Стефан Малларме – славетний син французькою символізму
Стефан Малларме – представник французького символізму. На його думку, мистецтво – це своєрідна релігія, яка вимагає від поета самовідданості і служіння. Малларме вірив, що тільки вибрані люди здатні розуміти прекрасне.
Взірцем для наслідування для нього були старовинні езотеричні тексти містків або єгипетські ієрогліфи. Такий підхід до написання літературних текстів називався герметизмом. Саме таку герметичну поезію, тільки для втаємннченнх, і намагався створити Малларме. Це поетичні твоир “Вікна”, “Блакить”, “Квіти”,
Малларме був переконанний, що тільки поет може проникнути в таємницю всесвіту і перекласти її людською мовою. Тому організував клуб для вибраних, на якому обговорювались найскладніші проблеми поетичної творчості. Символісти оголосили Малларме своїм лідером. Поет завжди підкреслював, що розуміння поезії – це важка праця, яка потребує від читача високої духовної концентрації та спеціальної підготовки. Його вірші містять чимало алюзій, міфологічних персонажів. У них також зашифроване і власне життя поета.
Наприклад, вірші “Квіти”
Троянду, що таїть жіночих тіл принаду, і зрошує її сяйлива й дика кров У весняних садах, – жаску Іродіаду!
І лілій білину явила Ти, – аж там,
Де тихо плюскотять моря зітхань чудовні,
Над зблідлих овидів блакитний фіміам Летить вона до слів заплаканої повні!
У вірші “Лебідь” поет порівнюється з цим величним птахом, що вмерз у лід забутого озера. Автор розкриває земну трагедію митця, якого оточують лише ворожість та байдужість довколишнього світу.
О, лебедю, згадай, ти був і є один прекрасний, та дарма змагатися в пустині: ти в пісні не сказав, в якій це жить країні, як мертвої зими засяє сонний сплін.
В останні роки життя Малларме стверджував, що “поезія – це тайна, ключ від якої повинен відшукати читач”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)