Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Стежками поезій Ігоря Муратова

Стежками поезій Ігоря Муратова

Харків – місто, славне своєю історією, культурним надбанням. Ореолом слави і визнання позначені імена видатних учених, поетів, художників, артистів. Справжній дивосвіт поруч з нами. Скільки незвіданих стежок простяглося у цей чарівний край людських доль, історій появи того чи іншого твору, картини, винаходу. Кожною стежкою хочеться пройти, торкнутися бентежної краси природи, дива, створеного майстрами слова, музики чи пензля. Піду стежкою пам’яті, що веде у хвилюючий світ поезії нашого земляка І. Муратова. Колись поет жив у будинку “Слово”.

Там народжувалися вірші, сповнені цілющої сили, ніжності, сміливого втручання у сутність явищ. Девізом життя поета можна вважати такі рядки:

…Аби хоч трохи уночі
Світить і невідступно тих
Виводити на сонце з мряки,
Хто сам збагнуть його не встиг.

Талановитий письменник Ігор Муратов прожив нелегке, але цікаве життя. Ось тільки деякі факти: робота на харківських заводах, навчання у Харківському університеті, участь у боях з білофіннами, фронти Великої Вітчизняної війни, роки поневірянь у гітлерівських концтаборах.

Саме тут, за колючим дротом, за миску баланди він виміняв блокнот,

де з’явилися перші рядки віршів, що пізніше були об’єднані в поему під назвою “Розчахнута брама”. У ній розкрилося навстіж серце поета-в’язня з такими болючими й суперечливими бажаннями: тікати, наїстись, Кричати, усе забути, помститись, любити, збагнути. Серце змучене, але до кінця життя щедре і любляче, завжди неспокійне за чужі болі, голод, страждання. Поет закликав зробити все,

Щоб світ задротований, чорний, тюремний, загратний Заднів після ночі й залюднились мертві оселі.
Після визволення І. Муратов працює в Берліні редактором газети “За повернення на Батьківщину”. До кінця життя, до останнього удару серця Ігор Муратов самовіддано працював у редакціях газет і журналів:

І на останку днів своїх
Я засівав червоні маки,
Віддавши їм всю кров свою.

Письменник сповідується в любові до України, до землі батьків:

Україно…
Ти для мене будеш сонцем вічним,
Непохитним грунтом, краю мій.

Він так хотів, щоб сплюндрована земля знову розцвіла, щоб..народ знову орав і сіяв”.
На гранітній стелі, що встановлена на могилі поета, викарбувані слова:

Я сонця оспівую прокид,-
високий, як вічність,
гіркий, як змарновані роки.

І. Муратов любив життя, любив “сонце, тепле й пахуче, мов матусина хлібина”. Читаєш поезії, в уяві постає світ з неповторною красою, радієш “лелекам з курликанням їх весняним”, вдихаєш медовий запах лип, коли “все пахло літом”, приваблює циганочка-осінь та вогненний шал горобини, кружляє “хурделиць бальний танок”.

Митець любив рідне місто, любив ходити його гомінкими вулицями. Тут народжувались рядки, що складалися в низку щирих віршів про війну, долю, сенс життя:

Напевно, в тім і є жорстока добрість
Буття і мрій – ревнивої рідні.
Щоб вічно нас манив далекий обрій
І залишавсь у вічній далині.

