Солдатська могила (твір-розповідь)
НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Наш п’ятий клас найдружніший у всій школі. Ми завжди разом ходимо на екскурсії, в кіно, допомагаємо одне одному в навчанні.
Минулої весни у вихідний ми пішли до лісу. Дівчата плели вінки з квітів, хлопці гралися у хованки. Галас стояв такий, що ми не одразу почули Дмитрика і Павлушу, які голосно нас гукали. Ми вирішили, що однокласників спіткало тихо, і кинулися до них. Першими на лісову галявину вибігли хлопці і раптом зупинилися. На вільному від дерев місці ми побачили невеликий дерев’яний обеліск її червоною зірочкою
Якусь хвилину всі стояли мовчки, а потім хтось запропонував прибратися біля обеліска. Хлопці повиривали бур’яни, підправили огорожу, дівчата прикрасили могилу квітами, але це святе місце все одно мало занедбаний вигляд. І тоді ми вирішили, що прийдемо сюди наступної суботи.
Цілий тиждень ми готувалися до походу: купили фарбу, у шкільній майстерні старшокласники зробили нову дерев’яну огорожу.
Ми ледь дочекалися вихідного дня, а в суботу рушили до лісу. Цього разу
Прийшовши до солдатської могили, ми заходилися фарбувати обеліск, поновили напис, встановили парканчик, а дівчатка посадили квіти.
9 травня у нашому мікрорайоні вітали ветеранів з Днем перемоги. Саме цього дня ми почули новину, що хтось опорядкував у лісочку солдатську могилу. Нам чуже хотілося похвалитися, що це зробив наш клас, але ми всі чомусь промовчали.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)