Скорочено “Филумена Мартурано” Филиппо
Під час гнівної лайки Филумена обвинувачує Доменико в тім, що той завжди звертався з нею низько, і навіть коли думав, що вона при смерті, у її ж постелі, цілувався з якоюсь дівицею, що ввів у будинок під видом медсестри. Наприкінці своєї обвинувальної промови Филумена заявляє, що в неї троє синів, про які Доменико не знає, і, щоб їх виростити, вона часто крала в нього гроші, а тепер доможеться того, що й вони стануть носити прізвище Сориано. Доменико й Альфредо приголомшені. Розалії ж давно про це було відомо.
Филумена просить Доменико не дуже
Другий, його кличуть Риккардо, тримає магазин чоловічої білизни; третій, Умберто, став бухгалтером і навіть пише для газети оповідання. Альфредо розгублено повідомляє, що прийшли офіціанти з ресторану И принесли вечерю, що замовив Доменико ранком, думав, що до вечора вже стане вдівцем і зможе весело провести час із молоденькою Діаною, саме з тої, з якої цілувався в постелі “умираючої” Филумены.
Вона манірне елегантна й дивиться на всіх зверху долілиць. Спочатку вона не зауважує Филумену, бовтає про свої плани, але, побачивши її, встає й дятится назад, Филумена звертається з нею досить різко й выпроваживает геть. Доменико клянеться, що, поки він живий, ноги синів Филумены не буде в його будинку, але вона впевнена, що він зробив це дарма, тому що знає, що не зможе стримати свого слова; коли-небудь, якщо він не хоче вмерти проклятим, йому доведеться просити, у неї милостиню. Доменико їй не вірить і як і раніше загрожує з нею розправитися
– на інший день Альфредо, всю ніч просидевший поруч із доном Доменико в парапету пам’ятника Караччоло, кашляє й просить слу жанку Лючию принести йому кава. Поки він чекає, з кімнати Филумены виходить Розалія. Вона повинна з доручення своєї господарки відправити три листи. Альфредо намагається довідатися, кому вони адресовані, але Розалія строго зберігає довірену таємницю
Дон, ЩоПовернувся з вулиці, Доменико сам випиває що призначався Альфредо кава до великого невдоволення свого слуги. Незабаром зі спальні виходить Филумена й розпоряджається приготувати дві кімнати для двох своїх неодружених синів. Одружений залишається жити там, де жил раніше. Лючии доводиться перебиратися на кухню з усіма своїми речами
Поки жінки зайняті готуваннями, у будинок заходять Діана й адвокат Ночелла. Вони бажають переговорити з доном Доменико, і всі втрьох віддаляються в кабінет хазяїна. Тим часом у їдальню заходить Умберто, один із синів Филумены, і щось пише. Появившийся слідом за ним Риккардо не обертає на нього ні найменшої уваги й відразу починає загравати Слючией.
Останнім входить Микеле, третій син. Риккардо поводиться досить зухвало; його манера триматися доводить до того, що Микеле виявляється змушений з ним побитися. Умберто намагається їх розняти. За цією бійкою й застає їх Филумена. Вона хоче з ними серйозно поговорити, але цьому перешкоджає вторгнення задоволеного Доменико, Діани й адвоката. Адвокат Ночелла пояснює Филумене, що вчинок її був протизаконним і що вона не має на дона Доменико ніяких прав
Филумена вірить словам адвоката, але кличе з тераси трьох молодих людей, розповідає їм про своє життя й зізнається, що є їхньою матір’ю. Всі троє дуже схвильовані. Микеле радий, що в його дітей з’явилася бабуся, про яку вони так давно розпитували. Раз Филумена збирається покинути будинок дона Доменико, він пропонує їй переїхати кнему.
Вона згодна, але просить синів почекати її внизу. Залишившись наодинці з Доменико, вона повідомляє його, що один із цих молодих людей його син. Говорити, що саме, вона відмовляється. Він не вірить їй, будучи переконаний, що якби вона коли-або чекала від нього дитини, те обов’язково б скористалася цим, щоб женити його на собі. Филумена ж відповідає, що якби він знав про передбачувану дитину, то змусив би його вбити. Тепер якщо його син і живий, те це тільки неї заслуга
Напоследок вона попереджає Доменико, що якщо діти довідаються, що він батько одного з них, то вб’є його. Через десять місяців після попередніх подій дон Доменико, що встиг розвестися з Филуменой, тепер уже по-справжньому збирається на ній женитися. За цей час він дуже змінився. Немає більше ні владних інтонацій, ні жестів. Він став м’яким, майже покірним
У кімнаті з’являються троє синів Филумены, що прийшли на її весілля. Поки немає їхньої матері, Доменико розмовляє з ними, намагаючись по їхньому поводженню й звичкам визначити, хто ж з них його син. Однак зробити вибір йому складно, оскільки всім їм, як і йому, подобаються дівчини, але жоден з них не вміє співати, хоча сам Доменико В молодості, збираючись із друзями, любив співати, тоді в моді були серенади, Зі своєї кімнати виходить Филумена; вона у весільному платті, дуже гарна й виглядає помолоділої. Доменико просить молодих людей разом з Розалією пройти в їдальню й що-небудь випити, а сам відновляє з нареченою розмова на давно роздираючу його тему: його цікавить, хто ж із трьох – його син. Він просить у неї “милостині”, що і пророкувала Филумена. Всі ці десять місяців він приходив до неї, у будинок до Микеле, і намагався з нею поговорити, але йому увесь час відповідали, що Филумены немає будинку, поки, нарешті, він не прийшов і не запропонував їй вийти за нього заміж, тому що зрозумів, що любить її й не може без її жити
Тепер, перед весіллям, воно бажає довідатися правду. Филумена влаштовує Доменико випробування: спочатку вона зізнається, що сином його є Микеле, водопровідник. Доменико відразу ж намагається придумати щось, що могло б поліпшити його синові життя. Потім вона запевняє його, що його син Риккардо, а потім зізнається, що – Умберто, але правди так і не говорить. Вона довела йому, що, якщо Доменико довідається, хто його теперішній син, то буде виділяти його й більше любити, а інші будуть страждати або навіть уб’ють друг друга
Їхня сім’я занадто пізно знайшла повноту, і тепер її треба цінувати й берегти. Доменико погоджується з Филуменой і визнає, що діти є діти, чиї б вони не були, це величезне щастя; нехай усе залишиться як і раніше й кожний піде своєю дорогою. Після церемонії одруження Доменико обіцяє молодим людям, що буде любити їх однаково сильно, і сіяє від щастя, коли всі троє, прощаючись, називають його татом
(2 votes, average: 3.00 out of 5)