Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Стаття Куліша про Котляревського в “Основі”

Стаття Куліша про Котляревського в “Основі”

Не може бути сумніву, що Чернишевський мав тут на увазі передусім Шевченка, про якого він докладно писав на початку рецензії, а також Марка Вовчка, творчість якої критик оцінював надзвичайно високо.

Стаття Куліша про Котляревського в “Основі” мала широкий резонанс. Не всі поділяли думки Куліша, як видно, не поділяла і редакція “Основи” в цілому. В наступному другому числі журналу з’являється редакційна стаття “Іван Петрович Котляревський” (“Основа”, 1861, № 2). У цілому вона складається з матеріалів О. В. Те-рещенка,

полтавця, який особисто знав автора “Енеїди”, а в той час працював у Петербурзі в Публічній бібліотеці, збираючи матеріали до біографії письменника. У редакційному вступі до цих бібліографічних матеріалів є, по суті, дуже обережна й делікатна критика статті Куліша. Обговорюючи важливість біографії письменника, редакція мимоволі дає оцінку й статті в попередньому номері журналу: “Але життя Котляревського таке повне й знаменне, що, знаючи його поверхово, не можна вірно з’ясувати багатьох проявів його суспільної діяльності й легко помилитися при оцінці його особи як людини й громадянина”. Тут,
по суті, містився натяк на помилковість оцінки Кулішем Котляревського саме як людини й громадянина – “щиро шанованої особи минулого часу”.

Ми вже не раз у попередніх розділах використовували біографічні відомості О. Терещенка. У кінці цієї статті йшла мова про популярність “Енеїди”, яку багато читачів цитує напам’ять. Закінчувалася стаття в “Основі” знову ж таки прихованою полемікою з Кулішем: “Тим часом критика тепер проголошує над самим Котляревським і над його “Енеїдою” суворий осуд. Хто ж помилився? Хто більше має рації: чи суспільство, яке ставиться до особи поета та його твору з повагою й любов’ю, чи критика, що піддала його особу, й Твори Котляревського беззаперечному осудові? На це ми спробуємо дати свою відповідь у наступній статті”. Кінчалась стаття позначкою: “Буде продовження”,- але ні в одному з наступних чисел продовження не з’явилось, і причина цього нам лишилася невідома.

Незгоду з Кулішем виявив і П. Мокрицький, друг і приятель Шевченка, в нотатці з приводу концерту на честь Шевченка в Петербурзі. Мокрицький дивується: “…Навіщо порушується прах давно покійного Котляревського, малоросіянина з дивним талантом, чия пародія ” Енеїда ” вважалась завжди найбільш вдалою з пародій і яка свого часу була вивчена напам’ять всіма українцями; чиї ” Наталка Полтавка ” і “Москаль-чарівник” граються десятки років на театрі і досі не наскучили. Загальна симпатія публіки марно не дається; українська приказка твердить “Громада – великий чоловік”; вона не видає книжок, а читає, приглядаючись” 262.

Але Куліш, вірний своєму характерові, на голоси критиків не зважав. Наступного року він видав своїм коштом твори Котляревського, але думки своєї про письменника не змінив. Характерно, що в підзаголовку “Енеїди” він зберіг термін “перелицьована”, що був у перших двох виданнях, здійснених без відома автора, і не подав терміну “переложена”, що з’явився в першому авторському виданні (1809) і повторений у посмертному повному виданні “Енеїди”, підготовленому самим автором. Публікуючи в “Основі” комедію Гоголя “Простак”, П. Куліш висловлює припущення, що вона, можливо, написана раніше, ніж п єси Котляревського, а порівнюючи її з “Мо-скалем-чарівником”, віддає перевагу першому творові, відступаючи навіть од сказаного в статті про Котляревського в “Основі”.

