“Судити треба не за скорлупою, а за ядром”
Ми любимо робити поспішні висновки, оцінювати людей максимально просто і швидко. У нас це залишлось із давніх часів, коли миттєве визначення людини по зовнішнім ознакам могло врятувати життя. От з тих часів ми і оцінєюмо незнайомих нам людей по обгортці. Для нас це комфортно і приємно. Значно важче розібратись, що за людина і яка вона насправді. Говорю насправді, оскільки у нашому соціумі бути таким, яким ти є, буває не зовсім вигідно і навіть безпечно. У школі слабкодухих романтиків може очікувати розплата за їхню невідповідність загольноприйнятим
Тому люди які здатні розгледіти наше справжнє я – безцінні. Воні ті рятувальні кола, які не дають нам потонути у вихорі ненависті і болю. Насправді не так вже й важко проявити краплину цікавості до людини, але наскільки мала кількість людей здатна на це, – одиниці. Варто зближуватися з такими людьми, об`єднуватися з ними. Тільки так можна здерти з обличчя маску і показати усьому світу, який ти є насправді.