Скорочено СКАРБ – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО
Був у заможних батьків єдиний син Павлусь. Дуже вони пестили його. Особливо мати. Нікуди його не пускала, всіляко догоджала.
Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати.
Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий.
Не пускає сина мати на вечорниці, обіцяє знайти йому наречену.
Одного разу вночі Павлусь розвередувавсь і просив негайно знайти меду. Мати бігала селом, насилу знайшла мед, але через це захворіла й померла. Невдовзі й батько помирає. Залишився хлопець сиротою.
Правду
У покійників жили наймит і наймичка. Перед своєю смертю мати Павлуся їх оженила та наказала доглядати сина. Жилося парубку дуже добре. Тільки йому й роботи, що цілісінький день їсть та спить.
Одного разу на Зелені свята парубки зібралися шукати скарб, думали взяти на щастя Павла Лежня. Але він сказав, що Бог сам йому скарб у вікно вкине. Нічого не знайшли хлопці в лісі, окрім мертвого хорта. Вирішили пожартувати та вкинути його у вікно Павлові.
Дивним чином це і виявився скарб. По всій хаті
Щаслива нитка до смерті не вірвалась Павлусеві. Знайшлась йому дружина працьовита, народилися гарні діточки, сам дожив до білого волосся.
Щастя розуміють люди по-різному.
Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь.
Тільки це через заздрість. Бо ніхто не схотів би опинитися на його місці.
В оповіданні “Скарб” Олекса Стороженко продовжив гоголівські мотиви: поєднання фантастично-містичних мотивів із реалістичними картинами народного побуту. Фольклорні традиції, народний гумор, філософські роздуми автора про сенс життя переплітаються у творі чудовим орнаментом. І. Я. Франко назвав письменника “талановитим оповідачем”.