Тема 5. Іван Вишенський – Давня українська література (XIV – XVIII ст.)

ІІ. Старе українське письменство

Давня українська література (XIV – XVIII ст.)

Тема 5. Іван Вишенський

Біографічні відомості

Про життя Івана Вишенського відомо небагато: Іван це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження.

Приблизно у 1550 р. – народився Іван Вишенський у м. Судова Вишня (тепер Львівської області).

Навчався спочатку в рідному місті, потім у Луцьку, де був близький до римо-католиків. У перший період життя був близький, очевидно, до протестантів (соцініанів), бо його Ідея церкви без владик –

реформаторська. Пережив якусь душевну драму, очевидно, після зіткнення з єзуїтами, після чого зблизився з львівськими братчиками. Певний час був пов’язаний із Острозьким літературно-науковим гуртком другої половини XVI ст.

У 80-х рр. (у віці 30 – 35 років) “Іван з Вишні” (так він себе називав) постригся в ченці, оселився в Греції на АфонІ, де пробув більше сорока років, жив у кількох монастирях, потім осів у самітньому скиті (житлі християнського ченця-пустельника) серед лісу, заховавшись від усього світу. Надсилав в Україну свої послання, писані в стилі послань апостола Павла. У них Брестська унія трактується

як насильство й ошуканство (“Послання до всіх, в Лядській землі живущих”, “Послання до князя Острозького”, “Послання до єпископів”, “Викриття диявола-світодержця” та ін).

У 1604 р. відвідав Україну, два роки жив у Львові, Скиті Манявському та інших місцях.

У 1606 р. знову повернувся на Афон, де й завершив своє життя.

Огляд творчості

До нашого часу дійшло 16 трактатів і послань Івана Вишенського, 10 із них він об’єднав у рукописну “Книжку”.

Її побудовано за зразком “Книжиці”, що вийшла в Острозі 1598 року. “Книжку” полеміст надіслав в Україну не раніше 1599 року й не пізніше 1601 р., сподіваючись, що її читатимуть по братствах і видадуть друком. Ще до укладання “Книжки” було надруковано “Послання до єпископів” (Острог, 1588 р.). Є думка, що близько 1609 р. Іван Вишенський послав в Україну другу “Книжку”.

Окремо стоїть “Видовище мисленне” – останній твір полеміста, написаний на переклад 10-ї книги Іоанна Златоустого “Книга про священство” у 1615-1616 рр., де він обстоює свою відстороненість від світу.

“Послання до всіх, в Лядській землі живущих”

(“Тобі, котрий мешкає в землі, що зветься польська” )

Перший твір Івана Вишенського (підписався “Іван, чернець з Вишні, від святої Афонської гори”).

Тема: зображення занепаду релігійності й моралі в Польській державі.

Ідейно-художній зміст: автор звертається до всіх українців, литовців, поляків, що живуть на території Речі Посполитої, Вихідною позицією є плач, стогін з приводу занепаду рідної землі, де не залишилося ні надії, ні віри, ні любові, ні правди, ні справедливості, ні суду.

Далі автор називає причини духовного занепаду народів Речі Посполитої: “священики офірують черевом, а не духом”.

Ідея твору:

Не може порядна людина миритися із масовим занепадом моралі. Єдиний вихід із цього становища покаятися і жити, дотримуючись християнської моралі, інакше на всіх грішників чекає “вогонь пекла”.

Твір є актуальним і зараз.

“Послання до єпископів”

Послання адресоване архієпископові Михайлові, єпископам Потієві, Кирилові, Леонтієві та ін., які в 1596 р. проголосили унію православної церкви з католицькою з метою відділити українську православну церкву від Московського патріархату і повернути її в бік Західної Європи.

Більшість віруючих на чолі з князем Костянтином Острозьким унії не підтримали. Іван Вишенський вів непримиренну боротьбу, з уніатами. На початку твору автор саркастично висміяв Берестейську “гадючу” угоду, чим посприяв посиленню розколу української церкви на дві ворогуючі конфесії. У творі єпископи зображені як жорстокі феодали, які селянський “труд і піт кривавий поїдають”.

Автор став на бік тих, хто в суспільстві “гнані й опльовані, биті й повбивані”; засуджує єпископів за їхнє зневажливе ставлення до простих людей.

Письменник виносить вирок: такі єпископи – не духовні ватажки для народу, а “мучителі”, бездушні “ідоли”, “вовки”.

