Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Своєрідність творчості Євгенія Маланюка

Своєрідність творчості Євгенія Маланюка

Поезію Євгенія Маланюка можна назвати автобіографічної, адже в ній автор передавав своє світовідчування, своє розуміння подій, свідком яких він був, після поразки визвольних змагань він змушений був разом зі своїми товаришами назавжди покинути Батьківщину, стати вигнанцем. Виявившись в імміграції, він, як і багато інших, гостро переживав свою відірваність від України, мріяв вернутися на рідну землю. Сором, біль пекли його серце, і десь із куточка пораненої душі піднімалася злість на цю Степову Елладу, що не дала захистити своїх дітей. Від горя

й розпачу він називає Україну Чорною Елладою, Анти-Марією, зрадницею Кармен, покриткою Катериною, розпусницею, що віддається всім і кожному:

Лежиш, розпуста, на розпуття,

Не знати: мертва або живаючи.

Де ті байки про пута куті

И інші жалісні слова?

У збірнику “Земля й залізо”, що вийшла друком в 1930 році, Україна виникає перед нами в жахливому образі відьми, що, розвертаючи чорні крила, летить “своїх дітей пити кров”. Який шалений крик піднявся в емігрантських колах після виходу цього збірника! Авторові звинувачували в чорному настрої й богохульстві, називали його “поетом тьми

й хаосу”, “відстовбурченим і бунтарським вовком з осмаленой вовною, що виє на чорний степ

И мало хто побачив, відчув, що за цими лайливими брутальними словами на адресу України коштують велика любов і туга за втраченою Вітчизною, розуміння того, що поет і його товариші більше вже ніколи не побачать широких степів, не будуть любуватися чудовими видами, не будуть стояти на березі Дніпра. Усе пройшло й більше вже не поверне. Можливо, у такі моменти художник відчував страх перед майбутньої життям, де немає жодного рідної людини. Всі, усе залишилося на Україні. Вони не із власної волі виїхали звідти, і Батьківщина опустила перед ними залізна завіса, через який не долетить жодне слово.

Страх, біль, страждання, розпач – от що було в тих віршах. Чотири роки через, в 1934 році виходить новий збірник Євгенія Маланюка “Земна Мадонна “, у якій Україна виникає вже в образі жінки-матері, але матері, безпомічної у своєму нещасті, що чекає майбутнього Рюрика й Олега, які твердою рукою виведуть неї на новий історичний шлях. Поет усвідомлює, свій гріх за лайок, але біль – це не тільки сльози й подих. Насамперед ця напруга всіх сил. Ці слова не можуть бути словами сина, але й Україна – ще не мати. Вона повинна очиститися від скверни бурами, сонцем і снігами. Поет любить свою батьківщину, її простору, але чарівність оспіваної землі не відвертає його уваги від її багатовікового поневолення


