Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Що забезпечує щиросердечну гармонію й щастя?

Що забезпечує щиросердечну гармонію й щастя?

…Є така єврейська притча. Один чоловік прийшов у гості, і чистота й порядок того будинку його просто вразили. Хазяїн зустрів його біля дверей, подзвонив у срібний дзвіночок, прийшов слуга й забрал у гостя капелюх і парасоль. Заходять вони в покрову, хазяїн дзвонить у срібний дзвіночок, з’являється привітна господарка, розпитує гостя про його сім’ю, справи й здоров’я. Проходять вони в їдальню, хазяїн дзвонить у срібний дзвіночок, виходять рум’яні дочки хазяїна будинку в чистих фартучках, подають обід. Гість думає: у чому ж секрет

усього цього? Може, у срібному дзвіночку? Дай-Ка я його роздобуду! Вирішив гість всі свої питання, а потім і говорить: “Дуже мені все сподобалося, про одному прошу – дай мені цей срібний дзвіночок!” Хазяїн здивувався, але дзвіночок віддав. Вертається гість до себе додому й говорить дружині: “Слухай, я все-таки знайшов ключ щастя! От тепер ми заживемо! Швидко діставай тарілки на стіл!” І здивувалася дружина, але стіл накрила. Тоді цей чоловік урочисто дістає срібний дзвіночок і дзвонить у нього. Змінилося що-небудь? Звичайно, немає!

Як би не хотілося нам вірити в існування якогось одного магічного

“ключа щастя”, його не існує. Не може бути так, щоб одна людина все життя “бився” над тим, як би поліпшити своє існування, і не досяг жодного успіху, а іншої не робив нічого, а мав всі “за просто так”. Щастя й внутрішня гармонія створюється правильним способом життя – і тільки. Щастя – це не якась містична посмішка долі, що супроводжує обранців, а іншим залишається хіба що люто заздрити, а результат постійних зусиль, спрямованих у правильному напрямку

Таким чином, щастя й внутрішню гармонію забезпечує теперішня мета в житті. Зрозуміла, ладь безцільне життя не зможе дати людині щастя й поготів. Отже, треба визначити для себе ціль свого існування й присвятити своє життя дійсно гідним цілям, за які не було б потім “болісно боляче”. Також людині потрібна середовище, де б він відчував власну значимість і потребу для інших, де б він міг регулярно “поповнювати” свої щиросердечні ємності, коротко говорячи, де б він міг відчувати й знати, що його люблять. І ця потреба в любові не обмежується тільки рівнем ” чоловік-жінка”; батьківська й синівська, материнська й братня, набожна й патріотична – потреба у всіх цих різновидах любові повинні задовольнятися, аби тільки людина мав гармонію й щастя. Зрозуміло, що поповнити “запаси” своєї душі людина може тільки в довірливому спілкуванні. Це і є, на мою думку, три основних “кити” щастя

Усе починається з виховання, що одержали чоловік і жінка у власних сім’ях. Якщо вони виросли в сім’ях, де “виховання” дітей зводилося до забезпечення їхнього фізичного існування, нехай і на найвищому рівні, то вони можуть навіть не підозрювати, що їхні шлюбні партнери відчувають потребу у взаємоповазі або взаємодопомозі. У такому випадку вони можуть бути суперспоживачами досягнень цивілізації, високими фахівцями у своїй професійній області, але повними профанами в мистецтві людських взаємин

Щиро поважати можна того, хто гідний твоєї поваги, тобто рівний або вищий тебе в певних аспектах. Тому основою взаємоповаги є комплексна рівність шлюбних партнерів. Не можна в ухваленні рішення щодо одруження залишати останнє слово за якимись другорядними ознаками, особливо за сексуальним “сумісництвом”. Статистика доводить, що найбільша кількість конфліктів у сім’ях розвертається навколо проблем у психологічній (недолік спілкування або його незадовільна якість) і фінансової (розподіл грошей) сферах, а сексуальна незадоволеність уже походить від цих розбіжностей

Уникнути багатьох неприємностей допоможе чіткий розподіл сімейних (домашніх, скажемо) обов’язків і готовність, особливо з боку чоловіка, брати на себе відповідальність у життєвих колізіях. Систематичне знищення ініціативного, активного, енергійного й амбітного чоловіка-українця зробило чоловіче лідерство в українській сім’ї великої проблемою

Цей процес яскраво зобразив Гоголь у своїх “малороссийских” оповіданнях, де людин-россииц за лічені роки деградує від вольового лідера (” Тарас Бульба “) до безхребетного подкаблучника (“Старосвітські поміщики”). Звичайна сім’я відверто матріархальна. Звичайно, саме невибагливість, відповідальність, “двужильность” українок і роблять їх такими привабливими “міжнародними нареченими”, що й забезпечує успіх масі шлюбних агентств. Але не забезпечує щастя наших сімей. Всі ці “супержінки” у глибині душі незадоволені таким станом дів і хотіли б почувати себе за чоловіком, “як за кам’яною стіною”.

Також має значення психологічна готовність молодих до шлюбу. Учені розрізняють два види зрілості людини: фізичну й психологічну. Так, деякі дівчини можуть завагітніти вже в 13 років, але ця фізична здібність не робить їх готовими до шлюбу. Взаємоповага виникає між зрілими людьми, ментальної енергії яких вистачає й на іншу людину. А щоб не було потреби складання раннього шлюбу, необхідне планування сімейного життя. Тому що одна з головних, якщо не головна причина змушених одружень, – небажана вагітність. Не поспішаєте жити, цінуєте щохвилини вашого унікального, неповторного життя, не розмінюйте її за безцінь – і ви навчитеся поважати й будете в повазі!