Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ “Срібне століття” російської поезії – Імена, дати, напрямки

“Срібне століття” російської поезії – Імена, дати, напрямки

Микола Гумилев. Багато десятиліть ми були приречені на слухи й домисли про його долю й про життя його, і вуж тим більше про обставини загибелі. У годину, коли він народився, морська міцність Кронштадт була сотрясаема штормом. Стара нянька побачила в цьому своєрідний знак, сказавши, що в народженого “буде бурхливе життя”. І вона виявилася права: пошуки, метання, пристрасть до подорожей короткі, але бурхливі тридцять п’ять відпущених Всевишнім літ

Як говорять, поет у Росії більше, ніж поет. І ніхто не може сказати про поета краще, ніж

говорять його вірші:

Я прірвам і бурам вічний брат

Але я вплету у войовниче вбрання

Зірку долин, лілею блакитну

Поезія Гумилева аполітична, і це один з моментів, що, поряд з мистецтвом вірша, залучає мене в його Творчості. У його віршах знайшли відбиття й любов, і подорожі, і Війна, і екзотика. Тільки політика залишилася осторонь. Гумилева хвилювали не питання облаштованості миру, а сам дивний і невідомий мир, відчуття від зіткнення з ним. Він створив теорію акмеизма, призиваючи сприймати мир беззастережно, але сам акмеистом не став, тому що був більше, значніше цього напрямку. Здається, що канони

акмеизма були для нього лише умовністю. А які були в нього вчителі! Анненский, Війон, Готьє, Брюсов

Микола Гумилев природжений поет, що побудував власний мир слова й почуття. Час довів, що цей мир нам не далекий, як не далека любов і смуток, щастя й розчарування. Але сум віршів Гумилева особливо лірична, особливо почуттєва, по особливому завораживающа й зворушлива:

Сьогодні, я бачу, особливо смутний твій погляд

И руки особливо тонкі, коліна обійнявши

Послухай: далеко, на озері Чад

Вишуканий бродить жираф

Кожна книга Гумилева це підсумок зробленого їм на момент її виходу, це осмислення життя й серйозна робота душі, що

Глас Бога чує у військовій тривозі

И Божими кличе своєї дороги

Його філософська лірика вилилася в збірник “Сагайдак”, у якому він задається питаннями, раніше його не хвилювали, робить відкриття, досі йому недоступні, наприклад:

Я ввічливий з життям современною,

Але між нами є перешкода

Усе, що смішить її, гордовиту,

Моя єдина відрада

Незважаючи на більшу захопленість екзотичними країнами Африки й Азії, Микола Гумилев безмежно відданий батьківщині. У той час, коли багато хто вже покинули або збиралися залишати Росію, він вертається, ідучи назустріч першій хвилі еміграції. Я не знаю, як зложилася б його доля поза батьківщиною, але для російської поезії він зробив максимум того, що міг, саме тому, що повернувся. А не повернутися Микола Гумилев не міг, тому що один раз зробив для себе відкриття:

Я кричу, і мій голос дикий,

Це мідь ударяє в мідь,

Я, носій думки великої,

Не можу, не можу вмерти

Немов молоти громові

Або води гнівних морів,

Золоте серце Росії

Розмірно б’ється в груди моєї

Час, коли Гумилев вступив на літературне поприще, було часом розквіту срібного століття російської літератури. Друкуватися він став з 1902 р. На початку свого творчого шляху Микола Степанович перебував під впливом символізму. В 1905 р. вийшла його перша книга віршів Шлях конквістадорів, а в 1908 р. друга Романтичні квіти із присвятою Ганні Андріївні Горенко, що згодом стала відомою поетесою Ахматової, своїй майбутній дружині. Протягом всього свого недовгого життя він випустив ще чимало інших збірників Перлів, Сагайдак, Багаття, Намет і інші

Гумилев по праву вважається лицарем російського Реннесанса, засновником нової літературної течії акмеизма й дивним майстром слова. Чудове й сонячне світло шукань, мріянь супроводжував Миколу Степановича практично все життя, воно опромінював його земні утвори й супроводжував йому в мандрівках. У всіх куточках миру відомі його віршовані добутки, починаючи від Азії й Африки й закінчуючи Америкою. Пам’ять про нього жива дотепер, як і жива його поезія, що так само чиста й прозора, як лісовий струмок

