СОНЕТ 143 – Вільям Шекспір (1564-1616)
Буває іноді, щоб упіймати
Шкідливу курку там або курча,
Дитину опуска додолу мати
І тільки й думає про втікача.
Дитя волає, щоб вернулась мати,
Вмивається невтішними слізьми.
Дихнути ж мамі не дає пернате,
Під самим носом тріпає крильми.
Так мчиш і ти за мрією в погоні,
Надіючись впіймать її колись.
Я ж простягаю, мов дитя, долоні:
– Не покидай, кохана, повернись!
Хай воля вволиться твоя, – волаю, –
Лиш не давай загинути з одчаю.
Lo as a careful huswife runs to catch,
One of her feathered creatures broke away,
Sets down her
In pursuit of the thing she would have stay:
Whilst her neglected child holds her in chase,
Cries to catch her whose busy care is bent,
To follow that which flies before her face:
Not prizing her poor infant’s discontent;
So run’st thou after that which flies from thee,
Whilst I thy babe chase thee afar behind,
But if thou catch thy hope turn back to me:
And play the mother’s part, kiss me, be kind.
So will I pray that thou mayst have thy Will,
If thou turn back and my loud crying still.
Готуємося до роботи з творами
1. Розкажіть, що вам відомо про життя Вільяма Шекспіра.
2. Розкажіть про літературну спадщину геніального англійського митця.
3. У чому полягає новаторство поезії Вільяма Шекспіра?
4. Яким є наскрізний сюжет циклу сонетів Шекспіра?
Працюємо
5. Які почуття переважають у сонеті 66?
6. Що, на думку ліричного героя, є причиною відсутності гармонії у світі? Які вади засуджуються у творі?
7. Яке почуття дає ліричному герою душевні сили? Поміркуйте, яка головна думка цього сонета.
8. Назвіть приклади антитези в сонеті 66.
9. У чому полягає жертовність і душевне благородство ліричного героя в сонеті 116?
10. Якою зображується любов у сонеті 116?
11. Назвіть приклади метафор і спробуйте пояснити їхній зміст.
12. Доведіть, що в сонеті 130 ліричний герой не ідеалізує свою кохану. Як портрет коханої з сонета Шекспіра протиставляється портретам жінок із поезій попередників Шекспіра?
13. Доведіть, що Шекспір не обожнює кохання, а зображує його як земне почуття земних людей.
14. Уявіть, що Шекспір зобразив кохану жінку згідно із традиціями тогочасної поезії. Яким був би її опис? Чому з’явилося б відчуття штучності переживань?
15. Як ви розумієте останні два рядки сонета 130?
16. Як за допомогою звичайної побутової сцени поет у сонеті 143 зображує негаразди в любовних стосунках?
17. Поясніть зміст антитези курка – дитина. Що в сонеті символізують ці образи?
18. У сучасній літературі символом мрії є недосяжний синій птах. Поміркуйте, чому автор у сонеті 143 використав приземлений образ курки.
19. Доведіть, що ліричний герой не ідеалізує ні свою кохану, ні їхні стосунки.
20. Яким постає перед читачем ліричний герой сонетів?
21. Доведіть, що поезія Вільяма Шекспіра є прикладом ренесансного мистецтва.
Застосовуємо поняття з теорії літератури
22. На прикладі сонетів Шекспіра доведіть, що він розвинув традиції петраркізму.
23. Доведіть, що вірші Вільяма Шекспіра належать до сонетів.
24. Проаналізуйте особливості англійського сонета.
25. Порівняйте англійський та італійський сонети.
Пов’язуємо новий матеріал із вивченим раніше
26. Пригадайте, що в літературознавстві називають оригналом і перекладом.
27. Прочитайте сонети Вільяма Шекспіра мовою оригіналу.
28. Спробуйте зробити свій переклад одного з вивчених сонетів. Порівняйте його з перекладом відомого українського перекладача Дмитра Паламарчука (сторінки 193-194).
Літературний коментар
Шекспір та його п’єси
На відміну від Петрарки Шекспір байдуже ставився до літературної слави – у період театральної діяльності він не проконтролював видання своїх п’єс, а в останні роки життя не впорядкував творчу спадщину. Після нього залишилося 37 п’єс, дві поеми, 154 сонети.
Шекспір розпочав свою творчість популярним тоді жанром хроніки. Основною темою його історичних драм є феодальні міжусобиці. У своїх творах Шекспір не намагається повчати, як було прийнято у тодішній драматургії, а робить спробу показати суперечливість внутрішнього світу людини, а особливо людини, наділеної владою.
Творчість Вільяма Шекспіра багатопланова, у ній представлені не лише криваві образи монархів і феодалів. Як митець доби Відродження, Шекспір не міг оминути у своїх п’єсах тему кохання. Ця тема звучить як у його комедіях, так і трагедіях. Досі надзвичайно популярною залишається написана в 1595 році трагедія “Роме́о і Джульє́тта”, коротка історія кохання юних жителів італійського міста Верона.
У цьому творі драматург використав класичний сюжет про закоханих, яким перешкоджають обставини. Невблаганна доля постає у вигляді ворожнечі між родами Монте́ккі і Капуле́тті, до яких належали Ромео і Джульєтта. Автор намагається донести до глядача думку, що жодні перепони не можуть стати на шляху сильного почуття. У ході дії ми починаємо розуміти, що Монтеккі і Капулетті ворогують уже не між собою, а зі своїми дітьми – Ромео і Джульєттою. Таким чином, ворожнеча і мстивість як спадщина похмурого Середньовіччя, протиставляються коханню, світлому здобутку доби Відродження.
Головні герої твору намагаються захистити своє почуття від брутального втручання сторонніх і гинуть. Але кохання юних веронців перемагає вікову ворожнечу двох родів, які над тілами своїх дітей миряться.
Кохання Ромео і Джульєтти далеке від ідеалізації, воно не схоже на надумане кохання середньовічних рицарів до Прекрасної Дами, образ якої був слабо пов’язаний із реальним земним життям. Джульєтта наївна, безпосередня і щира, у проявах свого почуття вона може бути і смішною, і зворушливою. Ромео, який уже мав досвід у сердечних переживаннях, захоплюється цією дівчинкою, схиляється перед силою її кохання, жертовністю і мужністю. Він перероджується під впливом своєї пристрасті до трепетної Джульєтти.
І дівчину, і юнака ми вже не сприймаємо як представників двох родин, вони стають уособленням чистого й вірного кохання, здатного і після їхньої смерті позитивно впливати на життя інших людей. Образи Ромео і Джульєтти в літературі є вічними образами закоханих, здатних іти до кінця заради утвердження свого права любити.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)