Скорочено “Берестечко” Костенко
Романну оповiдь Берестечка, подiї якого вiдбуваються на кiлька рокiв ранiше вiд iсторичного часу Марусi Чурай, побудовано вiд iме нi Богдана Хмельницького.
З-помiж численних своїх ворогiв яких згадує гетьман у тяжких розду мах про причини трагiчної поразки в битвi пiд Берестечком, князевi ремiї Вишневецькому вiн вiдводить особ ливу роль: Я не борюся з ним протистою! Воно смертельне, це протистояння. Зовнiшнiх ворогiв можна вигнати за межi своєї землi, тодi як Вишне – вецький це земляк-перевертень, лютий ворог власного народу. Саме тому Ярема ще небезпечнiший,
В iнтерпретацiї Лiни Костенко Хмельницького спонукали до повс тання не лише приниження, яких вiн зазнав вiд полякiв, а передусiм ро зумiння того, що неволя руйнує мо ральний стан суспiльства: I я повстав. Душа спитала доки?! Втопили край у пiдлостi i злi. I я сказав: чужинцi, дайте спокiй. Не сiйте зради на моїй землi. Незважаючи на те, що роман Бе рестечко присвячено однiй з найтрагiчнiших поразок українцiв у бо ротьбi за свободу, фiнал твору має життєствердний характер.
Залишки Нова лiтература розбитого вiйська знову