Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Суд совісті

Суд совісті

Сірко похилився грудьми на стіл, уперся гострим поглядом у далечину й задумався. Нині він оцінює людей суворо й однозначно. Людська душа – не яблуко, де одна половинка може бути червоною, а інша – зеленою. Вона – єдина. У цьому переконався давно, після численних власних помилок, перейшовши через важкі, каламутні ріки підступів та обмов. Колись він був довірливий, вірив красивому слову, гарячому блиску очей, скупій сльозі. З роками упевнився, що у світі немає нічого облуднішого, аніж слова, і отруйнішого, аніж сльози.

Похмура меланхолія

вступила кошовому в серце. Уже давно ніщо його не радувало, не веселило, він мовби увесь пригас. Усе життя – гра: з долею, із сусідами, один з одним. Велика гра триває і в Україні вже хтозна-скільки літ. І немає судді, щоб розсудив навік, кожен можновладець має свою правду за останню, кожному найтепліший свій кожух. Ніхто не хоче поступатися, возвеличується, а що кожна мить забирає в нащадків суще, того і в голову не бере. Нині честолюбство таке глибоке, що в ньому потопає все – совість, глузд, щастя прийдешніх. Влада – це величезні терези, які, мабуть, тримає за кільце чорт: чим порожніша шалька, тим вище вона
піднімається. Перекувати у світі можна все – чересло, шаблю, а перекувати людську душу не вдається нікому. Та й ніхто не бачить своєї душі. Власна душа найкраща.

Узяти хоча б і на Січі… Усі їдять однакову саламаху, однаковий чорний хліб. Та не всім той хліб однаково смакує. Іншому кортить калача. От і спробуй догоди всім. А з цього ж починається все. Поділи порівну на всіх славу та владу! Кожному здається, що має на них більші права. Усі в наш час хочуть судити й не хочуть бути підсудними.

Ось і сам. Скільки літ судить інших. А хто виважить твої власні гріхи? Важливо, що знаєш про себе сам. Важливо, що скажуть про тебе люди.

Подумав, що колись і судив інакше. І не в тому річ, щоб суд був тільки правдивий, а в тому, щоб судив не тільки розум, а й серце. Коли судитиме й воно, тоді не принесеш людям нового горя і не попсуєш їм життя. Власне, усе людське життя – суд. З іншими людьми, з долею, із самим собою. Сірко все частіше думав про те, як прожив і що мусить покинути незабаром. Хотілося, щоб життя не минуло марно. Хотілося віддати його за щось велике, і нехай те велике буде утверджене і його ім’ям, його ділом. Так, ім’ям, оцією рукою, оцією шаблею… Але якщо те, за що боровся, не залишиться й не возвеличиться, тоді й ім’я його щезне, інакше й бути не може, та й бажати іншого не треба.

