Тема: написання твору за картиною Рембрандта “Фауст”
Мета: актуалізувати знання учнів про трагедію Гете ” Фауст “; ознайомити із творчістю видатного голландського художника Харменса ван Рейна Рембрандта, показати взаємозв’язок живопису та літератури; формувати культурологічну компетенцію учнів засобами літератури та живопису; розвивати творчу уяву учнів, навички зв’язного мовлення; виховувати всебічно розвинену особистість. Обладнання: ілюстративний матеріал. Епіграф: Коли у келії смиренній
Знов світло лампи спалахне,
В моїй душі, добром натхненній
Зринає видиво ясне.
Хід уроку
I. Оголошення Теми, мети, епіграфа уроку
II. Актуалізація опорних знань Бесіда за епіграфом:
-Пригадайте, з якої сцени трагедії взята цитата.
Перекажіть зміст сцени.
-Яке смислове навантаження несе слово
“світло”?
-Розкрийте пряме і переносне значення опозиції “світлотемрява” в контексті трагедії “Фауст”.
-Складіть власний асоціативний ланцюжок до понять “світло” і “темрява”.
Слово вчителя. Опозиція “світло і пітьма, темрява” веде своє походження від простого природного циклу, який людина спостерігала щодня і осмислювала
II. Формування нових знань і способів дії
-Презентація творчості Рембрандта (можливі форми: мультимедійна презентація, альбом репродукцій, віртуальна екскурсія до музею художника).
Матеріал для вчителя.
Твори Рембрандта, живописні і графічні, різноманітні за сюжетами і глибиною характеристик, складають одну з вершин європейського і світового мистецтва. Вони стали своєрідним підсумком живописних досягнень голландської культури XVII ст.
Народився Рембрандт у 1606 році в Лейдені в сім’ї мірошника Харменса ван Рейна. Дуже рано виявилася у хлопчика схильність до живопису. Недовго провчившись у Лейденському університеті, молодий Рембрандт цілком віддався мистецтву. Заради занять живописом залишає університет і їде до Амстердама. Незабаром повертається до рідного міста, де починає самостійно займатися живописом у власній майстерні. У цей період Рембрандт багато вчиться у самого життя: він допитливо вдивляється в навколишній світ, спостерігає за мімікою і жестами людей, вивчає ефекти освітлення. Улюбленим засобом Рембрандта було застосування ефектів світлотіні, її нюансів та контрастів, за допомогою яких він досягав великої матеріальності та спрямовував увагу глядача на найголовніше в композиції картини. Стримана золотисточервона гама, лаконічний малюнок і мерехтіння світла надавали живописній манері Рембрандта специфічності та емоційної виразності.
Перегляд репродукцій картин Рембрандта. Саме в лейденський період художник уперше звертається до техніки офорту.
Офорт – вид гравюри на металі, де заглиблені елементи зображення роблять способом травлення металу кислотами. Для виготовлення друкарської форми використовують мідні або цинкові платівки, поліровану поверхню яких вкривають грунтом з асфальту, воску та каніфолі та закопчують восковими свічками, щоб отримати тло. Малюнок продряпують на грунті гравіювальною голкою до металу, після цього зображення травлять кислотою, а у витравлені місця набивають фарбу і, користуючись станком, віддруковують на зволоженому папері. Мисцетво офорту виникло в Західній Європі на початку XVI ст.
Словникдовідник образотворчих термінів
Рембрандт працював олійними фарбами, олівцем, пером і пензлем, а також досконало володів технікою офорта. Йому належить близько 300 офортів. Вони присвячені переважно біблійній та євангельській тематиці, але є Твори і жанрових сюжетів.
Офорт “Фауст” було створено в час творчої зрілості майстра (1652-1653 рр.) за мотивами книги І. Шписа ” Історія про доктора Иоганна Фауста, прославленого чарівника і чорнокнижника”.
-Робота з репродукцією картини Рембрандта “Фауст”.
-Що зображено на картині? Який образ
Виділяється на передньому плані?
