ШЛЯХ ДО СЕБЕ В ОПОВІДАННІ И. А. БУНІНА “ЧИСТИЙ ПОНЕДІЛОК”
Людина – єдине із земних істот, наділена розумом і волею вибору. Людина постійно коштує перед вибором: як надійти? куди йти далі? Людина вільна вибирати роботу, пристрасті, захоплення, думки, світогляд, любов. Любов буває до грошей, до влади, до мистецтва, може бути звичайна, земна любов, а може трапитися так, що над усе, вище всіх почуттів людин ставить любов до батьківщини або до Бога. В оповіданні Буніна “Чистий понеділок” героїня безимянна. Ім’я не важливо, ім’я для землі, а Бог знає кожного й без ім’я. Бунін називає героїню “вона”.
Вона була начебто зовсім з інший світу й, здавалося, машинально читала, ходила в театр, обідала, вечеряла, виїжджала на прогулянки, відвідувала курси. Але її завжди тягло до чого більше світлому, нематеріальному, до віри, до Бога, і так само, як храм Рятівника був близький до вікон її квартири, так Бог був близький її серцю. Вона часто
В останні дні мирського життя вона випила її чашу до дна, простила всіх у Прощеное неділя й очистилася від попелу цього життя в Чистий понеділок – пішла в монастир: “Ні, у дружин я не годжуся”. Вона із самого початку знала, що не зможе бути дружиною. Їй призначено бути вічною нареченою, нареченою Христа. Вона знайшла свою любов, вона вибрала свій шлях. Можна подумати, що вона пішла з будинку, але насправді вона пішла додому. І навіть її земний коханий простив їй це. Простив, хоча й не зрозумів. Він не міг зрозуміти, що тепер “вона може бачити в темряві”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)