Йдемо стежками поезій харківського письменника Ігоря Муратова, яка виводить “на сонце з мряки”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет І. Афанасій Фет – оригінальний поет-лірик (поезія Фета – поезія натяків, здогадів, умовчувань; передача у віршах читачеві не стільки думок та почуттів, скільки “летючого” настрою поета). ІІ. Майстер ліричної мініатюри: 1. Поетичний “авторитет” Фета (найхарактерніший “фетівський” вірш: Шепот, робкое дыханье, Трели соловья, Серебро и колыханье Сонного ручья. Побудова вірша: тільки...
  2. Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій. Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя. У вірші...
  3. Образ ліричного героя у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то...
  4. Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. (Василь Симоненко – ніжний поет-лірик, який любив свій край, свою землю. В його юнацькому серці завжди жили любов, віра в людину, в її творчі можливості.) II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. (Ліричний герой...
  5. Мої роздуми над рядком Ігоря Северянина Знайомлячись із поезією початку XX століття, я відкрив для себе імена нових, незнайомих мені поетів, серед яких особливе місце в моєму серці зайняло ім’я автора, чиї вірші своєю зухвалістю, упевненістю, іронією будоражили тодішню публіку. Літературний псевдонім цієї геніальної, на мій погляд, людини – Ігор Северянин. Доля його склалася трагічно. Поет...
  6. Твір-роздум. Стежками Григорія Сковороди Якщо зійшлися ми сюди Згасити чвари і пороки, Ти став нам батьком і пророком, Цілющий світ Сковороди. У Слобожанському краю І він ходив по тернях – муках… Тут епіцентр добра й біди, Тут перехрестя правди-кривди, Це Україна… бродить привид – Свята душа Сковороди. / О. Марченко / Жебонить і жебонить...
  7. Моє враження від поезій Лі Бо та Ду Фу ПОЕЗІЯ СХОДУ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЛІ БО, ДУ ФУ, ОМАР ХАЙЯМ Моє враження від поезій Лі Бо та Ду Фу Дороги справжніх поетів ніколи не бувають легкими, адже митці прагнуть осягнути проблеми світу і “в усьому дійти до сутності”. Саме такими були великі китайські мандрівники, яких філософами зробило життя, Лі Бо...
  8. Сторінками улюблених поезій Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький, урочистий, який вимовляє оті слова,...
  9. Нечуй-Левицький Іван Семенович Неоднаковими стежками І. С. Нечуй-Левицький. Зібрання творів у десяти томах. Том восьмий. Прозові твори. Київ: Наукова думка, 1967. ст. 264 – 482. I Одного дня в третій годині вже перед обідом, Таїса Андріївна Сватківська, нудячись без роботи, стала перед образами в своїй спочивальні й почала молитись богу. Вона прочитала молитви й перечитувала...
  10. Мої враження від поезій М. Шашкевича Маркіян Шашкевич – письменник з Галичини, де зародження і розвиток літератури рідною мовою мало ще більше значення, ніж у зрусифікованій Східній Україні. Багато чинників перешкоджали національному пробудженню, стримували його. Але декілька львівських семінаристів намагалися через літературу вплинути на розвиток національної свідомості співвітчизників. Вони об’єдналися у гурток, який назвали “Руська трійця”,...
  11. Романтичні образи поезій П. Тичини Романтичні образи поезій значно наближені до реальних обставин творчого життя, про що найвиразніше може свідчити центральний образ, в якому передано наш нездоланний поступ вперед, невичерпна творча енергія, активна революційна сила, – образ вітру з України. Романтичний образ “краси нового дня” конкретизується у фактах соціалістичних перетворень у місті й на селі...
  12. Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне...
  13. Мої роздуми над рядком Ігоря Северянина ІГОР СЕВЕРЯНИН ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІГОР СЕВЕРЯНИН Мої роздуми над рядком Ігоря Северянина Знайомлячись із поезією початку XX століття, я відкрив для себе імена нових, незнайомих мені поетів, серед яких особливе місце в моєму серці зайняло ім’я автора, чиї вірші своєю зухвалістю, упевненістю, іронією будоражили тодішню публіку. Літературний псевдонім цієї геніальної,...
  14. Багатство поезій П. Тичини Павло Тичина, на мою думку, поет геніальний і водночас суперечливий. Поет, якого називали справжнім генієм і втраченим генієм. Поет, про якого О. Гончар писав: “Тичина – це музика й барви, це чистота душі”, а Є. Маланюк назвав “поетом однієї книжки”. Поет, про якого доводилося чути: “А Тичина пише вірші, та...
  15. ДОВЕРШЕНИЙ СВІТ ІГОРЯ КАЛИНЦЯ Що не кажіть, але знайти сьогодні у Львові справжнього поета – проблема із нелегких. І хоча у столиці Галичини є десятки людей, які пишуть вірші, Поетами, з великої літери, абсолютну більшість із них назвати важко. Літераторами – старшими чи молодшими – так! Але не поетами. Доробок старших відгонить продуктами напіврозпаду...
  16. “Дивосвіт поезії Богдана-Ігоря Антонича” Поезія Богдана-Ігоря Антонича – явище просто-таки унікальне і мало не єдине в своєму роді. Все це тому, що ця людина сама по собі була дивовижним мислителем і романтиком, який був шалено закоханий у природу і все живе оточуюче. При прочитанні творів цього автора дійсно складається враження про існування найвеличнішого дивосвіту...
  17. “ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ… ” (За поезією Богдана-Ігоря Антонича) – Урок-зустріч з поезією Тема уроку. “ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ… ” (За поезією Богдана-Ігоря Антонича) Мета уроку: ознайомити учнів із постаттю Б.-І. Антонича, його життєвим і творчим шляхом, особливостями поетичних творів; сприяти розвитко-ві мовлення дев’ятикласників, їх творчих здібностей, уміння аналізувати вірші, висловлювати власні думки та власну оцінку прочитаного; засобами поезії виховувати у школярів любов до...
  18. Краса природи в слові ожила (Образ ліричного героя, його емоції і почуття у творчості Богдана-Ігоря Антонича) Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то...
  19. Сторінками улюблених поезій ЄВГЕН МАЛАНЮК ЄВГЕН МАЛАНЮК Сторінками улюблених поезій Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький,...
  20. Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї...
Стежками поезій Ігоря Муратова
«
»