Сучасні методи викладання літератури
Сучасний урок зарубіжної літератури, побудований з урахуванням особистісно орієнтованого навчання з діалогом’як домінуючою формою спілкування на уроці, вимагає переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається таким видам та формам робіт, як різним рольовим іграм, семінару, прес-клубу, “мозковій атаці”, заліку-тренінгу, дискусії тощо. Розглянемо їх більш докладніше. Рольові ігри вже зайняли своє чільне місце в методиці викладання зарубіжної
Це поліфункціональний вид роботи, що сприяє розвитку таких якостей, як добра пам’ять, кмітливість, охайність, уважність, винахідливість,
Відповідність запропонованої реклами художньому тексту, максимум інформації при мінімальній кількості слів (адже жанр рекламного ролика передбачає його ко-роткотривалість), аргументованість, доступність, оригінальність.
Наведемо декілька варіантів можливих рекламних проектів за казкою “Сіндбад-мореплавець”. Перший рекламний ролик. На уявному екрані “…сонце сховалося, і день потьмарився, і чорна хмара затулила небо”. На морі пливе корабель, на якому багато сполоханих людей. Один із них (а це і є Сіндбад), показуючи руками в небо, кричить: “Відв’язуйте корабель і шукайте рятунку!” Над кораблем, розкривши крила, летять два величезних птаха, у пазурах вони тримають по скелі. За кадром лунає: “Чи можна погодитися з англійським прислів’ям: “Доля сміливого Любитш – читайте про це у відомій “Казці про Сіндбада-мореплавця”.
Другий рекламний ролик.
Берег Багдада. Один із кораблів відпливає у мандрівку. На ньому купець. Це Сіндбад. Він прощається зі своїми близькими та знайомими і промовляє: “Мудрі люди кажуть: “Світ – корабель, розум – вітрило, думка – кермо, отже, ставши до керма, можна побачити, на що здатна людина”. Настав і мій час випробувань, от я і вирушаю у подорож до чужих країв. У титрах написано: “Які пригоди випали на долю Сіндбада під час подорожей, ви дізнаєтесь, коли прочитаєте “Казку про Сіндбада-мореплавця”.
Третій рекламний ролик.
На березі моря сидять Сіндбад-мореплавець та Сіндбад-носій і про щось розмовляють. До них підходить гурт сучасних школярів і чує: “Оце таке сталося зі мною, Сіндбаде-сухопутцю! Ось яких пригод довелося мені зазнати!” Діти із зацікавленістю перепитують: “А які пригоди з Вами сталися? Розкажіть, будь ласка”. Піднявши очі на дітей, Сіндбад-мореплавець відповідає: “Добре. Ви можете все почути зі сторінок моєї казки. Ось вона. (Показує книжку)”. Аналізуючи дані рекламні проекти, школярі знов зверталися до тексту казки, вчилися аргументувати своє бачення твору, відстоювати свою думку, критично ставитися до зауважень тощо. І головне, що відбувалося це під час невимушеної ігрової форми.
Одна із найпоширеніших інтерактивних форм роботи при вивченні зарубіжної літератури – це семінар. Це така форма проведення занять, яка сприяє формуванню в учнів навичок самостійної роботи з науковими джерелами, дозволяє оптимально враховувати індивідуальні здібності й нахили учнів. Готуючи школярів до семінару, вчитель заздалегідь повідомляє тему, мету і завдання, формулює основні й додаткові питання з теми, рекомендує літературу.
Підготовка доповідей та повідомлень входить до переліку основних умінь школярів. Однак не секрет, що такі виступи викликають певні труднощі в учнів, вимагають від них великої пошукової роботи. Організуючи роботу з творчою групою учнів, які разом з учителем будуть готувати семінар, учитель таким чином вирішує ще одну важливу проблему – розвиток зв’язного монологічного мовлення учнів. Існують наступні види монологічних висловлювань:
– інформативно-репродуктивні (це різного роду перекази); – інформативно-продуктивні (доповіді, повідомлення у вигляді “слово про письменника”, “слово про героя”, літературно-критичні виступи, доповіді узагальнюючого характеру, доповіді дослідницького характеру); – полемічні (доповіді та повідомлення проблемно-дискусійного характеру). Протягом уроку-семінару учні вчаться точно формулювати свою точку зору, логічно розмірковувати, добирати докази, керувати своїми емоціями, бути толерантними до позиції інших. Готуючись до семінару, школярі, як правило, стикаються з наступними проблемами: – як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її якнайбільше ясною, – яким чином розподілити матеріал доповіді, – як використати наявні факти і аргументи.
Тому вчитель може підготувати рекомендації доповідачам, які будуть сприяти формуванню культури виступів учнів. Наведемо один із варіантів таких рекомендацій.
Поради виступаючим. Доповідь має бути короткою та чіткою. Завдання доповідача – переконати слухачів, довести свої головні тези. Для вирішення поставленої мети добре продумайте наступне:
– якою бачиться вам структура вашого виступу? – які думки та почуття хочете ви пробудити у слухачів? – які прийоми (риторичні запитання, зіставлення фактів, інтонаційні засоби) залучення уваги слухачів ви використовуєте у своїй промові? – які приклади з творів літератури чи інших видів мистецтв ви включите у свій виступ? – слідкуйте за правильністю мовлення під час виступу, звертайте увагу на плеоназми (мовленнєва надмірність), тавтологію (повторення однокореневих слів), невиправдане залучення вставних зворотів та речень, використання слів-паразитів, мовленнєвих штампів. Такі поради дозволять школярам замислитися не тільки над змістом, але і над формою виступу.
Протягом такого уроку-семінару учні наводять міркування (докази, антидокази), які стають формами відстоювання позицій, поглядів. Проблема такого уроку має бути оголошена завчасно. Учні розподіляються (умовно) на такі групи: проблемна група, яка забезпечує підготовку усних висловлювань, дослідницька (пошукова) – це безпосередньо доповідачі та 2-3 асистента, що допомагають у доборі літератури, частковому відборі матеріалу та його обробці, виписуванні цитат, складанні плану, висуванні аргументів, та група опонентів, яка моделює свої запитання за темою доповіді, усно рецензує їх, доповнює новими положеннями та аргументами. Під час підготовки учитель має консультувати учнів, допомагати їм спланувати самостійну роботу.