На початку творчого шляху, випробовуючи свої перші літературні невдачі, Гумилев почав дуже серйозно захоплюватися французькою літературою, історією живопису й театру, прагнув осягти культуру минулих епох. Тим самим він втілював у життя заповідь: зробити себе таким, яким би він хотів бути. Яким він став, нам відомо. Навіть Володимир Набоков у своїй повісті Спостерігач назве його співаком мужності

Мені здається, що в тій самій тиші французьких бібліотек і зародився Гумилев-путешественник, дослідник чаклунського континенту Африки й безстрашний мисливець на тигрів. Знайомство з культурою європейського Реннесанса зробило його назавжди лицарем і співаком романтики. Період, що передує виданню книги віршів Романтичні квіти, знаменний написанням дуже важливого для Гумилева вірша, що послужило відправним пунктом до створення образа романтичного героя його ліричних добутків і від якого відгалузилися багато інших його віршів, а також драми й поеми. Цей вірш був написаний для збірника, що готується, Романтичні квіти й називалася Чарівна скрипка. Даний вірш є ключовим для всього творчості поета, тому він не випадково дорожив їм настільки, що навіть погодився не включати його в збірник, що друкується, для того, щоб воно пролунало вперше спочатку на сторінках такого авторитетного журналу, як Терези

Милий хлопчик, ти так веселий, так світла

Твоя посмішка,

Не проси про це щастя, що отруює мири,

Ти не знаєш, ти не знаєш, що таке

Ця скрипка,

Що таке темний жах зачинателя гри!

В образі скрипки в Гумилева виступає поезія, що одночасно є й смертельним закляттям, і вищим блаженством

Отже, над другою книгою Романтичні вірші Гумилев працював практично все життя, у цей збірник входило близько 32 віршів. Романтик Гумилев поезії зла протиставляв поезію краси земних мандрівок і мріянь. У цьому збірнику вперше проявляється африканська тема, навіяна відвідуванням в 1907 р. африканського континенту. Муза мандрівок повертає поета на береги Нила, до таємничого озера Чад, а потім і далі до імператора Каракалле. Але всі ці вірші скоріше відбивають мріяння про невідомому й незбагненному, чим пережите

Оголошена ревінням і тупотом,

Убрана в полум’я й дими,

Про тебе, моя Африка, пошепки

У небесах, говорять серафими

Своє життя Гумилев побудував як наближення до ідеалу поета: багато років він присвятив учнівству й строгій дисципліні, поступово розширював і в той же час конкретизував мир своїх образів. Навіть в останньому збірнику Гумилев залишився зосереджений на своїх глибинних щиросердечних рухах, пов’язаних з гострим переживанням сучасності й з почуттям трагічної тривоги. Основна заслуга Гумилева це введення в російську поезію елемента мужнього романтизму, а також створення власної традиції, що опирається на принцип особливо строгого відбору поетичних засобів, сполучення напруженого ліризму з декларативними інтонаціями, а патетики з легкою іронією

Будучи прекрасним художником, він залишив цікаву й значну літературну спадщину, вплинув на подальший розвиток російської поезії. Гумилев жив у майже примарному світі, цурався сучасної йому дійсності, сам створював для себе країни й населяв їх вигаданими героями