Зображення великого прямокутного вікна в глибині на протилежній чорній стіні займає верхню праву частину офорту; на першому плані добре видно високу сіру фігура прославленого алхіміка, дні і ночі зануреного в таємниці чорної магії.
-Доберіть слова для опису стану, в якому перебуває доктор Фауст.
Фауст, схвильований, підвівся з дерев’яного крісла, ручка якого видніється в лівому нижньому кутку, і сперся обома руками об край робочого столу. Алхімік напружено вдивляється в дивне бачення, що виникло в нижній частині вікна і осяяло його похмуре житло – сяючий магічний диск з розташованими усередині нього концентричними колами латинськими буквами. Диск пашить холодним і яскравим полум’ям. Праворуч від нього видніється ще один диск, цього разу еліптичної форми, витягнутий угору і вниз. У прозорому ореолі цих світлих фігур з мороку над столом ледве вимальовуються таємничі темні грона рук невідомої істоти – викликаного Фаустом духу.
-Спробуйте відшукати в тексті епізоди, які пере гукується із зображеним на картині.
-Які предмети єднають твір Гете з гравюрою Рембрандта? Знайдіть на картині атрибути кабінету Фауста. Доберіть відповідні цитати з тексту трагедії.
Стіл завалений книгами і листами паперу; щонайближче, перед пюпітром, лежить напіврозкритий записник вченого доктора, а між нами і столом справа встановлений старовинний глобус. Видно лише верхню півкуля, оскільки нижній край зображення проходить якраз по його екватору. Зліва, в напівтемряві кабінету, за Фаустом ми бачимо зрізану верхнім краєм офорту звисаючу строкату штору, а за нею, на піднесенні – людський череп.
– Які думки і почуття виникають у вас після перегляду гравюри Рембрандта?
На офорті Рембрандта у виразі худорлявого старого обличчя Фауста – питання і занепокоєння. Саме такий настрій супроводжує і героя Гете. І подібно великому твору німецького митця, ця гравюра також овіяна таємницею і осяяна дивом. Ми, споглядаючи її, переймаємося так само занепокоєнням і чеканням, як доктор Фауст. Натхненна зосередженість ученого, його внутрішня напруга – тривалі і безперервні. Вони підтримують його буття.
– Мистецтвознавчий коментар учителя.
Гравюра Рембрандта “Фауст” стала чимось абсолютно новим в світовій графіці. І справді, навіть для сучасного глядача, якого важко здивувати, цей офорт при його першому розгляді відразу стає явищем магічної сили. У нім уперше видно саме світло: сонце, яке в інших картинах Рембрандта лише вгадувалося, раптом пересунулося. Крізь затемнений фаустовський кабінет проникає світло, воно нас засліплює. Ця інтенсивна дія світла в 50ті роки (час створення офорта) стає головним предметом художніх експериментів Рембрандта. Митець використовує прийом іррадіації світла (іррадіацією називається збільшення розмірів світлих фігур за рахунок зображення їх на темному фоні і навпаки). Завдяки цьому Рембрандт ще більш підсилює таємничість події, яка слугує сюжетом картини. Водночас художник підкреслює творчу силу натхненної людини в її прагненні проникнути в таємниці Всесвіту. Не виходячи за межі повсякденності, не злітаючи в надхмарну височінь і не опускаючись на дно морське, мислячий герой Рембрандта через таємничі зображення світла в своїй кімнаті прагне збагнути сенс людського буття.
Здається, мовби світло картини “великого голландця” пророкує народження через 200 років літературного шедевру – трагедії Гете “Фауст”.
IV. Застосування знань, умінь, навичок
Складання плану твору.
Орієнтовний план.
1.”Великий голландець” Харменс ван Рейн Рембрандт.
2.Офорт “Фауст” і трагедія Гете: час написання, спільні джерела.
3.Символічність постаті Фауста.
4.Опозиція “світлопітьма” як головний прийом зображення в творах.
5.”Те світло гордеє, що хочеться йому
З одвічних володінь прогнати матіртьму”
-Складання усного твору.
-Робота над письмовим твором,
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
-Закінчити твір за картиною Рембрандта “Фауст”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)