Що я зрозуміла, прочитавши новелу О. Генрі “Дарунки волхвів”
Творчість О. Генрі – потужне джерело добра й людяності. Його новели зачаровують, захоплюють, радують, веселять і захоплюють читача, будять у його душі цілий мир добрих почуттів, вселяють оптимізм і надію. Одна із кращих нью-йоркських новел О. Генрі – “Дарунки волхвів”. У великому нью-йоркському будинку живе молода сім’я – Джим і Делла. Вони дуже бідні, але жагуче люблять один одного. Перед Різдвом вони вирішують пожертвувати найдорожчим з того, що в них є, щоб зробити один одному подарунки
Джим і Делла уміють бути щасливими,
Ця
На перший погляд здається, що новела майже анекдотична, але її навряд чи можна назвати смішний або веселої, у ній відчувається гіркий смак. Але, з іншого боку, ця смішна невдача з подарунками – теперішня казкова різдвяна Історія, що проявляє кращі якості звичайних людей: самовідданість їхньої любові, жертовність, щиросердечну щедрість. Новела, як різдвяна зірка, за якої йшли волхви два тисячоріччя тому назад, випромінює світло надії
“З усіх, хто підносить і приймає дарунки, істинно мудрі лише подібні їм, – пише О. Генрі. – По всіх усюдах. Вони і є волхви”.
Джим і Делла мають справжню щиросердечну щедрість, уміють любити й жертвувати заради цієї любові тим, що имдорого.