413 слів За Ю. Мушкетиком


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Тема совісті в одному з добутків російської літератури. Тема совісті у творах Достоєвського 8. Тема совісті в одному з добутків російської літератури. Тема совісті у творах Достоєвського. Що ж таке совість у розумінні Достоєвського? Вирішальне значення в Достоєвського має питання: наскільки людина щира і якого ступеня людства він досяг. Байдуже як пройшло це очищення Ніяка розпуста не ганьбить, і ніякий злочин не губить:...
  2. Проблеми правди і совісті у творах про трагедію Чорнобиля У верхів’ях Дніпра на березі річки Прип’ять стоїть мальовниче місто Чорнобиль. Воно старовинне – своє літочислення воно починає з 1118 року, а невеличке, у XX столітті тут проживало понад 20 тисяч осіб. Люди займалися своїми справами, ходили на роботу, і ніщо не передвіщало біди. Колись Павло Тичина, перебуваючи на доядерній...
  3. Профілактика совісті (за творчістю Е. Дударя) Назва цього твору – це назва однієї зі збірок сатири і гумору Євгена Дударя. Ця влучна фраза, як мені здається, могла б бути своєрідним девізом до всієї творчості письменника. А творчість його надзвичайно різноманітна. Євген Дудар – не тільки письменник-гуморист, а й артист гумористичного жанру, тобто він є і виконавцем...
  4. Шлях Раскольникова від жалю знедоленим до ідеї “крові по совісті” Раскольников перебував у такому положенні, при якому усі кращі сили людини повертаються проти неї самої та утягують її у безнадійну боротьбу із суспільством. Самі святі почуття і самі чисті прагнення, які звичайно підтримують, підбадьорюють і облагороджують людину, коли людина втрачає можливості доставляти їм правильне задоволення. Д. Писарєв. Роман “Злочин і...
  5. Муки совісті Григорія Мелехова Я думаю, как прекрасна земля И на ней – человек… И сколько с войной несчастных Уродов теперь и калек. И сколько зарито в ямы, И сколько зароют еще… И чувствую в скулах упрямых Суровую судорогу щек… С. Єсенін У романі-епопеї “Тихий Дон” письменник М. О. Шолохов подав грандіозну картину життя...
  6. Убивство “по совісті” і вбивство по тверезому розрахунку Ви коли-небудь пропонували десятикласникам тему твору “Базарів і Розкольників як герої літератури шістдесятих років XІX століття” ? Дуже цікаві виходять роботи. Мені здається, що в по-справжньому, що відбулися роботах, є присутнім вказівка на месіанську роль того й іншого героя, на дорівнює високе, але по-різному мотивованими, обумовленими різними якостями героя положення...
  7. Муки совісті Григорія Мелехова МИХАЙЛО ШОЛОХОВ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ШОЛОХОВ Муки совісті Григорія Мелехова Я думаю, как прекрасна земля И на ней – человек… И сколько с войной несчастных Уродов теперь и калек. И сколько зарито в ямы, И сколько зароют еще… И чувствую в скулах упрямых Суровую судорогу щек… С. Єсенін У романі-епопеї...
  8. Твір Від совісті кожного (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”) Від совісті кожного (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”) Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладена відповідальність за збереження всього живого на землі. В основу оповідання “Лось” відомого українського письменника Є. Гуцала покладені справжні факти. На початку твору перед нами постає красень-лось: “Це був великий звір з широкими грудьми,...
  9. Тема совісті, боргу, милосердя, добра в повісті В. Распутіна “Останній строк” Проблема моральності в наш час стала особливо актуальної. У нашому суспільстві назріла потреба говорити й міркувати про людську психологію, що змінюється, про взаємини між людьми, про той сенс життя, що так невпинно й так болісно осягають герої й героїні повістей і оповідань. Зараз ми на кожному кроці зустрічаємо втрату людських...
  10. “…Покупець живої людської совісті, Чичиков, – справжній чорт, справжній провокатор життя” (А. Білий) У поемі Гоголь типізує образи росіян по-мещиков, чиновників і селян. Єдина людина, явно ви-деляющийся із загальної картини російського життя, це головний герой поеми, Чичиков. Подібно, Онєгіну й Пе-Чорину, він не схожий на юрбу, але не винятковістю натури й не прагненням перетворити мир, а своєю активністю, деятельнос-тью й заповзятливістю. Що ж...
