Скорочено “Бурлаки Дхармы” Керуака

Подібно многим “бітникам” Розвівайся захоплений релігійно-філософськими навчаннями древньої Індії й Китаю. Він пише вірші й уважає себе послідовником Будди, практикує Недіяння й взыскует Самадхи – духовне просвітління, що приводить идущего щирим шляхом до нірвани. Протягом цілого року Розвівайся дотримує строгої цнотливості, тому що думає, що “любовна пристрасть – це безпосередня причина народження, що є джерелом страждання й веде до смерті”. Однак, отрешаясь від феноменального миру “імен і форм”, він далекий від того,

щоб не зауважувати його красу, а у відносинах з людьми він намагається бути щирим і керуватися правилом, що втримується в “Алмазної сутре”: “Будь милосердним, не втримуючи у свідомості подання про милосердя, тому що милосердя – усього лише слово, і не більше”.

Восени 1955 р. на одній з вулиць Сан-Франциско Розвівайся знайомиться із Джеффи Райдером, що широко відомий у колах “бітників”, джазових музикантів і богемних поетів. Джеффи, син лісоруба, виріс разом із сестрою в лісі, працював на лісозаготівлях, був фермером, учився в коледжі, вивчав індійську міфологію, китайська і японська мови

й відкрив для себе навчання дзен-буддизму. Відмовившись від наукової кар’єри, він все-таки підтримує зв’язок з філологами Каліфорнійського університету, перекладає вірші древніх китайських поетів, відвідує лекції в буддійській асоціації, виступає на поетичних вечорах із читанням власних віршів

Джеффи – надзвичайно популярна фігура. Його досвід зі зміненими станами свідомості, які досягаються вживанням наркотиків, весела й безтурботна вдача, дотепність, а також розкутість у звертанні з юними шукачками пригод, залученими в духовний пошук і прагнучими “рятування від прихильностей”, зробили Джеффи в очах друзів і шанувальників теперішнім героєм Західного узбережжя. Це він увів у звертання вираження “бурлаки Дхармы”. Все його майно вміщається в рюкзаку й складається в основному із книг на східних мовах і альпіністському спорядженні, тому що Джеффи більшу частину часу проводить вгорах.

Розвівайся й Джеффи стають нерозлучними друзями. Розвівайся поселяється в пригороді Сан-Франциско в поета Алваха Голдбука й проводить час у медитаціях, дружніх пиятиках і читанні, оскільки будинок буквально набитий книгами – “від Катулла до Эзры Паунда”. Джеффи живе в милі від будинку Голдбука, неподалік від кампуса Каліфорнійського університету. Він знімає літній будиночок, внутрішнє оздоблення якого відрізняється крайнім аскетизмом: на підлозі лежать плетені циновки, а замість робочого стола – ящики з-під апельсинів

Один раз увечері Джеффи приїжджає до Рею й Алваху на велосипеді в супроводі двадцятилітньої дівчини, що називає Принцесою, щоб продемонструвати друзям елементи сексуальної практики тибетського тантризма, а коли дівчина охоче віддається йому на очах Рея й Алваха, Джеффи запрошує їх приєднатися до нього й прилучитися до практичної мудрості тантры. Розвівайся збентежений, йому давно подобається Принцеса, але він ніколи не займався любов’ю в чиєму-або присутності. До того ж Розвівайся не хоче порушувати обітниці цнотливості. Однак Джеффи переконує Рея не довіряти ні буддизму, ні якої-небудь іншої філософії, що заперечує секс

В обіймах Принцеси Розвівайся забуває про те, що виявлений мир – усього лише ілюзія й породжена неуцтвом і стражданням. Дівчина вважає себе Бодхисаттвой, тобто “істотою, що прагне до просвітління”, і говорить Рею, що вона – “мати всіх речей”. Розвівайся не сперечається з нею, тому що розуміє, що для юної красуні єдиний спосіб знайти Істину й злитися з Абсолютом – це участь у таємничих ритуалах тибетського буддизму, у яких вона священнодіє зі справжньою самопожертвою і явним задоволенням. Джеффи запрошує Рея в гори. Їх відвозить на своїй машині Генрі Морли, запеклий альпініст, що працює бібліотекарем вуниверситете.