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Срібне століття російської поезії Микола Гумільов розстріляний більшовиками. Олександр Блок рано помер з голодному і холодному Петербурзі, не маючи змоги виїхати з країни на лікування. Володимир Маяковський, Марина Цветаева, Сергій Єсенін покінчили життя самогубством. Йосип Мандельштам, Микола Клюев загинули в радянських концтаборах. Анну Ахматову, Бориса Пастернака цькували, звинувачували в буржуазних тенденціях, замовчували їхню творчість....
  2. Еволюція теми волі в російської поезії початку xix століття Тема волі за всіх часів займала значне місце в поетичній творчості. Я думаю, це відбувається через те, що воля є природний прояв людської душі, а поет завжди виступає дослідником внутрішнього життя людини. Але ніяка інша тема віршів не зв’язана так з епохою, у якій живе поет, із судженнями й думками,...
  3. Пошуки нового героя в російської поезії ХХ століття Цей заголовок реалізується в тематичному різноманітті складову книгу віршів, у широті їхньої географії: Ладога, Фінляндія, Естонія, Вірменія, Азія, Ленінград. Поезія знаходить героя, що вводить її в зовсім небувалий, новий для неї мир будівництв, технічного прогресу, боротьби з відсталим побутом, перетворення природи По-іншому, чим у пролеткультовской музі, зазвучала в реконструктивній поезії...
  4. ХІХ-ХХ століття: основні тенденції і напрямки розвитку літератури Символізм – напрям у європейському мистецтві 1910-х років зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу, тобто знака, багатозначно алегоричного і логічно суперечливого образу. Символізм пов’язаний з ідеалістичним світосприйняттям з культом індивідуалізму і повної свободи особистості, з уявленням про те, що мистецтво вище, ніж “вульгарна” реальність. Напрямок цей поширився в...
  5. Поема “Дванадцять” один з найдужчих добутків російської поезії початку XX століття В основі добутку конфлікт, боротьба стара й нового, боротьба двох “мирів”. Поет виступає за творення в революції, а не за руйнування. Його тягне поезія революції, але лякає російський бунт, якого так боявся ще Пушкіна Поема ” Дванадцять ” побудована на контрастах: “Чорний вечір. Білий сніг. Вітер, вітер!” Контрастні по своєму...
  6. “Основні напрямки розвитку світової літератури ХІХ століття” ХІХ століття – це час стрімкого розвитку промисловості, науково-технічного прогресу та занепаду релігійних вірувань. Основним гаслом цього періоду є свобода. Але кожен народ, кожна держава тлумачить волю по-різному. ХІХ століття – це теж доба індустріальної революції в Сполучених Штатах Америки та Європі, період становлення міської культури. Через вплив модерних здобутків...
  7. Тема любові в поезії “срібного століття” (на прикладі творчості І. Анненского) У кожного з більших російських поетів початку XX століття був свій поетичний досвід. Майже кожний з них начинал свій творчий дебют з віршів. У кожного був свій голос, свій стиль, те, що робило одного несхожим на інші. Творчість І. Анненского мало знайомо нашим современникам. Та й при житті поета лише...
  8. Нові імена української сучасної поезії. Наталя Жовнір-Близнюченко Наталія Близнюченко народилася в 1959 році в селі Дружба Решетилівського району Полтавської області. Мати, Близнюченко Галина Павлівна, працювала учителем російської мови і літератури в місцевій школі. Батько, Близнюченко Степан Федотович, працював секретарем Шевченківської сільської ради, заступником голови колгоспу по тваринництву, пізніше, до пенсії, головним зоотехніком колгоспу ім. Жданова. Учасник бойових...
  9. Ігор Житель півночі (Ігор Васильович Лотарев), поет срібного століття російської поезії Як поет, Житель півночі знаходить себе в 1907 році, коли визначив своє місце в житті: “Не змінюй наміченої стежки, і помни: хто, навіщо й де ти”. Проходять роки, відбуваються великі події, через які з’являються нові, прекрасні рядки. Коли йде перша світова війна, поет почуває потрясіння, що наближаються: “Чим далі, усе...
  10. Мотиви й образи лірики одного з поетів срібного століття (Н. С. Гумилев) 1. Зародження акмеизма. 2. Мотиви лірики Гумилева. 3. Пізніше творчість. Я конквістадор у панцирі залізному, Я весело переслідую зірку… Н. С. Гумилев Творчість Н. С. Гумилева, засновника “Цеху поетів” і глави акмеистов, стало відомо ще в часи розквіту символізму. Як уважає критик В. М. Жирмунський у своїй статті “Преодолевшие символізм”,...
