Сильний тип української людини – головний герой роману І. Багряного “Тигролови”
Основою сюжету роману “Тигролови” є доля засудженого юнака-українця Григорія Многогрішного, якому вдалося втекти з етапного ешелону і в нетрях тайги знайти земляків, друзів. Перебуваючи і! родині мисливців-тигроловів Сірків, Григорій разом із ними бере участь у полюванні і водночас сам є “тигром”, на якого полюють усі відділення НКВС
Григорій – це сильний тип української людини, він відзначається внутрішньою зібраністю, палкою жадобою до життя. “Ідолом” називає його Ганна Морозівна, “вовком” – Гриць. Сам Григорій
Історія України у романі постає спочатку як невблаганно повторювана циклічність, з якою, починаючи від гетьмана Дем’яна Многогрішного, потрапляють до Сибіру борці за волю своєї країни. Головний герой “Тигроловів” розриває це замкнене коло, породжує надію, указує шлях до визволення, свободи. Григорій спочатку тікає з ешелону смерті, а потім – і за кордон.
Григорій – справжній атлет. Разом із досвідченими і загартованими у мисливських походах Сірками він витримує важкі фізичні навантаження. Головний герой твору має
Многогрішний має не лише фізичну силу, він володіє інтелектуальними знаннями, гуманністю, високою моральністю, відданий шляхетній ідеї. Григорій – правнук українського гетьмана Дем’яна Многогрішного. Отже, головний герой має шляхетне походження. Ще юнаком він брав участь у холодноярівському повстанні 1917-1930 років, навчався в Києві, опанував професію інженера-авіатора, потім – арешт, катівні НКВС…
Внутрішня делікатність і скромність Григорія виявляються у стосунках з Наталкою Сірко, в котру він закохується. Незважаючи на раніше названі риси характеру, Григорій не здатний пробачити своїм кривдникам. Більше того – він прагне помсти й домагається її, убиваючи свого ворога майора Медвина.
Саме тут, у нетрях Азії, інженер-авіаконструктор Многогрішний починає відроджуватись для нового життя.
Григорій Многогрішний – це тип нового українця, котрий здатен відродити, збудувати нову Україну – вільну від національного та соціального поневолення. Тільки вирвався з Наталкою за кордон, як зрозумів, що йому стелиться шлях “десь на ту далеку, для одного з них зовсім незнану, сонячну Україну. А чи в героїчну битву і смерть за тую далеку, за тую незнану, за тую омріяну Україну”.