Генрі – інтелектуал, але при цьому він відрізняється досить ексцентричним поводженням і вкрай неуважний. Коли вони починають сходження до вершини Маттерхорн, з’ясовується, що Генрі забув свій спальний мішок. Але це нітрохи не засмучує його. Він відстає від Рея й Джеффи й залишається на березі гарного гірського озера, не маючи намір рухатися далі, тому що йому просто перехотілося лізти на вершину

Рея лякає розпачлива рішучість і безстрашність Джеффи, і він не зважується піти його прикладу, коли той піднімається усе вище й вище. Рея жахає велич і порожнеча навколишнього простору, і він згадує виречення одного з патріархів дзен-буддизму: “Досягши вершини гори, продовжуй підніматися”. Коли він бачить, як Джеффи гігантськими стрибками збігає зі скореної їм гори, Рей випробовує екстаз і треба його прикладу. Тільки зараз йому розкривається справжній зміст дзенского висловлення, і він радісно приймає цей страшний і прекрасний мир гір таким, який він є. Повернувшись у місто, Рей мріє про те, щоб у повній самоті присвятити свій час і сили молитвам за все живе, тому що він переконаний, що в нашім світі – це єдине належне заняття для людини, що шукає духовного розвитку

Його бажання виїхати ще більше зміцнює після того, як він відвідує свого старого друга Коди, від якого він довідається, що його подруга, Рози, раптово збожеволіла й намагалася розкрити собі вени. У Рози – настирлива ідея про те, що всіх її друзів, включаючи Джеффи й Рея, неодмінно повинні заарештувати за їхні гріхи. Розвівайся намагається переконати Рози, але вона стоїть на своєму

Через якийсь час вона робить самогубство, кинувшись із даху будинку. Розвівайся їде в Лос-Анджелес, але не може залишатися в отруєній атмосфері індустріального міста й автостопом їздить по країні. Наступає Різдво, і Розвівайся приїжджає в рідний дім у Північній Кароліні, де живуть його мати, брат і сестра. Будинок розташований у мальовничій місцевості, навкруги розкинулися хвойні ліси, де Розвівайся проводить цілі дні й ночі в молитвах, міркуваннях і медитаціях. Один раз уночі він досягає Просвітління й усвідомить, що він – абсолютно вільний і все у світі відбувається в благо, а Істина – вище дерева Будди й хреста Христова.

Наступає весна. У стані умиротворення Розвівайся усвідомлює, що саме цей мир і є Небо, до якого все прагнуть, як до чого позамежному. Розвівайся говорить собі, що, якби він міг повністю отрешиться від свого “Я” і направити свої зусилля на пробудження, звільнення й блаженство всіх живих істот, він осяг би, що “екстаз – це те, що є”. Сім’я Рея не розуміє його духовних устремлінь і дорікає його в тім, що він відступив від християнської віри, у якій був породжений

Розвівайся з гіркотою усвідомлює, що не може пробитися до душ цих людей. Один раз у стані містичного трансу він ясно бачить, як зцілити свою матір, що мучить кашель. Мати видужує від засобу, що дає їй Розвівайся. Але Розвівайся намагається не думати про те, що зробив “чудо”, і їде в Каліфорнію до Джеффи, маючи намір повернутися додому на наступне Різдво. Джеффи збирається відплисти в Японію на японському вантажному судні, і його друзі із цієї нагоди влаштовують грандіозні проводи. Веселощі тривають кілька днів

Збираються все подружки Джеффи, приїжджає його сестра Роду з нареченим. Усі п’ють вино, дівчини танцюють нагишом, а Розвівайся міркує про Шляху всього живого, зануреного в потік становлення й приреченого на вмирання. Коли корабель відпливає, Джеффи виходить із каюти, несучи на руках свою останню подружку, що назвав Психеей.

Вона просить його взяти її із собою в Японію, але Джеффи невблаганний: він треба лише одному закону – Дхарме. Він кидає її за борт, у воду, звідки неї витягають друзі. Ніхто не може удержатися від зліз

Розвіваюся не вистачає Джеффи з його невичерпним оптимізмом. Один раз уночі під час медитації Розвівайся бачить Авалокитешвару, що говорить йому, що він, Рей, “наділений силоміць і могутністю, щоб нагадувати людям про те, що вони – абсолютно вільні”. Розвівайся відправляється в гори, а по дорозі назад звертається до Бога зі словами: “Бог, я люблю Тебе

Подбай про усіх нас”.