Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Щоденник Євгенія Базарова

Щоденник Євгенія Базарова

Учнівський твір по роману “Батьки й діти” І. С. Тургенєва. Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем самі звичайні: це простий росіянин дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він дотримується старих поглядів, так що не представляє для мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Так адже через таких людей мир валить, він же не дає розвиватися суспільству! У нього в голові просто не укладається, що глава держави – це ще не “пуп землі”, і що служити

державі, віддаючись душею й тілом, – нерозумно….

Знайомство з Одинцовій відбулося самим звичайним образом. Але от слід у моїй душі вона залишила незгладимий. Це гарна жінка з почуттям власного достоїнства. Її постава, боже мій! Це ж щось божественне! Ця стрункість, це вміння тримати себе! Мене вразило її поводження. Звичайно жінки з її зовнішністю або розпещені до непристойності, або чванливі до неможливості. Так, я згодний, вона – удова, і це все пояснює. Вона дійсно зуміла зберегти свою репутацію незаплямованої й не стала, як інші, кидатися на чоловіків, бовтати з ними про всяку нісенітницю й будувати

їм вічка в надії, що хто-небудь закохається в неї й жениться. А потім жінка пояснює всім, що він утішив її, заспокоїв її душу, і вона ж не могла сидіти вічно у вдовах, так вона ще й не так вуж старий, і не так уже некрасива.

Ганна Сергіївна… так, у ній щось є. Створюється враження, що вона зліплена зовсім з іншого тесту, вона вихована людиною не від миру цього. Треба буде познайомитися з нею ближче, вона гідна моєї уваги…

15 червня. У моїй душі діється щось негарне, я не можу подолати із собою. Як же я міг заперечувати це почуття? І все-таки, для всіх я залишуся таким же строгим і нічого не людиною, що визнає, буду таким же холодним. Я бачу, що Аркадій закоханий в Одинцову. Він мені постійно говорить про цьому, але я мовчу. Я мовчу, хоча знаю, що коштує мені при ньому заїкнутися про мої почуття, і він відразу ж відступить. Я був дурний, коли думав, що ніколи й нікого не полюблю. Так, я знаю, що Бога не існує, але доля^-те є, і ти ніколи не знаєш, що вона тобі підготувала. Я жорстоко покараний, я повинен це витримати, інакше я не буду Базаровим, а перетворюся у звичайних молодих людей, цю розмазню, що тане від гарних очей, струнких ніжок і ще всякої нісенітниці, що жінки так люблять виставляти напоказ. Згодний, вони гарні, але дурні. А от Ганна Сергіївна сполучить у собі найкращі якості. Можливо, Аркадій і любить її, але він не зміг оцінити її по достоїнству, він її недостойний. Я хочу домогтися її, тільки чи вистачить мені сміливості зізнатися їй у ніжних почуттях, а вуж тим більше зробити їй речення…

20 липня. Я замкнув у собі. Я не можу розкрити мою душу кому-небудь. Це значить принизити себе, показати себе слабким, а я так не зроблю. Напевно, єдина людина, якій я можу відкритися, – це Одинцова. Але саме до неї й спрямовані мої почуття, мої думки. Однак виникає страх побачити себе відкинутим, незрозумілим. А раптом вона не зможе відмовити мені й буде із мною з жалості, тоді я знову буду принижений. Ні, визнання не для мене! Я постараюся стримати себе, але мої почуття, як би я їх не стримував, повинні будуть вийти назовні, а терпіння моє вже на результаті…

1 серпня. І все-таки я не витримав… Я їй зізнався. Звичайно ж, я не був так ніжний і багатослівний, як у душі, я дотримувався свого звичайного поводження. Я, однак, не побачив у ній бажаної реакції, вона була холодна, як і годиться гідній жінці. Боже мій, мої зусилля даремні! Мої страждання не зрозумілі. Я гину! Більше нестерпно перебувати поруч із нею, я повинен виїхати,

