Тема гармонійного єднання людини з природою у вірші Лесі Українки “Давня весна”
УРОК 32
Тема. Тема гармонійного єднання людини з природою у вірші Лесі Українки “Давня весна”.
Мета: розкрити через поезію відповідність між певними поетичними рядками й фактами з життя Лесі Українки; навчити учнів за допомогою художньої деталі акцентувати увагу на головному; розвивати поетичне мовлення учнів, уяву, вміння відчувати настрій поезії; виховувати почуття надії та віри у краще, незважаючи на людські недуги.
Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації, що відображають прихід весни, цвіт яблуні; фонозапис пташиного
Епіграф.
…Як нам потрібно сьогодні учитися у Лесі Українки вірному сприйняттю багатогранного життя…
П. Тичина
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Перевірка домашнього завдання.
(Учні читають напам’ять вірш “Хотіла б я піснею стати…”).
2. Літературний диктант.
– Яке віршування характерне для української поезії? (Силабо-тонічне.)
– Що лежить в основі силабо-тонічного віршування? (Однакова кількість складів та послідовність наголошених і ненаголошених складів у рядках.)
– Що є найпростішою одиницею виміру віршового ритму
– Які стопи є найбільш поширеними? (Двоскладові.)
– Назвіть, які ви знаєте двоскладові стопи. (Ямб, хорей.)
– Напишіть схему ямба.
– Напишіть схему хорея.
– Як називається двоскладова стопа без наголосу? (Пірихій.)
– Як називається двоскладове стопа з двома наголосами? (СПондей.)
-_ Якою є схема дактиля?
– Якою є схема амфібрахія?
– Якою є схема анапеста?
(Вчитель оцінює кілька робіт учнів).
3. Практична робота.
(Учні визначають віршові розміри вивчених поезій Лесі Українки “Ви щасливі, пречистії зорі…”, “Хотіла б я піснею стати…” Вчитель при потребі допомагає).
Ви щасливі, пречистії зорі,
Ваші промені – ваша розмова;
Якби я, ваші промені мала,
Я б ніколи не мовила слова.
(Тристопний анапест.)
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
(Тристопний амфібрахій.)
4. Хвилинка-уявлянка.
(Вчитель вмикає фонозапис пташиного співу, вітру, пробудження природи. Перед учнями ставить завдання: заплющити очі, прослухати фонозапис, уявити картину та пояснити уявне зображення).
II. Організація вивчення нового матеріалу.
1. Виразне читання вірша “Давня весна”.
2. Словникова робота за питаннями учнів.
3. Обмін враженнями від прочитаної поезії.
(Технологія “Мікрофон”. Учні, по черзі передаючи уявний мікрофон, продовжують речення: “Мене найбільше вразило…”)
4. Бесіда за змістом прочитаної поезії:
– Чи любите ви весну? Чому?
– Зачитайте, яким описано прихід весни й пробудження природи у вірші Лесі Українки.
– Контрастною чи співзвучною до настрою ліричної героїні виступає природа в цій поезії? З якої причини?
– Зачитайте, як сказано про те, що природа не забула хворої дівчинки?
– Зацитуйте рядки, в яких ідеться про вдячність ліричної героїні природі.
– Знайдіть відповідність між певними поетичними рядками й фактами з життя Лесі Українки.
5. Робота з ілюстраціями.
– Розгляньте ілюстрації. Яка із них найбільше відповідає змісту поезії “Давня весна”? Чому?
– Які кольори і відтінки використовує художник для змалювання цвіту яблуні?
– Чи можна назвати вдалим, що розквітла гілка зображена на тлі відчиненого вікна? Поясніть свої міркування.
6. Художній аналіз поезії “Давня весна”.
– Назвіть художні образи. (Весна, природа, дарунки, яблуневі гілки, листя, квітки, вітер, гай, воля, пташині пісні.)
– Визначте художні засоби та їх вплив на змалювання поетичних картин. (Епітети: весела, щедра, мила…. Метафори: промінням грала, сипала квітки…. Порівняння: хутко, мов стокрила… Синоніми: ожило, загомоніло… Повтори: все, я, мене… Заперечення: ні, не забула.)
– Визначіть головну думку, мотиви поезії.
(Оптимізм, бадьорий життєрадісний тон. Весна – життєдайна сила, непереможна, всевладна; вона несе життя всьому темному, перемагає смутні і темні настрої і в серці людини. Гармонія між явищами природи й переживаннями людини.)
7. Заключне слово вчителя.
– У квітні 1892 р. поетеса писала М. Павликові: “…Весна тепер справжня настала, і навіть тут у нас було нібито гаряче, а мені се найкраще. Я вже давно не бачила справжньої весни, і мені здається, що так багато зозуль, як сей рік, ще ніколи не було. Через те я, хоч і не часто, приходжу в оптимістичний настрій, і тоді мені своє і чуже життя кращим здається, а дуже нелогічно, бо що спільного між оптимізмом і зозулями? Але, певне, в мені якийсь атавізм одкликається, спасибі йому!…”
Зозулі і оптимізм – ось ключ до розуміння віршів про весну Лесі Українки, їх бадьорого життєрадісного тону.
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Навчіться виразно читати та аналізувати поезію “Давня весна”. Визначіть віршовий розмір, рими, римування. Прочитайте поему Лесі Українки “Давня казка”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)