Скорочено “Душа метелика” Пагутяк

Схожі твори:

1. Душа метелика – ГАЛИНА ПАГУТЯК Скорочено Надвечір треба розмовляти тихо, щоб не збудити дощ, бо тоді він ітиме цілу ніч і нікому не дасть заснути. Не треба сердитися й на вітер, бо він може вдарити в обличчя й побити шибки. Коли запалимо світло, біймося за комах, бо вони тільки народилися й можуть сплутати сонце з лампою....
2. Скорочено ДУША МЕТЕЛИКА – ГАЛИНА ПАГУТЯК ( Скорочено) Надвечір треба розмовляти тихо, щоб не збудити дощ, бо тоді він ітиме цілу ніч і нікому не дасть заснути. Не треба сердитися й на вітер, бо він може вдарити в обличчя й побити шибки. Коли запалимо світло, біймося за комах, бо вони тільки народилися й можуть сплутати сонце...
3. Скорочено ПОТРАПИТИ В САД – ГАЛИНА ПАГУТЯК ( Скорочено ) На цьому вокзалі був сад. З-за огорожі виглядали гілки з червоними “блучками. Горобці могли вільно перелітати та сідати на них. Грицькові уявлялося, що якось уночі він ітиме з останньої електрички і побачить відчинені двері. Увійде в сад, ляже в сплутану грішу, притулиться до матінки-землі й спитає: “У...
4. Скорочено “Ранок без вечора” Пагутяк Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно...
5. Скорочено “Потрапити в сад” Пагутяк На вокзалах, як правило, сади не ростуть. А на цьому – був. Тільки горобці могли вільно перелітати через огорожу й сідати на гілки з червоними яблучками. Та ще хіба що поети на крилах фантазії. Грицькові уявлялося, що однієї теплої ночі він вилізе з останньої електрички і, йдучи до вокзалу, побачить...
6. Ранок без вечора – ГАЛИНА ПАГУТЯК Скорочено Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно...
7. Потрапити в сад – ГАЛИНА ПАГУТЯК Скорочено На вокзалах, як правило, сади не ростуть. А на цьому – був. Тільки горобці могли вільно перелітати через огорожу й сідати на гілки з червоними яблучками. Та ще хіба що поети на крилах фантазії. Грицькові уявлялося, що однієї теплої ночі він вилізе з останньої електрички і, йдучи до вокзалу, побачить...
8. Скорочено КАЗКА ПРО КАЛИНОВУ СОПІЛКУ – ГАЛИНА ПАГУТЯК (Скорочено) Вона вродилася з місяцем на лобі. На трохи зависокому як для дівчинки, опукло буцатенькому лобику виразно темнів збоку невеличкий багряний серпик, наче місяць недобір… От мати й чекала – плекаючи потай гадку, чи не судилось, бува, її первісточці князівство або й королівство. Зимовими вечорами мати, вмостивши донину голову собі...
9. Скорочено РАНОК БЕЗ ВЕЧОРА – ГАЛИНА ПАГУТЯК (Скорочено) Літнє сонце падає у вікно і будить дівчину. За вікном співає півень, на городі чорніють кущі смородини, бризкають соком ягоди малини та вишні. Біля миски з кукурудзяною кашею вовтузяться качата. Мала п’є молоко та слухає накази бабусі: “вирви кропу, перебери, щоб жодної мушки не лишилося…, почисть цибулю, принеси дров…”...
10. Вільям Роско “У метелика бал” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА Урок 27 Тема. Вільям Роско “У метелика бал” Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю відомого англійського письменника Вільяма Роско; удосконалювати навички читання; розвивати бажання пізнавати світ у всій його різноманітності; виховувати кращі людські риси. Обладнання: портрет В. Роско; малюнок метелика; підручник; робочий зошит....
11. Потрапити в сад Пагутяк Галина Потрапити в сад На вокзалах, як правило, сади не ростуть. А на цьому був. З-за високої мурованої стіни визирали гілки з червоними яблучками. Тільки горобцям вільно було перелітати через огорожу. Якби будівники мали хоч трохи фантазії й вірили, що поети мають крила, вони б придумали складнішу систему охорони, ніж стіна...
12. ГАЛИНА ПАГУТЯК Народилася 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж. Тато Галини Василівни – Василь Пагутяк, мама – Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок в сім’ї. Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш або як ще його називає Галина Пагутяк Влад...
13. Скорочено “Чари ночі” Олеся Смiються, плачуть солов’ї I б’ють пiснями в груди: Цiлуй, цiлуй, цiлуй її, – Знов молодiсть не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна iде назустрiч вам. Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свiй сум, думки i горе – I струмiнь власної...
14. “У боротьбі гартується душа” У житті людини надзвичайно часто бувають дуже складні ситуації, розв’язати які досить тяжко. Світ влаштований таким чином, що між людьми і різними колективами постійно існує конкуренція, для перемоги в якій необхідно володіти великою кількістю різних звичайних і конкурентних переваг. Людина не може просто так жити і бути щасливою, їй необхідно...
15. Моя душа – це хpам, чи купа цегли? (за pоманом Олеся Гончаpа “Собоp”) Пізнати себе. Важко це чи легко? Заглянути в глибінь своєї душі – необхідно, але іноді це викликає стpах. А в художньому твоpі? Пізнання… Пізнання стану своєї сучасності… Чи незасміливо? Адже можна попасти в немилість. Так і сталося з Олесем Гончаpом із-за його pоману “Собоp”. Саме ті, укого нечиста душа, боялися...
16. Мова – душа народу Мова – душа народу Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі на суспільну тему План 1. Тернистий історичний шлях. 2. Мова – душа народу: а) значення етнічних особливостей; б) духовна сутність мови; в) вплив історичних подій на розвиток мови. 3. Збереження мови – обов’язок кожного українця. Історія народу нагадує тернистий...
17. “Моє серце й душа в надпориві…” (Роздуми про поезії Поля Верлена) І. Поль Верлен – один із представників поетів-символістів. (Яким він був, “ко­роль поетів”? Невисокий на зріст, з кудлатою бородою, з вусами, що обвисли, вилицюватий, з монгольською проріззю очей, він мало нагадував француза, “європейця”. І все в нього було не так, як мало бути у людини респектабель­ної: пиячив, сварився, стріляв у...
18. “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та...
19. У цієї людини лірична душа: Леся Українка Що ми маємо на увазі, коли кажемо: “У цієї людини лірична душа”? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко відчувати красу, перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним. Такі риси властиві натурам витонченим, інтелігентним. Отже, ліричність – це гарна риса, яку треба виховувати й розвивати в собі. Зустріч з...
20. “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (За романом “Собор”) Протягом століть люди дуже уважно приглядалися до себе. У них постійно жила й живе нескінченна жага знання. “Пізнай себе”,- так радили філософи. I, справді, в цих простих, але дуже містких словах сконцентровано усе те, що повинно провадити людину шляхом життя, усе те, завдяки чому ми зможемо жити краще і спокійніше....