Система ліричних образів у творах Бориса Олійника
Ліричний герой Бориса Олійника – це той, хто сіяв гречку, брав штурмом Стамбул, воював із фашизмом, відбудовував країну, вчив і виховував дітей. Його діла “буремні і великі, відкриті перед людством, як сльоза”.
У поезію Борис Олійник прийшов у 60-ті роки XX століття, які пізніше були названі “хрушовською відлигою”. Це наклало помітний відбиток на літературні пошуки і мистецькі смаки поета. У його творах присутні високі космічні мотиви, декларування обов’язків поета перед людством, зізнання у любові до Батьківщини, до рідної
Особливо ніжно і трепетно звучать вірші поста про матір. Ще в юності він вивів для себе “правило залізне”:
З усіх – два слова: “Мати” і “Вітчизна” – Існують звіку тільки в однині.
Мати для кожного з нас – це найголовніша людина на землі, це уособлення любові і всепрощення, це найвірніший друг у щасті та остання надія у найдраматичніші моменти життя. Поетове слово про матір – це душевна чистота і щире каяття:
Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки-ти, немов зоря. Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза.
Поет через образ рідної матері визначає
Образна система творів Бориса Олійника відбиває досвід людства, передає процеси пізнання. Поет спонукає читача до роздумів, активізує його духовне життя, спрямовує його на пошуки відповідей на болючі питання, визначення свого місця у двобої сил добра і зла. Вражає особливість творчого методу поета. Він зображує світ у його безмежності, різноманітності, контрастах, суперечливості і єдності.
Символічним, наповненим філософським змістом є вірш Бориса Олійника “Ринг”. Боксерський ринг, обтягнутий канатами, – це життєвий простір ліричного героя. Тут зустрічають його невдоволені крики глядачів, які підтримують його суперника. Цей бундючний суперник – ворог, який “хитро, як лисиця… Нахабно в праву рукавицю // Кладе для певності свинець”. Літературний герой передчуває важкий, без правил бій із ворогом – владарем публіки, який буде бити його як схоче:
1 знизу, й справа, і згори, і нижче пояса. І очі Схова продажний рефері.
У тому жорстокому герці герой твору стерпить усе.
Аби лише, зберігши стиль, Не пропустить удару в серце. Не пропустить… Не пропустить…
Він думає про свій єдиний переможний крок, для якого збере “в жмуток силу // своїх поразок і удач…” і “В ім’я Отця, і Духа, й Сина…” обрушить на ворога “з лівої удар”.
То буде бій.. А зараз мертво Лисніє холодом квадрат, іду. і поруч мене твердо Крокує Честь – мій секундант.
Вірш “Ринг” – це монолог, у якому поєднані реалістичні картини поєдинку з глибокими філософськими роздумами. Останній рядок поезії дає зрозуміти, що герой твору, навіть знаючи про підступні наміри свого ворога, про те, що в рукавиці суперника буде свинець, не опускається до його рівня, адже поряд крокує Честь.
Кожен твір Б. Олійника – це своєрідна алегорія, і читач за допомогою власного домислу розгадує прототипів, порівнює свої думки із думками поета, вибудовує власне бачення свого життєвого шляху.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)