Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі”

Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі”

Роман-балада В. Шевчука – незвичайний твір як за змістом, так і за фор­мою. Тут можна знайти елементи естетики бароко й романтизму, образи – символи, сторінки, писані реалістично та імпресіоністично. Все це у Шевчука працює заради пошуків душевної гармонії, пошуків любові у широкому розу­мінні цього слова.

Герой естетики бароко – постать загадкова, дивакувата. Він любить усе земне і звичайне, невибагливе, але тягнеться до вічного і високого. Ідея естетики баро­ко полягає у пізнанні сенсу буття, в естетичному переживанні добра і зла,

світла і тіні. Саме естетика бароко, до якої звернувся у своїй творчості В. Шевчук, допо­магає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу.

Свій твір автор визначив у жанровому баченні як роман-баладу. Бала­да, як відомо, ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто фольклорно-фантастичним, елементом. Заслуга Валерія Шевчука в тому, що він модернував літературний термін, об’єднав два жанри літератури. І це йому, як ба­чимо, вдалося.

Народнопоетичні традиції домінують у романі-баладі. В. Шевчук, як відомий дослідник давньої української поезії, щедро використовує і фольклорні

мотиви, і фольклорну образність.

Є немало прикладів коли світова література зверталася до народного міфологічно-фольклорного мислення. Взагалі, народне фантастичне оповідання здавна приваблювало письменників як можливість побачити світ у двох вимі­рах – реальному і казковому. Українські письменники теж спробували свої сили у написанні фольклорно-фантастичного оповідання. Вперше це зробив Самійло Величко, далі – Квітка-Основ’яненко, серед сучасників – Павло Загребельний, Євген Гуцало та ін.

Всі 13 новел роману-балади мають притчевий характер, що підсилює прихова­ний зміст та алегоричність повчань у кожній із цих новел. Адже притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і можливість прямо наставити читача у питаннях людської і суспільної поведінки.

Міфологічно-фольклорна образність у Шевчука – яскрава і вражаюча. Навіть смерть у романі може виглядати незвичайно і поетично. Так під час бою з німця­ми Микола хотів дістатися до найближчої скирти сіна, але: “Не дійшов туди тіль­ки на десяток кроків. Застрочив кулемет і перерізав його, наче дерево. Він зігнув­ся, наче хотів щось роздивитись у ногах, і побачив, що в ногах його горять зорі. Побачив себе на незнайомій синій дорозі й рушив повільно по ній до круглого прозорого тіла, яке засвітилося раптом попереду…”

Отой містичний лейтмотив синьої дороги синтезує вищі емоції і раціоналізм, рух у безмежність, спроби самопошуку. Мотив синьої дороги певною мірою пере­гукується з пошуком синього птаха у М. Метерлінка.

Дорога має велике смислове навантаження і в реальному плані роману. Під­німаючись крутою стежиною до будинку на горі недавній фронтовик Володимир навіть не підозрював, що від того підйому життя його круто зміниться, там він знайде спокій і душевну гармонію. Незважаючи на фізичний біль він підсвідомо змушував себе підніматися вгору.

Ще два мотиви звучать упродовж всього твору Шевчука – мотив самотності (її переживають усі герої роману, для одних це – прокляття, для інших – благо) і мотив блудного сина. Останнії! базується на біблійній притчі. Щоправда, у Шев­чука суть притчі представлена більш глибоко і розгорнуто. Автор передає горе ви­гнання з рідного дому-фортеці, своєрідну втечу від світу, від себе і радість повер­нення. Символ Дому в поєднанні з цим мотивом означає своєрідне благо, міцну основу, а дорога, яка веде геть від цього дому, – прокляття.