  11. “Суперечливість теорії крові по совісті та образу Родіона Раскольнікова з роману Федіра Достоєвського “Злочин і кара” Теорія крові по совісті була створена головним героєм роману Федіра Достоєвського Родіоном Раскольніковим. Згідно з нею людина має право пролити кров, тобто вбити іншу людину в деяких випадках, якщо це продиктовано ідеалами певного часу. При цьому протягом роману головний герой стикається з великою кількістю проблем, що наштовхує на думку про...
  12. “Де ж пізнається щира велич людини, як не в тих випадках, у яких він вирішується найкраще страждати, ніж зробити що-небудь противне совісті” (В. Г. Бєлінський). По творчості А. І. Солженицина 1. Новаторство Солженицина. 2. Екстремальні ситуації, у яких виявляються герої. 3. Письменник і мислитель в одній особі. В історії Росії є чимало сторінок, згадувати які нелегко. Але, проте, тільки гарне знання минулого дозволить не повторювати надалі таких помилок Тоталітарна держава зробила багато злочинів проти особистості. Дуже багато про це ми...
  13. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ПОЕЗІЯ СХОДУ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЛІ БО, ДУ ФУ, ОМАР ХАЙЯМ ПОЕЗІЯ СХОДУ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЛІ БО, ДУ ФУ, ОМАР ХАЙЯМ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Основні мотиви лірики Лі Бо” 1. Якою постає природа у поезії Лі Бо? Окрасою землі, втіленням гармонії, якої немає у людському суспільстві. 2. Який настрій поезії “Печаль на яшмовому ганку”? 3. Що підсилює...
  14. Зовнішня і внутрішня краса людини Краса людини. У чому вона? У гарному волоссі, тонкій талії, у ході, легкій, як вітер, у очах… Очі. У них небокраєм сходяться Зовнішня і внутрішня краса людини. Недаремно ж кажуть, що очі – дзеркало людини, у них можна побачити душу, її красу. І не через довгі пухнасті вії, не через...
  15. Героїзм чи трагедія? (за твором Тараса Шевченка “Гайдамаки”) Аж ніяк не хочу, щоб мене звинувачували в неповазі до великого Кобзаря чи в нелюбові до української літератури, але хочеться висловити деякі свої міркування щодо розгляду твору Тараса Шевченка “Гайдамаки” на уроках української літератури. Безумовно, що народ утисками можна довести до такого гніву, до такого стану, що людям краще померти,...
  16. Хліб і шовк китайського лірика Ду Фу H. Загальна характеристика творчості. (Творчість Ду Фу втілює найкращі риси китайської поезії, відображає особливе світосприйняття цього народу, а також численні автобіографічні мотиви. Ду Фу (712-770) жив і писав у дуже далекі часи, але основні мотиви його поезії мають вічну моратьно-етичну й філософ­ську проблематику. Стрункі, мелодійні й вишукані за формою, поезії...
  17. Мої роздуми над твором В. Дрозда “Білий кінь Шептало” “Супроти вітру довго не пробіжиш і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись в душі вільнім, аніж бути скореним насправжки”. З точки зору композиції, логічніше було почати Твір якимось вступом, можливо, розповіддю про біографію письменника чи про літературний процес того часу. Але я відразу виніс на початок свого твору тезу, яка...
  18. Шкільний твір на тему: Людина-зірка Людино, ти створила собі тихий світ, замурувавшись в своєму кубельці. Ти згорнулась клубочком, сховавшись у своєму обивательському затишку, в закостенілих звичках, у затхлій повсякденності провінційного життя, ти спорудила собі цей жалюгідний захисток від вітру, від морського прибою і зірок. Ти не хочеш турбувати себе великими проблемами, тобі й без того...
  19. Заздрість Одним із негативних почуттів, на жаль, властивих людині, є заздрість. Мені здається, мало хто з нас може похвалитися тим, що ніколи не хотів мати такий же гарний одяг, чи велосипед, чи друга, чи оцінку, як, наприклад, в однокласника. Думаю також, не всі здатні щиро порадіти ЗІІ того, хто в чомусь...
  20. Вірш В. Сосюри “Васильки” – зірець інтимної лірики Стільки вже слів сказано про Кохання, стільки творів літератури, пісень та створено, що, здавалося б, що не скажи, що не вигадай – все буде повтором чиїхось слів. “Бо всі слова були уже чиїмись…” – як писала українська поетеса Ліна Костенко. Але коли душу людини сповнює щемливе і чисте, коли вона...
Суд совісті
«
»