Світогляд Сковороди і сучасність
У релігійно-філософському вченні Григорія Сковороди не тільки найцікавішою і яскравою, але і найважливішою для сучасності є теза про щастя людини і людства в цілому.
У вченні Сковороди щастя людини не зв’язується із задоволенням її все зростаючих потреб, а має глибші корені. Суть щастя український філософ пов’язує зі способом життя самої людини. Найбільш повно ця суть розкривається через вираз Сократа: “Інший живе, щоб їсти, а я їм для того, щоб жити”, яким Сковорода відкриває свій трактат за назвою “Ікона Алківіадська”.
Найбільшої глибини теза про щастя досягає на тім моменті, коли Сковорода визначає саму суть “чесного життя” і “чистої совісті”. Виявляється, що суть ця розкривається через трудову діяльність людини. У Сковороди не всяка
Поділ людей, що займаються “сродною” й “несродною” працею – це і є найглибша думка, на яку можна опертися при рішен ні сучасних проблем людства. Думка про те, що щастя людини полягає в праці і що праця зробила мавпу людиною, відвідувала багатьох філософів і раніш. Але от визначення праці чи з позицій джерела волі і щастя, чи джерела страждання і нещастя людей зустрічається досить рідко.
У Сковороди вперше ця тема визначилася як головна й у літературних творах, і в релігійно-філософських трактатах. Уся його творчість виходить з розуміння того, що людство може об’єднати тільки праця із суспільною користю й особистим щастям – “сродна” праця. Сучасна екологічна криза – це свідчення того, що людство займається в основному “несродною” працею і ще не усвідомило роль “сродної” праці, зв’язаної із сутністю самої людини. Тільки на основі пізнання людиною своїх природних здібностей – своєї функції в природі – можна перейти на перспективну траєкторію розвитку. Світова громадськість зараз визнає, що щастя і мир на планеті залежать здебільшого не від того, що люди вміють робити, а від того, на що спрямована їхня діяльність.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)