Home ⇒ 📕Скорочені твори ⇒ Скорочено “Кавун” Багрицкого

Скорочено “Кавун” Багрицкого

Свежак надривається. Пре на рожен Азовського моря корито. Кавун на кавуні – і трюм навантажений, Кавунами пристань покрита. Не пити перваку в передсвітанкову стыдь, На нудному позіхати варті, Три дні й три ночі прийде пропливти – И ми вітрила розгорнули…

У густий бородань ударяє бурун, Щоб бризами вдрызг розлетітися; Я виберу дзвінкий, як бубон, кавун – И ножиком виріжу серце… Пустельне сонце сідає в розсіл, И випхають місяць хвилями… Свежак задуває! Наотмашь! Пішов!

Дубок, воруши вітрилами! Густими баранчиками море повно,

И труться кавуни, і в трюмі темно… У два пальці, по-боцмански, вітер свистить, И Хмари збиті щільно. І ерзает кермо, і обшивання тріскотить, И забрані в рифи полотна

Крізь хвилі – навиліт! Крізь дощ – навмання! У свистячому гнані милі, Ми нишпоримо на дотик… Ридма й не в лад Хропуть полотняні крила

Ми утягнені в дику карусель. І море тупотить як ринок, На мілину нас кидає, Нас жене на мілину Остання наша путина! Козлами кудлатыми море повно, И труться кавуни, і в трюмі темно… Я пісні останньої ще не склав, А смертну чую прохолодь…

Я в карти грав, я бродягою жив, И море приносить нагороду,-

Мені життя веселої тепер не зберегти – И кермо відірвало, і в кузові текти!.. Пустельне сонце над морем встає, Щоб повітрю танути й грітися; Не видно дубка, і по хвилях пливе Кавун з намальованим серцем… У густий бородань ударяє бурун, Скумбрийная зграя грає, Низовий на брижі качає кавун – И к бережу він підпливає…

Кінець подорожі тут він знайде, Кінчені вітер і хитавиця,- Кавун з намальованим серцем бере Улюблена мною козачка… І комусь тут надоумить її, Що в руки взяла вона серце моє!..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено “На вічну пам’ять Котляревському” Шевченка Сонце гріє, вітер віє З поля на долину. Над водою гне з вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає,- А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо, та й байдуже. Минулось. пропало. Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, як...
  2. Скорочено ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ! – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди!.. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над...
  3. Глібов Леонід Іванович “Раз уночі я в ліс ходив…” Раз уночі я в ліс ходив… Скажу по правді, гріх брехати: Я нищечком тоді хотів, Щоб папоротнику дістати. Не раз, не два я чув про те – Хто його знайде, кажуть люде, В ту саму ніч, як він цвіте, Тому усюди щастя буде, Поткнувсь я в ліс – і драла...
  4. Скорочено ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють? “ Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять...
  5. Скорочено СОЛОВЕЙ – ВІКТОР ЗАБІЛА Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися,...
  6. Скорочено “Шаланда в морі” Яновського Віє степом вітер – трамонтан. От і зараз “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були гарні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки…” Насувався шторм. А на березі...
  7. Скорочено “Соловей” Забіла Не щебечи, соловейку. Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький. На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш. Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися,...
  8. Скорочено ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава, Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над землею летять літа, Дніпро висихає, Розсипаються могили, Високі могили – Твоя слава… і про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить, Ніхто й не покаже, Де ти стояв? чого...
  9. Скорочено “Любіть Україну” Сосюри Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Без неї – ніщо ми, як порох і дим,...
  10. Скорочено ШАЛАНДА В МОРІ – ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні, з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбивав штормок, а все показувало, що незабаром ревтиме й справжній...
  11. Любіть Україну! – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Скорочено Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Без неї – ніщо ми, як порох і дим,...
  12. Скорочено ТОПОЛЯ По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини! Одна,...
  13. Скорочено ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Твір він присвятив дружині і сину. Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар. Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає, Ніхто...
  14. Крила (Новорічна баляда) скорочено – Іван Драч Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день,...
  15. Скорочено “Климко” Григіра Тютюнника Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе – збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них – місто Слов’янськ, біля якого солі – бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів....
  16. Климко – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено І Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе – збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них – місто Слов’янськ, біля якого солі – бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти...
  17. Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено 1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар, Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає. Ніхто не чув твоїх планів. Біля...
  18. Скорочено КРИЛА – ІВАН ДРАЧ Новорічна казка Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, Кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, А дядькові Кирилові –...
  19. Скорочено “Чигрине, Чигрине” Шевченка Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава. Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над землею летять літа, Дніпро висихає. Розсипаються могили. Високі могили – Твоя слава. і про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить, Ніхто й не покаже, Де ти стояв? чого...
  20. Скорочено ДО МОРЯ ОЛЕКСАНДР ПУШКІН ДО МОРЯ Прощай, стихіє в вольній силі! Останній раз тепер мені Ти котиш півпрозорі хвилі, Красою сяєш в далині. Мов друга журні нарікання, Мов клич його в прощальний час, Твій дружній шум серед світання Почув я тут в останній раз. Душі моєї світла мріє! Як часто берегом твоїм...
Скорочено “Кавун” Багрицкого
«
»