Специфіка “Етюдів про вдачі”. Аналіз роману “Батько Горио”
В 1834 у Бальзака зароджується думка створити багатотомний добуток – “картину вдач” його часу, величезна праця, згодом озаглавлений їм “Людська комедія”. По думці Бальзака “Людська комедія” повинна була бути художньою історією й художньою філософією Франції, як вона зложилася після революції
Над цією працею Бальзак працює протягом всього свого наступного життя, він включає в нього більшість уже написаних добутків, спеціально для цієї мети переробляє їх. Це величезне літературне видання він намітив у наступному виді:
Перша
Друга частина – “Філософські дослідження”. Задумано 27 добутків, з них здійснено 22: “Шагренева шкіра”, “Невідомий шедевр” , “У пошуках абсолюту”.
Третя частина – “Аналітичні дослідження” (задумане 5 – здійснене один добуток: “Фізіологія шлюбу”).
Бальзак так розкриває свій задум: “„исследование
Роман ” Батько Горио” знаменує новий етап у творчому розвитку Бальзака, як і весь 1835 рік. У ньому за зовнішнім фасадом щоденності сховані найбільші трагедії людського життя. ” Батько Горио” не явояется історією життя одного персонажа – це зріз життя суспільства в певний період його розвитку. Цікавий рух роману по розділах ” Людської комедії”: в 1843 році про був включений в ” Сцени паризького життя”, на замітки автора говорять про те, що він вирішив помістити цей роман в ” Сцени приватного життя”. Шлях той же, що й в ” Гобсека”: сцени приватного життя вбирають у себе більша кількість фактів і явищ, вони характеризують суспільство в цілому. А приватне життя – це життя сімей, ” Людська комедія”, як писав Бальзак, зображує мир через призму сім’ї
Растиньяк розкривається в листах сестрам і тітці, у Вікторини Тайфер доля будується на відносинах з батьком і братом, доля Горио є, по суті, доля його двох безпутних дочок. Щире почуття відсутнє. Сім’ї зв’язують лише грошові відносини. Навіть провінціал, що відрізняється від паризької публіки, Растиньяк випрошує гроші, щоб потрапити у вище світло. Роман створювався тоді, коли задум ” Людської комедії” уже зложився у свідомості автора. У Бальзака немає іншого добутку, у якому б з’єдналася настільки велика кількість персонажів і були б представлені практично всі шари сучасного йому суспільства. Виключення може скласти лише ” Гобсек “. Події розвертаються переважно в пансіоні мадам Воке, це паризьке міщанство, де поруч із Мишоно, Пуаре з’являється Растиньяк – провінційний дворянин, а так само майбутній лікар Бьяншон, творча особистість
За допомогою Растиньяка читач попадає в аристократичні салони – де Босеан і де Ресто, через Дельфінові – ми бачимо середовище Нунсинжена – одного із самих багатих банкірів в ” Людській комедії”. Так входить у роман група персонажів, що фактично визначила в 1820-30х роках політикові Франції. Однак Бальзакові не настільки важливо показати всі рівні соціальної ієрархії, як продемонструвати їхня подібність у сприйнятті життєвих цінностей і переконань. Різнорідне середовище тут перетворюється в моноліт, де вище бажання збагатитися немає нічого. У центрі оповідання перебуває пансіон Воке. Він є своєрідним зосередженням, може бути, навіть символом соціальних і моральних законів, властивих сучасної Бальзакові Франції
Не випадково Растиньяк зближає судження про закони суспільства віконтеси Босеан і Вторена. Каторжник, говорячи про людей, розуміє мир як павуків у банку, однак віконтеса порівнює людей з кіньми, яких можна заганяти й міняти на кожній поштовій станції. По суті брудні норми життя всіх кіл суспільства, але будинок Воке більше відкритий їх демонструє. Зробити узагальнення, з’єднати соціальні групи на рівні моральних законів Бальзакові знову допомагають речі. З їхньою допомогою створюються портрети, так, назва пансіону Воке свідчить про рівень культури господарки й пансіонерів, або, скоріше, про їхню байдужність до того, що їх оточує. ” Сімейний пансіон для осіб обоего підлоги й інша”.
Детальний опис пансіону, де живуть герої, що є узагальненням самого середовища, демонструють всю вбогість існування героїв, які виховуються залежно від цього середовища. Зовнішність персонажа, його манера поводитися й навіть одягатися ( спідниця пані Воке), нерозривно пов’язані з тим, що їх оточує. Оповідання ведеться від третьої особи, але завдання Бальзака не піднести читачам готової моралі, а в тім, щоб показати, як тече саме життя, як люди сприймають своє місце в житті, свої можливості, а це і є те нове, що автор вносить у концепцію роману ново століття. Достаток міркувань персонажів, так само як маса авторських описів, рятує автора від необхідності дидактизму, дозволяючи самому читачеві робити висновки про вдачі, що панують у сучасному Бальзакові суспільстві Франції 19 століття
(1 votes, average: 5.00 out of 5)