Слід нагадати, що з думкою Куліша рішуче не погодився такий відомий діяч української культури, як Михайло Максимович. Прочитавши вступну статтю до альманаху “Хата” (1860)-“Переднє слово до громади” Куліша,- М. Максимович написав чернетку статті “По-лемическое обозрение малороссийской словесности”. Уривки з неї опублікував згодом В. Науменко 263. У цих уривках нема безпосередньої полеміки з Кулішем, але є суттєве заперечення Кулішеві, що намагався применшити роль Котляревського. Основна теза статті Максимовича: творчість автора “Енеїди” щільно пов’язана з попередньою українською літературою XVII-XVIII століть і разом з тим є початком нової літератури: “Річ звичайна, що з початком нового періоду в житті народу з’являються нові прагнення в його словесності, при яких вона, не задовольняючись попередніми своїми формами, з’являється в нових. Але коли ж це було в нас у Малоросії, щоб раптом прийшлось не до смаку все, що написано у нас, починаючи з Нестора? Такого крутого повороту у смаках не було ні в тому поколінні малоросіян, в якому з’явився первоначальник нової нашої словесності Котляревський, ні в поколіннях дев’ятнадцятого століття”.

На доказ цих слів М. Максимович наводив пісні козака Климовського, І. Шумлянського, Б. Хмельницького, Головатого. У кінці XVIII століття почався новий період в історії України. І. Максимович підсумував свої думки: “Тоді ж почався новий період і для словесності малоросійської – період зростання писемної або книжної словесності, що почався з “Енеїди” Котляревського, надрукованої 1798 року”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Певна зміна у поглядах на розвиток традицій Котляревського З виступом Шевченка література України виходить на світову арену. Прогресивні письменники, на чолі з Шевченком, будять народ, селянські маси, широко відображають їхнє життя, прагнення, визвольну боротьбу. Змінюються ідейно-естетичні критерії, вимоги до літератури, відбувається певна переоцінка літературно-художніх цінностей. Зокрема цими ідеями пояснюється й седнівська передмова Шевченка до “Кобзаря”, де сказано, що...
  2. Мистецька та історична вартість творів Івана Котляревського Котляревський зачинатель української літерату­ри це значення винятково важливе: своїм поетичним словомю. Поет відкрив нам, новий напрям у роз­витку національної культури, спрямований на дедалі глибше про­никнення в життя народу, на осмислення його історичної долі. Оригінальність і суспільне значення таланту автора “Енеїди” прекрасно розумів прогресивний діяч вітчизняної культури І. Я. Франко. Творчість...
  3. “Енеїда” І. Котляревського – перший твір нової української літератури “Енеїда” І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може...
  4. Історичні передумови написання поеми Котляревського “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і затвердивши великий Шевченко. ” Енеїда ” І. П. Котляревського – перший Твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося...
  5. Жанрові особливості поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” Івана Петровича Котляревського – це епічна поема, тобто великий віршований твір, у якому розповідається про визначні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань І роздумів. Жанр поеми розвинувся на основі фольклору. Давня світова література зберігає перші поеми, що утворилися з народних героїчних пісень. У знаменитих...
  6. Суспільне та історино-літературне значення поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Їснують в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя і утворюють межу високу посеред рівного шляху історичних подій. Минувшина остається по той бік межі, майбутність стелиться по цей, і хоча генетичні зв’язки і очевидні для кожної людини, проте зразу ж видно, що історія тут круто сходить з свого...
  7. Історичні передумови написання поеми І. Котляревського “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і утвердив великий Шевченко. “Енеїда” І. П. Котляревського – перший твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося жити на...
  8. Біографія Івана Котляревського Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався в духовній семінарії, працював канцеляристом, домашнім учителем. Майже дванадцять років перебував на військовій службі. Повернувшись до Полтави, працював наглядачем (завідувачем) Будинку виховання дітей бідних дворян. Брав участь у діяльності масонської ложі “Любов до істини”. У 1818-1821...