З-поміж низки відомих Шевчукових творів “Дім на горі”, за який автор отри­мав Антоновичівську премію, порушує тему відьомства в комплексі тематичних і жанрових стратегій та окреслює жанр химерної прози – такий собі український варіант магічного реалізму. Тут елементи готики виступають невід’ємною части­ною поетики Валерія Шевчука, а готична вертикаль його твору наближає до ро­зуміння вічних істин.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Душевна роздвоєність людини у романі-притчі Валерія Шевчука “Дім на горі” Валерій Шевчук є одним із українських письменників, творчий старт якого відбувся в середині минулого століття, а ось його творче змужніння перепало на застійні роки, період панування в радянській літературі соціалістичного реалізму. Письменник дуже швидко зрозумів, як за абсурдних умов того часу можна було зберегти не тільки своє істинне обличчя, але...
  2. Демонологічні мотиви в романі-баладі В. Шевчуна “Дім на горі” ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК Демонологічні мотиви в романі-баладі В. Шевчуна “Дім на горі” Демонологічна образність роману-балади “Дім на горі” зумовлена впливом бароко. У циклі “Голос трави” письменник використав багато міфологічних образів: домовик, чорт, лісовик, відьма, потерчата, перелесник, чаклунка. Але письменник не просто запозичує образи, а...
  3. Скорочено “Дім на горі” Шевчука У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла...
  4. Філософське світобачення в романі “Дім на горі” Сучасний світ все більше звертає свою увагу на ірраціональне, не підвладне людському розуму. Людство знов приходить до висновку, що життя – це арена постійної боротьби сил добра і зла, боротьби, яка триває насамперед у людських душах. Цим і можна пояснити інтерес сучасних письменників до міфологічного. В українській літературі таким майстром...
  5. Особливості індивідуального стилю В. Шевчука ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК Особливості індивідуального стилю В. Шевчука Свою творчу діяльність В. Шевчук, письменник-філософ, розпочав у 60-і роки. Та свої повісті і романи він роками писав “у стіл”, без надії на публікацію – його переконання не дозволяли йому служити владі і творити у жорстких...
  6. Образ Дому у творчості В. Шевчука І. Дім – як “обитель свого духу”. (Образ Дому є лейтмотивом у багатьох романах, Повістях, оповіданнях В. Шевчука, причому – різних за жанром. Хіба не з ві­кон дому побачив автор українську історію трьох століть у романі “Три листки за вікном” (1986), удостоєному Шевченківської премії за 1987 рік? У кожному творі...
  7. Бароко як синтез традицій ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО Бароко як синтез традицій Зрозуміло, що ніщо не виникає на порожньому місці: у будь-якого явища завжди є підгрунтя, джерела, які підживлюють своїми чистими струменями нове. Так сталося і з бароко. Ця літературно-історична доба, літературний напрям живилися від двох величних і величезних епох – Середньовіччя та. Відродження....
  8. Фольклорно-міфологічна основа п’єси П. Кальдерона “Життя – це сон” Творчість Педро Кальдерона де ла Барки, безсумнівно, сьогодні визнана вершиною не лише іспанського, а й європейського бароко. Його п’єси вражають і захоплюють не тільки стильовою довершеністю, а й надзвичайною філософською глибиною і цілим спектром морально-етичних проблем. “Життя – це сон” – саме той твір, який акумулював усю складність та багатозначність...
  9. Роль образу Сехісмундо у п’єсі П. Кальдерона “Життя – це сон” – Бароко як синтез традицій ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО Роль образу Сехісмундо у п’єсі П. Кальдерона “Життя – це сон” Образ Сехісмундо у п’єсі несе в собі велике ідейне навантаження. По-перше, в цьому образі міститься концепція життя-в’язниці, у якій людина прикута ланцюгами до власної долі. По-друге, цей образ у п’єсі розкриває її провідний мотив життя-сну....
  10. Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” розкриття сутності тоталітарного суспільства Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” – розкриття сутності тоталітарного суспільства Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого...