25 грудня. Після довгих роздумів і величезних мучень я покинув мій предмет любові. Я їду до батьків. Зустріч із родителями мене небагато утішила, зігріла, але мені вже починають набридати їхні постійні турботи. Вони навіть у якімсь ступені дратують мене. Мої думки стали рідше вертатися до Ганни Сергіївні, але я її так і не розлюбив. Я зустрічався з нею, ми розмовляли. Але видно, що вона мене не любить, вона бачить у мені друга, однодумця, але не більше. Я зрозумів, що мені не бути з нею…

Мені не повезло, мої лікарські роботи закінчилися жалюгідно, я заразився тифом. Поки ще хвороба не сильно розбушувалася, але я знаю, що жити мені залишилося недовго. Я вмру із честю. Попросив батька послати мужика за Ганною Сергіївною. Я в маренні. Але невже я так і не побачу її перед смертю? Невже її милі риси востаннє не промайнуть перед очами, не може бути, щоб її голос востаннє не обласкав мій слух, її слова не проникнули мені глибоко в серце й не розставили все на свої місця!

Це чудо! Я побачив її тією же строгою дамою, вона прийшла до мене. Однак у її очах я не побачив того звичайного холоду, а лише почуття жалю й суму. Але це почуття не принизило мене, воно додало мені впевненості в тім, що вона не була байдужа до мене. Вона почасти любила мене. Так, я вмираю, але вмираю щасливим. Моя душа чиста…