  11. “Золоте серце Росії розмірно б’ється в груди моєї” “Срібне століття” російської поезії… Імена, дати, напрямки… Багато хто його представники відчули щасливі мінути підйому й слави, а потім були втоптані в безвременье важкими чоботями революції, громадянської війни й культу особистості. Микола Гумилев. Багато десятиліть ми були приречені на слухи й домисли про його долю – і про життя його,...
  12. ТЕМА ПОЕТА Й ПОЕЗІЇ В ЛІРИКУ МИКОЛИ ГУМИЛЕВА Роль поезії в житті – ключове місце у світогляді поета. Це та соціальна ніша, що дозволяє поетові почувати себе незайвим у суспільстві й світі взагалі. По способі визначення місця поезії авторів можна розділити на два “табори”: на ті, хто вважає поезію доповненням (розумним) до громадського обов’язку, і тих, хто ставить...
  13. Історія російської поезії Михайло Аркадійович Светлов – один із представників радянської героїко-романтичної поезії, що зародилася в 1920-е роки. Як і е. Багрицкий, Н. Тихонов і інші поети, Светлов був учасником громадянської війни. Мрії про всесвітнє щастя, що нібито несе із собою російська революція, сприяли народженню знаменитої светловской “Гренади” (1926). В 1930-е роки був...
  14. Твір на тему:Своєрідність творчості поетів “срібного століття” (на прикладі творчості одного з поетів) “Коли стихає шум епохи, ми починаємо розуміти: за плечима гігантів”, – писав Борис Пастернак. Действительно, через багато років ми краще розуміємо гениальность тих, хто затворів у минулому, чиї імена ввійшли в історію. Сьогодні ми всі частіше звертаємося до творчості поетів початку XX століття, відкриваючи для себе нові імена й нові...
  15. Історія російської літератури ХХ століття За останнє десятиліття Історія російської літератури ХХ століття значно збагатилася. Вийшли у світло статті й монографії по поезії “срібного століття”, літературі російського зарубіжжя, по Творчості Е. Замятіна, М. Булгакова, А. Платонова, М. Цветаевой і ін. Набагато гірше обстоит справа з вивченням творчості письменників, які ще недавно становили основу даного навчального...
  16. “Срібний вік” російської поезії XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ “Срібний вік” російської поезії Пушкінська епоха традиційно вважається “золотим віком” російської поезії, а “срібним віком” називають російську поезію зламу ХІХ-ХХ століть. У час соціальних перемін та революцій виникає розмаїття модерністських та авангардистських течій, головними з яких були символізм, акмеїзм та футуризм. Крім того, у цей...
  17. “Особливості розвитку російської літератури першої половини XX століття і творчість М. Булгакова” Як називають період з 1910 до 1940-х років? Літературознавці називають його першим періодом літератури XX століття або періодом “між війнами”, маючи на увазі Першу та Другу світові війни та різкі змі­ни й ідеологічне протистояння, які характеризували як політику, економіку, со­ціальну сферу, так і мистецтво > Які філософські концепції визначили розвиток...
  18. (Ф. М. Достоєвський). (По одному з добутків російської літератури XIX століття.) “Що краще – істина або жаль?” Людина – от правда! Треба поважати людини! М. Горький Навряд чи хтось стане сперечатися, що Горький – гуманіст і великий письменник, що пройшов більшу школу життя. Його добутки написані не на догоду читаючій публіці – у них відбиті правда життя, увага й любов кчеловеку....
  19. “Срібна доба” російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії. Трагічні долі митців цієї доби. Життєвий і творчий шлях російського поета Олександра Блока. Символізм його поезій УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 26 Тема. “Срібна доба” російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії. Трагічні долі митців цієї доби. Життєвий і творчий шлях російського поета Олександра Блока. Символізм його поезій Мета: ознайомити учнів із...
  20. Роль антитези в одному з добутків російської літератури XX століття Відомо, що термін “антитеза” відбувся від грецького слова “протилежність”. Це стилістична фігура, заснована на різкому протиставленні образів і понять. Для письменників дев’ятнадцятого століття був істотний сам факт зміни одних антитез іншими, що знаменує зрушення у свідомості письменника, хоча сама значеннєва контрастність не усувається. Сучасна Література користується антитезою більш витончено. Повернемося...
“Срібне століття” російської поезії – Імена, дати, напрямки
«
»