СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ – Інтегрований урок
Тема уроку. СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ
Мета уроку: засобами виразного читання та співу відтворити красу стрілецьких пісень; сприяти удосконаленню навичок школярів робити аналіз поетичних творів, розумінню глибинності змісту пісні, вихованню у дітей почуття гордості за героїчне минуле свого народу.
Обладнання. Фонозапис пісні “Повіяв вітер степовий”, ілюстрації до стрілецьких пісень, портрети поетів-січових стрільців.
Записи на дошці.
– Дата, тема уроку.
-“Пролетіла стрілецька пісня через усі перепони – страху, голоду,
Роман Іваничук
Тлумачний словничок до уроку:
Депортація – примусове виселення з постійного місця проживання.
Кадра – збірний пункт, куди стрільці поверталися з поля бою, з відпусток, після лікування.
Репресія – придушення, покарання.
Домашнє завдання. Опрацювати матеріал у підручнику (с. 16-17 – переповідати). Вивчити напам’ять улюблену стрілецьку пісню.
Хід уроку
Учитель. Наш урок, як
(Учні під час п’ятихвилинки розповідають про нові книги, святкування ювілеїв письменників, цікаві радіо – та телепередачі.)
Учитель. Це були коротенькі повідомлення про новини літературного життя, а тепер запишіть тему сьогоднішнього уроку та ознайомтесь із тлумачним словничком.
Учитель. Прошуміли віки над нашою землею. Хто тільки не прагнув загарбати її! Хто тільки не хотів знищити нашу культуру, нашу мову! Та ми не загинули. І знаєте, чому? Бо ми мали пісню, народну пісню. У ній ми завжди жили як нація. У ній завжди жили наш український дух і наша історія. Які жанри народної лірики вам уже відомі?
(Розповіді учнів, оцінювання їх відповідей.)
Учитель. А які піджанри виділяють у соціально-побутових піснях?
(Відповіді учнів.)
До соціально-побутових належать і стрілецькі пісні – змістовні, хвилюючі, мелодійні. Прекрасно охарактеризував стрілецьку пісню видатний український письменник Роман Іваничук. (Зачитування цитати.) Хто ж вони, січові стрільці, – ті, кого ще донедавна називали зграєю українських буржуазних націоналістів?
Про це нам розповість учитель історії, присутній на нашому уроці.
(Розповідь учителя історії.)
Учитель. Український художник і письменник, колишній січовик Ед вард Козак згадував:
“Усуси (українські січові стрільці) були якимсь іншим військом, якого не було більше на світі… Військо, попереду якого ішли як генерали – поети…”
І справді, поети Роман Купчинський, Василь Бобинський, Олесь Бабій, Юрій Шкрумеляк, Микола Мельник, Левко Лепкий та інші були й офіцерами стрілецької армії, а її кадрові офіцери Кирило Трильовський, Дмитро Вітовський жили поетичним словом – писали вірші.
Батько стрілецької “Січі” Кирило Трильовський, який виступав під псевдонімом Клим Обух, написав першу пісню-марш “Гей там на горі Січ іде”. Цю пісню ви добре знаєте і зараз виконаєте її під керівництвом учителя музики.
(Звучить пісня.)
Учитель.
– Який настрій цієї пісні?
– Які події у ній відтворено?
– Розкрийте основну думку пісні.
– За допомогою яких художніх засобів автору вдалося розкрити свій задум?
А тепер продовжуємо нашу роботу. Звернемося до підручника (сторінки 16-17). Перегляньте статтю “Стрілецькі пісні” і дайте відповіді на запитання:
1. Хто і коли писав стрілецькі пісні?
2. Як виникла пісня “Ой та зажурились стрільці січовії”?
Учитель. Уважно прочитайте пісню “Ой та зажурились стрільці січовії”. (Спочатку учні читають мовчки, а потім хтось уголос.)
– Чого зажурилися стрільці?
– Що для них означав відступ?
– Розкрийте основну думку останньої строфи.
– Які художні засоби характерні для цієї пісні?
– Чи близька вона до народної?
Учитель. Ви знаєте ще одну веселу стрілецьку пісню “Від Бережан до кадри”. Про історію її написання розповість учитель музики.
(Розповідь учителя музики та виконання пісні учнями.)
Учитель. До цієї пісні учні підготували ілюстрації. Зараз вони нам їх продемонструють і розкажуть, чому саме таку ілюстрацію виконали.
Учитель. Стрілецькі пісні промовляли устами народу, журавлями летіли у піднебесся, плакали горем людським:
Засумуй, трембіто,
Та по всьому світу,
Що пропало галичанам
Сорок тисяч цвіту.
Роман Купчинський
Сумом оповиті і рядки пісні на слова Олеся Бабія “Повіяв вітер степовий”.
(Звучить запис пісні.)
Учитель. Які думки викликає у вас ця пісня? Які картини малює ваша уява, коли ви її слухаєте? Саме про це напишемо зараз твір-мініатюру “Слухаючи пісню “Повіяв вітер степовий”…
(Знову вмикаємо запис, але вже тихо, і учні пишуть твір-мініатюру. Після цього – читання декількома з них своїх творів.)
Учитель. Ще багато можна говорити про стрілецькі пісні – і про журливих “Журавлів” братів Лепких, і про пісні поетів стрілецького коша Юрія Шкрумеляка та Олеся Бабія, і про оте Коли ви вмирали,
Вам дзвони не грали.
Ніхто не плакав
Над вами.
Лиш в чистому полі
Ревіли гармати, І зорі на небі
Вмивались слізьми
Михайла Кураха.
Урок підходить до кінця, але не можна оминути стрілецької пісні, яку співають і слухають стоячи – “Ой у лузі червона калина”. Найперше – уважно прочитайте твір. Дайте відповіді на запитання:
1. Як змальовано у пісні Україну? З чим вона порівнюється?
2. У яких словах відображено героїку боротьби українського народу за своє визволення?
3. Розкрийте основну думку пісні.
Учитель. Так, у цій пісні непереможним акордом звучить віра в те, що ми з вами “тую стрілецькую славу збережемо” і нашу славну Україну – “розвеселимо”. Я сподіваюся, вам сподобалися стрілецькі пісні і ви вивчите напам’ять хоча б одну з них. А ще – навчитеся розповідати про авторів пісень. У цьому вам допоможе матеріал підручника (с. 16-17). Це – ваше домашнє завдання. А закінчимо сьогоднішній урок піснею, про яку щойно говорили,- “Ой у лузі червона калина”.
(Усі присутні співають пісню.)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)