Давайте посперечаємося, Базаров!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Шлях до мого серця, або Щоденник Євгенія Базарова(по романі “Батьки й діти” И. С. Тургенєва) Сьогодні я починаю мій щоденник, щоб передати враження після зустрічей з Кірсановими. Микола Петрович – це простий росіянин дворянин, що щиро любить И сина, що почитає свого, нічим не примітний, тому для мене він не представляє великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Так...
  2. Шлях до мого серця, або Щоденник Євгенія Базарові Учнівський твір По романі “Батьки й діти” І. С. Тургенєва. Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем самі звичайні: це простий росіянин дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він дотримується старих поглядів, так що не представляє для мене великого інтересу. А от Павло...
  3. Духовний мир Євгенія Базарова й Андрія Штольца До середини 50-х років XІX століття в Росії назріває економічна, політична, ідеологічна криза, що переростає в першу революційну ситуацію 1859-1861 років. Новий час вимагає нових героїв: вони повинні не тільки не приймати навколишню дійсність і пасивно протистояти їй, як “зайві люди”, але активно втручатися в життя, бажати неї переулаштувати й...
  4. Батьки й діти характеристика образа Базарова Євгенія Васильовича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Базарів Євгеній Васильович – головний герой. Спочатку читач знає про нього тільки те, що це студент-медик, що приїхав у село на канікули. Оповідання про цей епізод його життя, властиво, і становить сюжет “Батьків і дітей”. Спочатку Б. гостює в сім’ї свого друга Аркадія Кірсанова, потім...
  5. Образ Євгенія Базарова в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” Головною проблемою в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” є конфлікт двох поколінь, старим, представленим ліберальним і консервативним дворянами, і новими, представленими різночинцями-демократами. До представників старого ставиться сім’я Кірсанових, а нового Базарів. Самим затятим прихильником консервативних поглядів є Павло Петрович Кірсанов, людина, що давно відстала від часу й, що...
  6. Oбраз Базарова Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60-м років XІX століття. І. С. Тургенєв відбив у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема, питання про характер і роль “нової людини”, діяча в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником...
  7. Трагічна велич Базарова На різних рівнях (в особистому спілкуванні, у вчинках людей, у природі, у суспільних відносинах) читач, слідом за автором, спостерігає явища (різного фарбування, тональності й сили): словесні сутички за столом Кірсанових – дуель Павла Петровича й Базарова – станова ідейна ворожнеча дворян і різночинця – демократа – боротьба за існування народу...
  8. Довженко Олександр Щоденник 1941-1956 (дуже стисло) (скорочено) Щоденник 1941-1956 У своїх щоденникових записах періоду війни О. Довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край…” Митець у деякі моменти...
  9. “Моє відношення до Базарова” за романом І. Тургенєва “Батьки і діти” Центральний персонаж роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” – Євген Базаров – вражає своєю яскравістю і неоднозначністю, але безумовна його особливість – глибокий трагізм. Базаров виступає в романі як носій настроїв нового покоління. Він називає себе нігілістом – заперечливим, не маючим ні в що віру. Він не визнає жодних...
  10. “Щоденник” – пристрасний протест проти тоталітаризму У щоденникових записах Олександр Довженко торкається багатьох аспектів життя. Але про що б він не писав, завжди змальовував правдиву картину сталінських порядків. Насамперед вона постає з розповіді про перші, найдраматичніші події війни. ! як підсумок цих роздумів – запис 24 липня 1945 року про Парад Перемоги, коли, крім Олександра Довженка,...
  11. “Щоденник” О. Довженко – документ доби Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління, Добре, що ти нас на крила узяв у довір’ї своєму, Добре, що ти нас збентежив красою великого серця, Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю… М. Вінграновський Письменницькі щоденники – це особливий і своєрідний жанр літератури, в якому перед читачем...
  12. Щоденник Олександра Довженка трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною”...
  13. “Щоденник” Олександра Довженка “Щоденник” О. П. Довженка – важливий документ доби. Він являє собою окремі записи, розташовані в хронологічному порядку. їх поєднання становлять один із різновидів мемуарної літератури, тобто теж е літературним твором. Ознаками цього різновиду мемуарної літератури е фрагментарність, повтори, звернення, емоційно-оцінювальні вислови. Стиль мемуарної літератури суворо-реалістичний, часом романтично-піднесений чи іронічно-саркастичний. Документ...
  14. Спогади Сантьяго про своє життя (щоденник літературного персонажа) “91 день”. 1952 рік. Смішний цей хлопець – журналіст. Приходив сьогодні й розпитував мене про життя, про море, про дружину. Наробив я переполоху. У “Терасі” тільки Й розмов про кістяк марліна, якого я притягнув. Усі дивуються, як я міг так далеко заплисти в море, що навіть літаки й берегова охорона...
  15. Слово й справа Базарова “Батьки й діти” – яскравий зразок соціально-психологічного роману, у якому суспільні колізії сполучаються з любовною інтригою. Випливаючи життєвій правді, Тургенєв головна увага в цьому добутку приділяє колізіям, рас – 1фивающим соціальну проблематику; любовна інтрига як би відсувається на другий план. Вона настільки компактна й стисла по обидва боки суспільними колізіями,...
  16. Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає:...
  17. Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником...
  18. Конкретно-історичне й вічне в образах Чацкого й Базарова “Чацкий неминучий при кожній зміні одного століття іншим. Кожна справа, що вимагає відновлення, викликає тінь Чацкого”, так писав Гончарів у своєму критичному етюді “Мильон роздирань”. Дійсно, положення Чацкого на суспільних сходах може бути різним, але роль і доля завжди та сама: свій “мильон роздирань”, нерозуміння, страждання, вигнання. Чацкие не переводяться...
  19. Щоденник – Олександр Петрович Довженко Олександр Петрович Довженко (1894-1956 pp.) “Щоденник” “Щоденник” О. П. Довженка – важливий документ доби. Він являє собою окремі записи, розташовані в хронологічному порядку. їх поєднання становлять один із різновидів мемуарної літератури, тобто теж є літературним твором. Ознаками цього різновиду мемуарної літератури є фрагментарність, повтори, звернення, емоційно-оцінювальні вислови. Стиль мемуарної літератури...
  20. ОБРАЗ БАЗАРОВА. СИЛА Й БЕЗСИЛЛЯ ГЕРОЯ РОМАНА ТУРГЕНЄВА “БАТЬКИ Й ДІТИ” ОБРАЗ БАЗАРОВА. СИЛА Й БЕЗСИЛЛЯ ГЕРОЯ РОМАНА ТУРГЕНЄВА “БАТЬКИ Й ДІТИ” Ламати-Не будувати. Сім разів відміряй один раз отрежь. Прислів’я. Євгеній Базарів моя протилежність. У його характері було, здавалося, багато чого з того, за що можна поважати людини й чим захоплюватися в літературному герої: розум, самобутність, фізична сила, упевненість у...
Щоденник Євгенія Базарова
«
»