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Своєрідність творчості Євгена Маланюка Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже у ній ми-іпіі. передавав своє світовідчуття, своє розуміння подій, свідком яких він був, після поразки визвольних змагань він змушений був разом зі своїми товаришами назавжди покинути Батьківщину, стати вигнанцем. Опинившись в іміграції, він, як і багато інших, гостро переживав свою відірваність від України,...
  2. Вольовий характер ліричного героя творів Євгенія Маланюка Українська межвоенная поезія досягла найвищого рівня завдяки поезії Е. Маланюка, що належав до Празької поетичної школи, і був її безумовним лідером. Динамічна напруга його віршів відображало неспокійну епоху, вони були волелюбними, діяльними. Це була поезія вільного миру, вільного прояву ідей і відчуттів. Протягом довгого й складного життя, витканої з “переходів...
  3. Система художнього мислення Євгенія Маланюка Творчість Євгенія Маланюка настільки разноплановое, що його не можна віднести до якийсь одному плину або системі. У ньому виразно відчутна художня гармонія й потяг до класичної форми, незаперечної є любов до символізму й барочної поетики. Маланюк у досконалості знав багато мов, любив і цінував творчість європейських і вітчизняних письменників. І...
  4. Своєрідність художньої антитези у збірці Маланюка “Стилет і Стилос” Свого часу Марина Цвєтаєва поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне – воля, характер, найглибша природа людського “я”. В українській літературі таким високим поетом був Євген...
  5. Своєрідність художньої антитези у збірці Євгена Маланюка “Стилет і стилос” Свого часу Марина Цветаева поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне – воля, характер, найглибша природа людського “я”. В українській літературі таким високим поетом був Євген...
  6. Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена...
  7. “Особливості творчості Євгена Маланюка” Хоча творчість Євгена Маланюка і різнорідна, та можна поділити її на дві тематичні групи, які тісно пов’язані між собою: тема втраченої батьківщини та тема розбитого особистого життя. Причиною всіх нещасть для поета була втрата батьківщини, тому головним мотивом поезії Євгена Маланюка стає потреба здобуття держави. Розробляється цей мотив у кількох...
  8. Прагнення розбудити національну свідомість у творчості Євгена Маланюка Творчість Євгена Маланюка – різноманітна й різнобарвна. Вона дісталась не лише вершин української поезії, але й вплинула на її формування як в Україні, так і за рубежем. І хоча радянська критика називала його “ворогом народу”, проте до голосу великого поета, мислителя-енциклопедиста, публіциста, історика літератури прислухалися, по-різному безумовно, реагуючи й засвоюючи...
  9. Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Маланюка Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх читачів. Так було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, ім’я якого впродовж багатьох десятиліть було під забороною. Книжки...
  10. Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Є. Маланюка І будемо ми Дратувати залізом звіра, Руйнувати логово тьми. Є. Маланюк. “З варязької весни” Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх читачів. Так було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер...
  11. Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка Творчість Є. Маланюка і до сьогодні не оцінена літературознавцями і читачами. Ми ще не до кінця усвідомили весь комплекс його ідей, настільки проникливих і далекоглядних, не відчули до кінця духу його творчості, глибинного національного світовідчуття, не оцінили естетичної своєрідності його поезії. У своїй свідомості поет глибоко закорінений у минуле України,...
  12. Образ сучасника в творчості Євгена Маланюка Живучи в Америці, видатний український письменник завжди душею був в Україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. Він завжди був у курсі подій, що відбувалися в Україні, слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – “Сучасникам”. Максимові Рильському присвячує...
  13. Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка I. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) II. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки з рідним...
  14. Поет своєї епохи (творчість Е. Маланюка) Внук кремезного чумака, січовика, блідий праправнук” Є. Маланюк. Євгеїй Маланюк походить зі старої чумацької родини, яка у XVIII столітті переселилася з Галичини на Херсонщину. Дід його, за згадками поета, був двох метрів заввишки, з чорними бровами, з трохи посивілою у 98 років чуприною. Це його кров дзюрчить в усіх віршах...
  15. Своєрідність творчості Артюра Рембо Кольори мають своє символічне значення. Символіка кольору, символіка звуків давно привертала увагу вчених різних галузей знання. Цим питанням цікавились філософи, психологи, композитори, художники. Експериментами у царині кольористики позначена творчість Вільяма Тернера, Ежена Делакруа, художниківромантиків. Такі пошуки характерні і для Артюра Рембо. Він творив на межі XІX-XX століть. Артюр Рембо вважається...
  16. “Образи у творах Євгена Маланюка” Найбільшою проблемою для України є її діти. Тому наступним важливим мотивом для Євгена Маланюка стає мотив кволої нації, нації, не здатної стати ланкою, що з’єднувала б Бога і Україну. Цей мотив проходить через велику кількість віршів. Так само, як рідко зустрічаємо у творах поета слово “Україна”, так же рідко зустрічаємо...
  17. Твір на тему:Своєрідність творчості поетів “срібного століття” (на прикладі творчості одного з поетів) “Коли стихає шум епохи, ми починаємо розуміти: за плечима гігантів”, – писав Борис Пастернак. Действительно, через багато років ми краще розуміємо гениальность тих, хто затворів у минулому, чиї імена ввійшли в історію. Сьогодні ми всі частіше звертаємося до творчості поетів початку XX століття, відкриваючи для себе нові імена й нові...
  18. Своєрідність творчості Леонова Бажання донести до читача хоча б те, що можливо, часом приводило до компромісів, до сюжетних стереотипів: чого коштує, наприклад, постійно варьируемая тема шпигунства й шкідництва (у п’єсах “Половчанские сади” (1938), “Вовк” (1938). Хоча часом вона здається схованої, бути може, трактуемой навіть на рівні підсвідомості пародією, і в той же час...
  19. Художня своєрідність творчості Белли Ахмадулиной Ахмадулина Белла Ахатовна – російська радянська поетеса й перекладачка, закінчила Літературний інститут М. Горького в 1960. Ахмадулина – майстер метафорично багатого вірша, переходів конкретно – почуттєвої образності у вигадливу гру алегорій, повсякденного мовлення – у високу архаїку, безпосередності визнання – у вишукану стилізацію. Ліричну героїню Б. Ахмадулиной характеризують зосередженість –...
  20. Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про...
Своєрідність творчості Євгенія Маланюка
«
»