  9. “Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства …Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть. Т. Г. Шевченко Івану Петровичу Котляревському судилося з’явитися в історії української культури на зламі століть в епох : починався...
  10. Характерною особливістю поетичної мови Куліша є її афористичність Власне, його схильність до оздоблення своїх творів епіграфами випливала з притаманного його літературному талантові потягу до ясності й чіткості художнього вислову – й у прозі, й особливо у віршах, до карбованого поетичного письма, формулювання крилатих образних сентенцій, стислого й місткого вираження в кількох рядках чи словах власних поглядів, ідеалів, оцінок,...
  11. Роль побутових деталей у поемі “Енеїда” І. Котляревського Творчість класика нової української літератури І. П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту. У вірші “На вічну пам’ять Котляревському” Т. Г. Шевченко, називаючи письменника “праведною душею”, пророкував невмирущу славу його імені: Будеш,...
  12. Твір “Еней був парубок моторний…” (за поемою Івана Котляревського “Енеїда”) “Еней був парубок моторний…” (за поемою Івана Котляревського “Енеїда”) Появу поеми Івана Котляревського “Енеїда” вважають початком нової української літератури, до творців якої належать такі видатні митці, як Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш, що також писали живою українською мовою. “Енеїда” стала першим друкованим твором нової української літератури, представивши до того ж...
  13. В піснях, створених Котляревським, стільки ж народного духу й смаку, як і в самих монологах Усі ці твердження, як і попередні, не доведені. Куліш не дав аналізу жодної пісні Котляревського й не показав, у чому саме вони уступають народним. Тим більше, що, як ми вже зазначали, в деяких піснях стирається межа між народною піснею і текстом, дописаним або переробленим автором. Бувши досвідченим фольклористом і в...
  14. “В чому полягає геніальність “Енеїди” І. П. Котляревського” Ні для кого не секрет, яку дискусію викликало написання та друк “Енеїди”, бо у твору було як багато прибічників, так і багато критиканів та заздрісників. Для одних ця поема була краплиною свіжого повітря після тривалої перерви та відсутності нових творів в українській літературі, для когось стала зразком для наслідування; інші...
  15. Сатиричне змалювання панів і чиновників у поемі “Енеїда” І. Котляревського Поему І. Котляревського “Енеїда” називають енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і справді, чого тут лише нема! Змалювання національного побуту – страв, напоїв, одягу; ви­користання багатств фольклору – казок, прислів’їв, пісень; показ українських традицій – вечорниць, поминок… Але, крім зовнішніх прикмет українського життя, у творі ще є спроби показати стосунки...
  16. Твір-розповідь. В гостях у Івана Котляревського Коли ми вибралися до Полтави, стояв прекрасний осінній день. За вікном автобуса пролітали гаї і поля, села і селища. Ми їхали в гості до Котляревського: наш учитель організував екскурсію, щоб провести урок літератури в Полтаві – у хаті-музеї І. П. Котляревського. Це був незабутній урок. Як тільки ми ступили на...
  17. Значення Котляревського у творчому розвитку раннього Гоголя З бесіди з сим єдиним малоросійським поетом, можна здобути багато цікавих подробиць щодо духу й характеру його земляків, яких збагнув він досконало і які, на перевагу над багатьма іншими народами, що населяють Росію, зберегли оригінальність у вдачі, звичаях, у самому наріччі та в усьому, чим тільки можуть різнитися одне покоління...
  18. Мої роздуми над п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка”. Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими...
  19. Своєрідність реалізму Котляревського Котляревський закликає музу “веселу, гарну, молоду”,- орієнтується не па старі класицистичні зразки, а па нові вимоги, що їх висувала молода демократична Література. Поет спирається на фольклорну, народну традицію: “піду я до людей старих, щоб їх о пеклі розпитати”. Водночас світоглядові Котляревського-просвітителя були властиві й деякі суперечності, що певною мірою відбивали...
  20. Мова поеми та значення “Енеїди” І. Котляревського Спираючись на народну мову, Котляревський як видатний художник слова суттєво збагатив українську літературну мову. “Енеїда” за стилем є бурлескно-травестійним твором, а отже, всі мовні засоби, які використав письменник, мають переважно сатирично:гу мористичний характер. Наприклад, влучні і несподівані порівняння є найпоширенішим художнім засобом твору: Нептун “вирнув з моря, як карась”, Меркурій...
Стаття Куліша про Котляревського в “Основі”
«
»