  11. “Страх перед світом, душевна роздвоєність може призвести до загибелі: за новелою В. Шевчука “Панна сотниківна” У свідомість людини вже давно увійшло подвійне поняття світлого і темного – символів одвічної боротьби добра і зла. Вчені, які вивчають народний фольклор, вже давно помітили, що система народних обмежень, заборон та забобонів, що складалася на протязі багатьох століть – це зовсім не ознака низького рівня розвитку суспільства, а своєрідний...
  12. У ФАНТАСТИЧНИХ БАРВАХ РОЗДІЛ 2 У ФАНТАСТИЧНИХ БАРВАХ Літературний багаж. Які фантастичні твори ви читали? Назвіть характерні ознаки літературної фантастики. Чим вона цікава? “Машина часу є в кожного з нас” – цей вислів видатного англійського письменника-фантаста Герберта Джорджа Уеллса можна вважати його гаслом. Натхнена новітніми відкриттями науки й техніки творча уява Уеллса народжувала...
  13. Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Г. Лонгфелло єднає її з багатьма віддаленими з погляду літературної взаємодії українськими творами. Хвиля захоплення фольклором набуває міжнаціонального характеру у другій половині XІX – на початку XX століття, і це дає змогу встановити паралелі, провести аналогії, знайти типологічно схожі риси і розбіжності. Прикметно те, що...
  14. ЧАРІВНА КРАМНИЦЯ – У ФАНТАСТИЧНИХ БАРВАХ Ще раніше мені доводилося здаля бачити цю крамницю. Разів зо два я проходив повз її вітрину, де було напрочуд багато різних привабливих товарів; чарівні кульки, дивовижні ковпаки, ляльки для фокусів, кошики з начинням для фокусників, колоди карт і багато інших дрібниць. Чомусь ніколи мені не спадало на думку зайти в...
  15. Фольклорно міфологічна основа “Пісні про Гайавате” Типологічне зіставлення “Пісні про Гайавате” Г. Лонгфелло й “Лісової пісні” Лесі Українки дозволяє повторювати про чимало загальному й своєрідному на багатьох рівнях їхньої організації. Спосіб обробки фольклорного матеріалу визначається небагато відмінними типами авторської свідомості. Якщо Г. Лонгфелло розвиває романтичну модель художнього мислення, то Леся Українка синтезує різні типи художньої свідомості....
  16. Реальність фантастичних картин в оповіданнях Рея Дугласа Бредбері Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 61-62 Тема: Реальність фантастичних картин в оповіданнях Рея Дугласа Бредбері. Мета: прочитати оповідання Бредбері “Друг Ніколаса Нікльбі – мій друг”, визначити вид фантастичного у творі, порівняти з елементами фантастичного в оповіданні “Усмішка”; за допомогою низки запитань залучити учнів до міркувань над прочитаним; порівнюючи деталі...
  17. Синтез романтизму й реалізму – ЖІНОЧІ ОБРАЗИ РОМАНУ СТЕНДАЛЬ (Анрі Марі Бейль) (1783-1842) ЖІНОЧІ ОБРАЗИ РОМАНУ Синтез романтизму й реалізму Стендаль немов поєднує дві літературні епохи: романтичну й реалістичну. “Червоне і чорне” – безумовно реалістичний роман. У ньому зображена широка панорама життя Франції доби Реставрації від провінції до Парижа, від селян до аристократів. Спектр проблем теж суто реалістичний:...
  18. Взаємозв’язок елементів твору Завершуючи опис структурно-функціонального підходу до навчання літературному твору, ми бачимо необхідність висловити ще одне міркування щодо узагальненого параметра, за допомогою якого можна визначити рівень сформованості вміння писати твору. Цим параметром є взаємозв’язок елементів твору – відношення взаємної залежності, обумовленості, спільності між всіма структурно-значеннєвими одиницями створюваного учнем тексту Уводячи даний параметр,...
  19. “Що Валерій Шевчук хотів донести читачеві своїм твором “Дім на горі” За словами українського письменника В. Шевчука, він – “типовий зразок автора для вузького кола читачів і обмеженої аудиторії”. І це дійсно так, адже більшість його творів – це розмова з самим собою, роздуми про людей і оточуючий світ. Ознакою серйозності для письменника є готика, а химери, притчі і містика допомагають...
  20. “Синтез реального та фантастичного у повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Тема казок, містики, фольклорних персонажів для багатьох письменників та поетів упродовж віків залишається невичерпним джерелом натхнення. Не залишила байдужим й Григорія Квітку-Основ’яненка, адже свою бурлескно-реалістичну повість “Конотопська відьма” він створив за мотивами народних переказів та легенд. У цьому творі автору вдалося майстерно поєднати дві речі: реальні події життя селянської України...
Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі”
«
»