Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького

“Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького

Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян.

3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського

селянина і селянки у повісті “Кайдашева сім’я”.

Автор показує сварливих, дріб’язкових людей, які під тиском власності руйнують устої старої патріархальної української родини, що трималася на авторитеті батьків. Члени родини час від часу потрапляють у смішні ситуації, виглядають безпомічними самодурами.

Однак, гумор І. Нечуя-Левицького обертається сумною стороною, в ньому чути відгомін сміху крізь сльози. Автор сміючись над своїми героями, співчуває їм і їхній долі, переповненій щоденними безпросвітними сварками.

Традиційна форма оповіді від першої особи, прекрасно розвинена

у циклі оповідань про бабів Параску і Палажку, де письменник відтворює шпаркий, соковитий усний народний монолог з убивчими характеристиками ворога-сусідки й мимовільним самовикриттям оповідача, з влучними порівняннями, комічно-барвистими епітетами й афоризмами. У майстерних монологах персонажів постають рельєфні, зримі образи грубої, невгамовної Параски і лицемірної святенниці Палажки, відчуваються обмеженість їхнього кругозору, особливості психіки й світосприйняття.

Порівняно з своїми попередниками письменник прагнув до більш глибокого реалістичного розкриття характерів, до створення індивідуалізованих образів. Письменник природно і конкретно змальовує реальні риси морального розкладу, виродження і обмеженості духовенства. Принцип розкриття характеру в усіх істотних деталях його зовнішнього образу, костюма, звичок, мови, показ обумовленості психіки і поведінки персонажів соціальною обстановкою – це те нове у творчості Левицького, яке свідчить про неординарність його таланту.

Новаторство письменника позначилось на створенні характерних комічних і сатиричних типів попів-кар’єристів і користолюбців у своєрідних засобах гумору, які ведуть свій початок від життєвих спостережень письменника і синтезують у собі українську фольклорну і літературну традицію.

У повісті “Старосвітські батюшки та матушки” на широкому суспільному тлі автор сатирично зобразив життя і побут українського старосвітського попівства, показавши служителів церкви не у пишних рясах під час богослужіння, а в сірому буденному житті, із повсякденними звичаями і чварами у їх взаєминах між собою і навколишнім світом. Сатира зображення різнотипних церковнослужителів та державних службовців набула саркастичного характеру.

Правдиво із їдкою сатирою розкрив І. Нечуй-Левицький внутрішній світ київських ченців у оповіданні “Афонський пройдисвіт”. Він показав всю гнилизну чернечої моралі.

Письменник зірвав лицемірну маску із монастирських святенників, які більше грішили, ніж прості прихожани. У такій поведінці покликаних служити Богові автор бачить причину розповсюдження гріха на землі серед звичайних людей.

Отже, гумор І. Нечуя-Левицького набуває багатобарвних відтінків – від світлого, життєрадісного сміху до сумно-іронічної посмішки і сатиричного шаржу або прямої карикатури. Форми сміху залежать від тих соціальних об’єктів, на які він спрямований, і виразно свідчать про естетичну оцінку письменником життя та побуту різних верств суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до...
  2. “Чому повість І. Нечуя-Левицького називають “сміхом крізь сльози” (за твором “Кайдашева сім’я”) і Сприйнявши народність і реалізм Т. Г. Шевченка видатний український письменник І. Нечуй-Левицький за півстоліття своєї творчої діяльності написав понад п’ятдесят яскравих творів, в яких йому вдалося відобразити життя різних суспільних верств тогочасної України. Серед них є і гумористичні твори, наприклад, “Голодному й опеньки м’ясо” і “На Кажум’яках”. Але вершиною...
  3. Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози Для Г. Квітки-Основ’яненка сміх був органічною стихією. Часто у своїх листах до друзів він говорив про бажання висміювати негативні явища життя. Ознайомившись із змістом повісті “Конотопська відьма”, розумієш, що письменникові...
  4. “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карленка-Карого В п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильчен-: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але...
  5. “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків,...
  6. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх...
  7. Твір на тему – Природа сміху в “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, націкавіших особливостей” таланту І. С. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найколоритніше ця риса виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”, в якій напрочуд яскраво передано національний колорит. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використав засоби народної сміхової культури, взявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову...
  8. Эдипов комплекс у творчості Івана Нечуя-Левицького Характер і світогляду Левицкого сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безумовно впливали на створення персонажів його добутків. Щоб осягти основні причини поводження героїв, яких письменник “виліпив” з розмаїтості власного щиросердечного життя, варто вивчати його життєвий шлях В автобіографії письменник подав дуже коштовний факт, що вказує, що головною подією в дитинстві...
  9. “Приклади колоритно-стильових різновидів мовлення в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами І. Нечуя-Левицького. Одним з найкращих з них вважається повість “Кайдашева сім’я”. Цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. “Кайдашева сім’я” – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього...
  10. Реалiзм I. Нечуя-Левицького Реалiзм I. Нечуя-Левицького можна визначити як соцiально-побутовий. Глибокий знавець життя, письменник вмiв неквапно й докладно подати портрети своїх героїв, їх повсякденнi думки й розмови, змалювати цiлi поколiння людей рiзних соцiальних класiв i станiв. До нього в українськiй лiтературi не було такого багатства й рiзноманiтностi побутових картин, таких багатобарвних, реалiстично точних...
  11. Особливості творчості І. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів. Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських...
  12. Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918 pp.) Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка...
  13. Природа сміху у “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, кайособлнві-ше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор...
  14. Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького Літературна спадщина Нечуя-Левицького досить велика і жанрово різноманітна: романи, повісті, оповідання, нариси, новели, гуморески, драми, казки тощо. Спадкоємець Т. Шевченка і Марка Вовчка, І. Нечуй-Левицький збагатив реалізм, який під його пером перетворився на універсальний напрямок національної літератури. Перемогою реалізму Левицького було зображення героя соціально диференційованим. Реаліст-психолог, Нечуй-Левицький використовує глибокий аналіз,...
  15. “Зображення українського побуту і звичаїв у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Колосальним всеохоплюючим оком України” назвав Івана Нечуя-Левицького Іван Франко. Творчість письменника справді заслуговує на таку високу оцінку. Нечуй-Левицький зумів подати портрет народу з усіма його позитивними і негативними рисами. З одного боку, – великі моральні потенції народу, а з іншого, – змізерніння натури людини, яка перебуває в несприятливих умовах. Пошуки...
  16. Внесок Івана Нечуя-Левицького в розвиток літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі...
  17. Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози Своїми талановитими творами він (І. С. Нечуй-Левицький) вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XIX століття, він за своє довге життя написав понад...
  18. Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі...
  19. Літературна спадщина І. Нечуя-Левицького Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” (1878), повістей: “Бурлачка” (1880) – про життя заробітчан, “Хмари” (1874), “Над Чорним морем” (1893) – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” (1879), “Старосвітські батюшки та матушки” (1881), “Афонський пройдисвіт” (1890). Нечуй-Левицький виступав і...
  20. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної...
“Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького
«
»