СВІТ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ. ГУМОР У ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ГРИЦЬКО БОЙКО ОТАКИЙ У МЕНЕ НІС
Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Грицька Бойка; популяризувати його твори; вправляти школярів у читанні гумористичних творів; удосконалювати вміння визначати морально-етичні проблеми, які порушив автор у поезії; розвивати логічне мислення, почуття гумору; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовками
– От Кіндрат так Кіндрат – зуб зламав об мармелад.
– Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу.
– Чому ці скоромовки
2. Ознайомлення з девізом уроку
Добрий сміх не б’є, не мучить,
Він на світі жити учить.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Дуель”
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу (с. 161).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій.
Ми поринемо у веселий світ гумористичних творів.
Читаючи деякі вірші, повісті й оповідання українських та зарубіжних письменників, ми посміхаємося. Це твори, у яких
Відкриває цей розділ український поет Грицько Бойко.
Твори його проженуть сум, а натомість подарують нам сміх, веселощі, хороший настрій. Бо Грицько Бойко – це поет-гуморист. А сміятися корисно, бо… (читаємо з дошки: якщо народ співає і сміється,- в нім здорове серце б’ється).
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка (додаток)
– Григорій Пилипович Бойко народився 1923 р. у шахтарському краю, на Донбасі. Після закінчення семирічки вчився в Оленівській рудниковій школі. Віддаль до школи була чималенька, тому доводилося хлопцеві щодня вставати о четвертій годині, кілька кілометрів йти пішки до станції, а вже звідти їхати робочим потягом до школи. Одразу після випускного вечора пішов на фронт, пройшов всю війну від рядового до офіцера. А після війни взявся за перо й упевнено і стрімко увійшов у літературу, назавжди підкоривши чисті дитячі душі.
Грицько Бойко – поет саме дитячий, всі його вірші присвячені дітворі.
Він з глибоким розумінням виховного значення сміху виставляє на осуд дітей найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, задавака, ледар, роззява, симулянт – ось ким населені гумористичні вірші Бойка.
У Бойка сміх не жорстокий, не бездушний, а м’який і зичливий, покликаний допомогти, а не принизити.
Письменник видав близько ста книжок для дітей. Особливо полюбилися малечі “Билиці дяді Гриця”, “Про дідуся Тараса”, “Смішинки”, “Хлопчик Ох”, “Ніс у сметані”, “Шпаргалка – виручалка” та інші. А зараз послухайте вірші Г. П. Бойка у виконанні учнів.
2. Опрацювання статті про Грицька Бойка у підручнику (с. 163)
Гра “Бджілки”. Самостійне напівголосне читання тексту учнями
– Скільки книжок написав Грицько Бойко?
– Що він умів підмічати?
– Кому адресує свої твори?
3. Опрацювання вірша Грицька Бойка “Отакий у мене ніс” (с. 163-166)
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Який настрій викликав у вас цей вірш?
2) Словникова робота.
– З’єднайте слово з його тлумаченням.
Прикрощі – короткий задертий догори ніс.
Бушлат – неприємні події, лихі пригоди, невдачі.
Тільняшка – рід верхнього одягу у моряків.
Кирпатий – матроська спідня сорочка з білими і чорними смугами.
Фізкультхвилинка
3) Повторне читання вірша учнями “ланцюжком”.
– З якою інтонацією будете читати вірш? У якому темпі? Яким тоном?
– Які рядки слід особливо виділити? Які рядки прочитаєте зі здивуванням? з обуренням? з почуттям розпачу?
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– У які комічні ситуації потрапляв хлопчик?
– Прочитай виділені в тексті вислови.
– Чи зрозумів хлопчик, що вони означають? А ти?
5) Робота в парі.
– Прочитайте, чи правильно ви розумієте значення сталих висловів (с. 166).
6) Гра “З’єднай сталий вислів та його значення” (додаток).
Встромляти носа | Прогавити |
Орати носом | Засинати сидячи, час від часу опускати на мить голову |
Крутити носом | Втручатися не в свої справи |
Випустити з-під носа | Падати обличчям у що-небудь |
Клювати носом | Добре надовго запам’ятати |
Зарубати собі на носі | Зазнаватися |
Дерти вгору носа | Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного |
Водити за ніс | Вередувати |
7) Гра “Хто це сказав?” (додаток).
І чого ти крутиш носом? (Мама й тато)
Носа вгору не дери. (Брат)
Носом він оре. (Дружки)
За носа водить. (Мама)
Випустив з-під носа. (Сусід)
Носом став клювати. (Брат)
Свого носа не встромляй. (Дідусь)
Зарубай собі на носі. (Дідусь)
8) Читання вірша за особами.
– Чиї слова ви прочитаєте з обуренням; з почуттям розпачу; зі здивуванням; повчально; насмішкувато?
9) Робота за ілюстрацією.
– Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Кого зобразив художник на картині?
– Який вираз обличчя у хлопчика?
– Що художник намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З творчістю якого поета ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Що вам найбільше сподобалося?
– Які висновки зробили з прочитаного твору?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с. 163-166). Скласти поради головному героєві вірша.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)