Сонет “Голосівки” А. Рембо – яскравий зразок символістської лірики
ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ
П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО
Сонет “Голосівки” А. Рембо – яскравий зразок символістської лірики
Коли звучить ім’я митця, обов’язково якийсь його твір спливає у пам’яті першим. Якщо згадати Артюра Рембо, то першим віршем, що асоціюється з іменем поета, буде сонет “Голосівки”. Чому так? Мабуть, річ у тому, що ця поезія, як яскравий приклад символістської
Рембо успадкував бодлерівську ідею “відповідностей” у природному храмі. На її основі молодий поет створив свою концепцію “яснобачення”. Його Всесвіт під таким кутом зору був позбавлений як причинно-наслідкових зв’язків, так і об’єктивних закономірностей. Погляд, відверто кажучи, революційний.
Революціонером поет став і стосовно жанру “Голосівок”. Твір, визначений
Світ у Рембо ділиться на п’ять сфер, кожній відповідає певний колір, предмети і явища світу, голосна буква і певний душевний стан. Поет намагається визначити колір та символічне значення голосного звуку. Автор вважав єдиним цілим природу і людину. Людина сповнена асоціаціями та відчуттями, які складаються із звуків, образів та кольорів. Природа також є живою істотою зі своїми звуками та кольорами. І поету дана можливість її чути.
Звук “А” викликав у Рембо асоціації з чорним кольором, жорстокістю, смертю. Білий колір викликав асоціації з звуком “Е” та почуттям гідності, гордості, моральної чистоти. Звук “І” поет пов’язував з червоним кольором, а почуттями, які він вважав червоними, були сміх, гнів, шаленство. Зелений колір у свідомості поета відповідав звуку “У” і був пов’язаний з відчуттям спокою, безтурботності та щастя. А звук “О” – з синім кольором та почуттям неземної любові. Отже, у Рембо кожен звук має відповідність певному кольору, певній емоції та відчуттю.
Рембо називав поета новим Прометеєм. Він, як і міфічний герой, викрадає вогонь. Тільки це вогонь таємничого знання. Мета поета – нове і небачене, заради якого потрібно змінитися самому тілесно і духовно. Світ сповнений цього потаємного знання, яке недоступне більшості. Лише поет може прочитати знаки і, переклавши їх мовою символів, донести до людства.