Скорочено “Всякому місту звичай і права” Сковороди
У вiршi Всякому мiсту – звичай i права. Г. Сковорода розмiрковує над тим, що багато людей перебувають у полонi своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють iнших, наживаються за їхнiй рахунок. У лiричного ж героя поезiї є одна турбота, один клопiт – – як прожити життя чесно, по совiстi. Але смерть нiкого не пощадить – нi царя, нi мужика, i постати перед нею спокiйно може лише той, у кого совiсть, як чистий кришталь. Кожна строфа вiрша закiнчується однiєю думкою – про що має турбуватися людина. У творi багато перелiчень, порiвнянь,
Г. С. Сковорода – видатний український фiлософ, просвiтитель, письменник. Народився в с. Чорнухи на Полтавщинi в небагатiй козацькiй родинi. Володiв багатьма талантами – гарно спiвав, грав на багатьох музичних iнструментах, створював музику до власних вiршiв, мав педагогiчний дар, знав кiлька iноземних мов.
Навчався у Києво-Могилянськiй академiї, був спiваком придворної капели в Петербурзi, виїжджав у складi росiйської мiсiї за кордон i мандрував Угорщиною, Словаччиною,
Написав збiрки Сад божественних пiсень. Байки харкiвськi. кiлька фiлософських трактатiв i притч. Iз його життям пов’язано багато легенд i таємницi. Прагнув до самопiзнання та самовдосконалення, висунув iдею сродної працi. Помер у с. Iванiвцi на Харкiвщинi (тепер с. Сковородинiвка Золочiвського району), там же й похований. На могилi – епiтафiя: Свiт ловив мене, та не впiймав.
Всякому мiсту, звичай i права, Григорiй Сковорода, ПОЕЗIЯ, IСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Всякому мiсту – звичай i права, IСТОРИЧНО-МЕМУАРНА, ПРОЗА, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