Тарасові думки будуть жити віки. Позакласне читання
Матеріал уроку. Тарас Шевченко “Що воно там, за горою?” (продовження).
Мета. Розширити знання учнів про раннє дитинство поета: розвивати навички осмисленого читання; вчити давати характеристику дійовим особам; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією великого Кобзаря.
Обладнання. Портрет Т. Шевченка; ілюстрації з життя і творчості поета.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Мовна розминка.
– Утворіть прислів’я.
– Тарасадумкибудутьжитивіки. (Тараса думки будуть жити віки.)
– ХтоШевченкапрочитавтойбагатшийсерцемстав.
– Шевченковітворисяють, мовяснізорі. (Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.)
III. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда.
– Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?
– Хто такі кобзарі?
Колись, у сиву давнину, ходили селами та містами України народні співці (часто вони були сліпі), складали і виконували народні пісні про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на музичному інструменті – кобзі. Назва інструмента і дала назву – кобзарі.
Шевченко теж умів грати на кобзі, мав чудовий
2. Читання вірша Лесі Храпливої з дошки.
КОБЗАР
Маю я книжок багато,
Та найбільший маю дар:
– Чемна ти! – сказав раз тато,
Дарував мені “Кобзар”.
В “Кобзарі” садки квітучі,
І на конях козаки,
І русалки там на кручі…
Мов найкращі це казки!
Я вже вмію “Гамалію”,
І “Підкови” вмію пів,
І колись вернутись мрію
До Тарасових степів.
Як Тарасові віддячу,
Що мене так гарно вчить?
Не годиться – добре бачу
Бути винній і на мить!
Я буду його читати,
За усе, що нам зробив,
Пильно мову цю вивчати,
Що її він так любив.
Він тоді на мене гляне
Зі стіни, з-під рушника:
– Справді, вчиться непогано,
Славна дівчинка така!
3. Пошукова робота.
Завдання учні виконують, користуючись текстом з підручника.
IV. Життєвий шлях Тараса.
Слово вчителя.
Доля була не дуже ласкавою до малого Тараса. Він поневірявся по чужих людях: пас вівці, служив у дяка. Незважаючи на тяжке життя, дуже любив учитися, вмів добре читати. Тарас мріяв навчитися малювати і робив усе, щоб ця мрія здійснилась.
Одного разу хтось сказав, що в сусідньому селі живе маляр, в якого можна навчитися малювати. Тарас відразу побіг туди. Та його чекало гірке розчарування: для того, щоби вчитися малювати, потрібен був дозвіл пана. Слово “кріпак” важким каменем лягло на душу, перекресливши дитячі мрії. Тарас пішов до пана за дозволом, але панові саме був потрібний козачок, служник для виконання різних доручень. Він не мав жодного наміру потурати Тарасовим бажанням. Хлопець опинився у панських покоях. Як тільки випадала вільна хвилина, він займався улюбленою справою таємно перемальовував картини зі стін панського будинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися на “кімнатного живописця”.
Згодом пан Енгельгардт переїхав до Петербурга, забравши із собою всіх кріпаків, в тому числі й Тараса. Вже в Петербурзі пан зрозумів, що з Тарасового хисту до малювання можна отримати неабияку користь. Тому вирішив віддати хлопця в науку до маляра Ширяєва. Вдень Шевченко розводив фарби, розмальовував фасади будинків, виконував інші доручення господаря, а вночі бігав у Літній сад малювати. У Петербурзі бувають білі ночі все видно так, як удень. У Літньому саду було багато гарних скульптур, і Шевченко їх змальовував.
І тут трапився випадок, який змінив усе життя Шевченка.
V. Робота над уривком з повісті.
1. Мотивація навчальної діяльності.
Що надумав маленький хлопчик? (Знайти залізні стовпи, які підпирають
Небо.)
– Про яку рису характеру це свідчить? (Допитливість. Його цікавив оточуючий світ: небо, яке тримається на високих залізних стовпах; які вони, ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів.)
– Пронумеруйте, який шлях подолав хлопчик.
– Що побачив з гори хлопчик? Прочитайте. (І но цей бік село…)
– Як ви думаєте, чим закінчилась його мандрівка?
Ми дізнаємось про це, коли прочитаємо продовження.
2. Читання вчителем продовження уривка.
3. Словникова робота.
Мажа чумацький віз.
Шпориш спориш, невибаглива трава з лікувальними властивостями.
4. Аналіз змісту.
– Чому хлопчик задумався?
– З ким він вирішив повторити мандрівку?
– Як він надумав одурити брата Микиту?
– Кого зустрів хлопчик, вертаючись додому? (Чумаків.)
– Перекажіть діалог хлопчика з чумаками.
– Що промовили чумаки, коли прощалися з хлопцем? (Нехай іде собі з Богом.)
– Як ви зрозуміли ці слова?
– Опишіть, яку картину побачив хлопчик, коли дивився через перелаз на двір, на родину.
– Хто найбільше хвилювався за хлопчика? Чому?
– Як його зустріла сестра?
5. Читання тексту учнями мовчки.
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання.
Читати та переказувати уривок з оповідання “Княжна”. Повторити вірші Т. Шевченка. Дізнатися про пам’ятні місця, пов’язані з іменем Тараса Шевченка.
УРОК 88 Позакласне читання
(1 votes, average: 5.00 out of 5)