Скорочено “Колеги” Аксьонова
Три друзі – Олексій Максимов, Владислав Коропів і Олександр Зеленін – закінчують Ленінградський медичний інститут. Хлопці дружать із першого курсу, незважаючи на різницю характерів і темпераментів: Максимов – різкий, іронічний, внутрішньо ранимий і тому “закритий”, Коропів – веселий, улюбленець дівчинок, Зеленін – небагато смішний, рвучкий, чесний і ввічливий. Чекаючи розподілу й неминучого від’їзду з Ленінграда вони сперечаються про Майбутнє, про призначення лікаря. Сашко Зеленін уважає, що кожний з них повинен продовжувати
Олексій і Владик приймають несподіване речення начальника медуправления Балтійського морського пароплавства, що набирає суднових лікарів. Владик Коропів давно закоханий в однокурсницю Віру. Але Віра недавно вийшла заміж за доцента Веселина, і Владик намагається забути неї. В останній день перед від’їздом у Круглогорье Сашко Зеленін знайомиться з московською студенткою Інною й закохується в неї. Всупереч своїм очікуванням, Максимов і Коропів не відправляються
Їм має бути проводити карантинні заходи на судах, що прибувають. Хлопці небагато розчаровані рутинністю майбутньої роботи, але сумлінно приймаються за справу. Їх поселяють у гуртожиток карантинної служби. Максимов хоче жити цікаво, усе вичавлювати зі своєї молодості
Він чималий, готовий на рішучі вчинки, але хоче відповідати за них тільки перед своєю совістю, а не перед фетишами. Ледь прибувши в Круглогорье, Сашко Зеленін оперує пораненого робітника з лісозаводу. Йому допомагає молоденька медсестра Даша Гур’янова. Даше подобається молодий доктор, та й Сашко ставиться до неї неравнодушно, хоча його серце належить майже незнайомій Інні. Закоханий у Дашу колишній кримінальник Федір Бугрів таїть злість на нового лікаря, що до того ж викрив його як симулянта, отлынивающего від роботи
Сашко працює із захопленням і незабаром завойовує загальну повагу. Він багато оперує, їздить по околишніх селах, організує в лікарні лабораторію й рентгенокабинет, навіть лікує від алкоголізму лікарняних кучерів. Бере участь він і в суспільному житті селища, читає лекції вклубе.
Один раз йому доводиться на вертольоті летіти на лісову заїмку, де ведмідь задер лісника. Інна часто дзвонить Сашку з Москви. Незабаром вона приїжджає в Круглогорье, і вони святкують весілля
Сашко дружить із головою місцевої ради, інвалідом війни Егоровым. Вони сперечаються про життєві цінності різних поколінь. Про своїх ровесників і друзів Сашко говорить: “А ми, міські хлопці, настроєні ледве іронічно до всього на світі, аматори джазу, спорту, модного ганчір’я, ми, які часом удаємо із себе чорт знає що, але не ловчим, не влазимо в довіру, не падлючимо, не паразитуємо й, лякаючись високих слів, намагаємося зберегти в чистоті свої душі…” У Максимова й Карпова багато роботи впорту.
Максимову вдається викрити махінації складських працівників. Але обоє друга мріють нарешті одержати призначення на кораблі. У вільний час вони ходять у театри, на виставки й охоче [Випивають у дружніх компаніях. Максимов часто буває в публічній бібліотеці
Тут він один раз зустрічає Віру Веселину й нарешті зізнається, що завжди любив її. Віра відповідає йому взаємністю, але не може залишити чоловіка й роботу на кафедрі медінституту. Максимов приховує своє почуття від Владика Карпова, поки той не зізнається, що його любов до Віри пройшла. Любовна невизначеність дозволяється, коли Максимов нарешті одержує призначення на судно
Перед відходом у плавання друзі вирішують відвідати Сашка Зеленіна. Сашко обрадуваний приїздом друзів. Хлопці не тільки відпочивають у Круглогорье, але й консультують хворих. Радість дружньої зустрічі обривається трагічно: кримінальник Федір Бугрів з помсти важко ранить Сашка ножем. Життя друга висить на волоску, але Максимову й Карпову вдається провести успішну операцію
У постелі врятованого друга вони усвідомлюють своє життєве призначення. Вони – лікарі, їм має бути відбивати від людей атаки смерті. Нарешті Максимов розуміє Сашину правоту: щоб не боятися смерті, треба почувати свій зв’язок з минулим і майбутнім