Африканці завжди надавали великого значення красі й мудрості прислів’їв та приказок, вірили в їхню необхідність: “Розмова без приказки – м’ясо без солі”, “Прислів’я в розмові – як солодкий мед в глечику”, “Хто зрозумів прислів’я, той мудрий”. Саме В прислів’ях та приказках виявляється народна мудрість, національні риси того чи іншого народу, в них узагальнено життєвий досвід багатьох поколінь. Гірко звучать Африканські прислів’я про рабство, адже мільйони темношкірих були Позбавлені волі. Тому й кажуть
африканці: “Раб завжди винен”, “Коли ховається в затінок, він позбавляє себе єдиного, що йому належить – сонячного проміння”, “Воля дорожча від золота”. Нема такого народу, який би не любив свою Батьківщину, однак для африканців, мабуть, ця любов особлива, бо в їхній душі вона поєднується з Прагненням свободи: “Людина на Батьківщині – як лев у лісі чи крокодил у річці”, “Людина без Батьківщини – як насіння без землі”. Африканці неодноразово повставали проти іноземних загарбників, Захищаючи свій край і волю. Особиста хоробрість завжди була взірцем для наслідування у всіх африканських
народів і племен. Це відображено в численних прислів’ях: “Герой і помре героєм”, “Славетне не вмре”, “Страх – ніщо, мужність – усе”. “Життя – це праця” – стверджує Прислів’я народу аманті. Воно близьке за змістом до безлічі Висловів інших африканських народів, наприклад: “Щоб злетіти в небо – потрібні крила, шоб заслужити повагу – потрібна праця”. Деякі Африканські прислів’я здавна відомі нам, але мають зовсім інший внутрішній зміст, як прислів’я “Рука руку миє, а обидві – обличчя”. На відміну від українського відповідника, тут ідеться про дружбу та товариську підтримку. Яскрава образність, несподіваність думки, точність висловлювань в африканських прислів’ях зачаровують представників інших народів, дають змогу скласти уявлення про етнічні особливості культури народів Чорного континенту.