У своїх творах Іван Вишенський виступає на захист трудівників, протестує проти соціальної нерівності. Письменник не закликає до збройної боротьби проти Ватикану і шляхти але пробуджує національну свідомість українців, їхню людську гідність, прагнення правди й волі.

Поезія

Климентій Зіновіїв – поет, етнограф

Творча спадщина: рукописна збірка (налічує близько 400 віршів), що містить соціально-побутові поезії (цикл: “Про багатства і про злидні…”),

Григорій Сковорода

Його називають “українським Сократом”, “українським Гораціем”, “українським Езопом” (див, тему 4).

Драматургія

Перші драми XVII ст. були віршованими діалогами (шкільні драми), торкалися різдвяних, великодніх, історичних тем.

Феофан Прокопович “Володимир”; “Милість Божа” невідомого автора; Георгій Кониський “Воскресіння мертвих” тощо.

Інтермедії – побутові гумористичні сценки, які Йшли як окремі невеличкі вистави в антрактах між діями драми чи трагедії.

Тест № 6

1. Укажіть вид літератури кінця XVI початку XVII ст., для якої характерна гостра суперечка з приводу якоїсь проблеми.

А Сатирична література;

Б алегорична література;

В полемічна література;

Г емблематична література.

2. Що означає термін “звід”?

А Об’єднання письменників за поглядами відносно Брестської унії;

Б об’єднання (зведення) різних літописів в один у часовій послідовності з метою створення цілісної картини життя народу;

В об’єднання творів в межах однієї художньої системи;

Г синкретизм жанрів.

3. Укажіть назву твору, який не має полемічного спрямування.

А “Послання до єпископів” Івана Вишенського,

Б “Про єдність церкви Божої” Петра Скарги;

В “Ключ царства небесного” Герасима Смотрицького;

Г “Повчання дітям” Володимира Мономаха.

4. Укажіть назву жанру за його визначенням: коротенький злободенний сатиричний вірш, спрямований проти якоїсь особи чи негативного суспільного явища.

А Послання;

Б ода;

В панегірик;

Г епіграма.

5. Укажіть назву жанру, який в перекладі з грецької означає “похвальне слово на урочистих народних зборах” і є своєрідним гімном на честь певної особи.

А Послання;

Б ода;

В панегірик;

Г епіграма.

6. Укажіть період, який вважається Першим українським Відродженням.

А X – середина XI ст.;

Б кінець XI XIII ст.;

В XIV – середина XV ст.;

Г кінець XV – кінець XVI ст.;

Д кінець XV – початок XVII ст.

7. Укажіть автора творів “Граматика словенська”, “Тренос”.

А Іван Вишенський;

Б Мелетій Смотрицький;

В Лазар Баранович;

Г Григорій Цяблак;

Д Феофан Прокопович.

8. Укажіть назву населеного пункту, де народився Іван Вишенський.

А Судова Вишня;

Б Львів;

В Вишневе;

Г Полтава;

Д Вишеньки.

9. Кого називають “українським Сократом”, “українським Горацієм”, “українським Езопом “?

А Івана Вишенського;

Б Мелетія Смотрицького;

В Григорія Сковороду;

Г Лазаря Барановича;

Д Володимира Мономаха.

10. Укажіть назву стилістичного прийому, застосованого І. Вишенським у Посланні до єпископів: “Єпископи в достатках буржуазних…”, а “сироти… голодні, і спрага їх мучить”.

А Антитеза;

Б анафора;

В інверсія;

Г тавтологія;

Д епіфора.

11. Установіть відповідність між назвою твору і його автором.

1 “Послання до єпископів”

2 “Ключ царства небесного”

3 “Про єдність церкви Божої”

4 “Палінодія, або Книга оборони”

5 “Апокрисис”

А Христофор Філарет

Б Петро Скарга

В Іван Вишенський

Г Захарія Копистянський

Д Герасим Смотрицький

12. Установіть відповідність між жанром та його визначенням.

1 жанр ораторської і поетичної творчості, своєрідний гімн на честь певної особи;

2 коротенький злободенний сатиричний вірш, спрямований проти якоїсь особи чи негативного суспільного явища;

3 побутові гумористичні сценки, які йшли як окремі невеличкі вистави в антрактах між діями драми чи трагедії;

4 хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником:

5 віршований літературний твір, написаний у формі листа або звернення до якоїсь особи чи багатьох людей,

А послання

Б епіграма

В літопис

Г панегірик

Д інтермедія