Що таке байка і хто такий байкар? Вступ до теми “Розкажу вам байку”
Матеріал уроку. Акровірш “Байка”. Іван Франко “Байка про банку”.
Мета. Ознайомити учнів із байкою як жанром твору; розвивати способи і види читання байки; збагачувати мовний запас учнів; викликати в учнів захоплення та зацікавленість мудрістю і художньою фантазією байки.
Обладнання. Портрет Івана Франка, збірка казок “Коли ще звірі говорили”.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Підготовка до вивчення нової теми.
1. Бесіда.
– Твори яких жанрів ми читали? (Оповідання, казки, вірші, прислів’я, приказки.)
Сьогодні
КАБАН КЛАС ЧАЙКА МІКРОФОН ПІАНІНО
– Яке слово у вас вийшло? (Байка.)
2. Робота над малюнком (с. 61).
– Розгляньте малюнок і відгадайте, про кого можна так сказати:
> Злий, зубатий, сірий, хижий (вовк).
– Коричневії, хвіст довгий, стрибає з гілки на гілку – (мавпа).
> Руда, витягнута, великий довгий хвіст – (лисиця).
> Невеличка, тіло вкрите чорним пір’ям, літає – (ворона).
> Чорненька, маленька, працьовита (мурашка).
3. Робота над акровіршем (с. 61).
–
– Скажіть, будь ласка, хто з героїв акровірша зображений на малюнку.
– Доберіть з вірша дію, яку виконують у звірі.
– Чи насправді таке може бути?
– Давайте пофантазуємо. (Наприклад: про кота, про черепаху, про зайця…)
– Яке слово зашифроване у вірші? (БАЙКА.)
– Що вам відомо про байку? Які байки ми вивчали у 3 класі?
– Може, хтось хоче розказати байку напам’ять?
– Відгадайте, з якої це байки.
> “Літаючи по дворах. Гава
Шматок ковбаски добула…” ( Гава і Лисиця).
> “У степу, в траві пахучій, коник, вдатний молодець…” (Коник-стрибунець).
> “Прибігла раз Лисиця у садок;
Вподобавсь дуже їй привітненький куток…” (Лисиця й виноград).
– Хто з героїв цих байок зображений на малюнку?
III. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Інформація про байку.
Дехто вважає, що слово “байка” походить від грецького слова “айпос” – оповідання, що потребує відповідного тлумачення. Але в українській мові є слово “баяти” – що значить говорити, розповідати. В народних казках зустрічається чарівний кіт-баюн, який розповідає казки та всілякі неймовірні історії. Байка – дуже давній вид народної творчості, поширений у всьому світі. Дійовими особами в ній найчастіше є тварини, але іноді зустрічаються людські істоти чи неживі предмети. Байка служить зразком життєвої мудрості.
– Прочитайте визначення байки у підручнику. Що ви зрозуміли про мораль?
2. Про автора.
– Що вам відомо про життя і творчість Івана Франка?
Іван Франко дуже любив дітей. У його родині підростало четверо дітей (Андрій, Петро, Тарас та Ганна). “Життя, – говорив І. Франко, – мені мало всміхалося, а діти були тим весняним промінням, яке зігрівало моє серце”. Саме для них, найменших, він написав чимало творів, але особливого значення надавав казкам – байкам.
Видатний письменник у дитинстві любив слухати пісні матері, байки, розповіді старих людей. Ще в початковій школі дев’ятирічний малий Івась почав старанно записувати коломийки, приповідки, казки, довівши їх кількість за 800. Написав І. Франко 50 казок, 20 із них увійшли до збірки “Коли ще звірі говорили”. Останньою казкою цієї збірки є “Байка про байку”, з якою ми сьогодні почнемо ознайомлюватися.
3. Читання байки вчителем.
– Послухайте уважно байку.
4. Перевірка сприймання.
– Між ким відбувається розмова в байці? (Автор веде бесіду з маленькими читачами.)
– Хто копав поле? їхав на ослі? розклав вогонь?
– Чи насправді таке може бути?
5. Слово вчителя.
Автор веде діалог з маленькими читачами. У розмові він підкреслює особливості сприйняття байки, зумовлені психологією дитини. Іван Франконадає великого значення байці. У ній він найповніше врахував особливості дитячого сприймання. Адже вигадки про “лисичку, яка копає поле і їсть паляниці з медом; вовка, який їде на ослі в село; крука, який розложив вогонь…” сприяють розвитку і збагаченню дитячої уяви, вражають незвичністю, хвилюють. Разом з тим, незважаючи на елементи фантазії, байка поглиблює знання дітей про навколишній світ, ознайомлює їх з природою, вчить розуміти людські характери і сприяє формуванню кращих рис характеру дитини.
6. Словникова робота.
– З’єднайте відповідно до змісту тексту.
Вовк літає | В норі |
Лис плаває | В повітрі |
Кіт живе | В воді |
7. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Знайдіть і полічіть у байці окличні речення. Прочитайте їх з правильною інтонацією. (Аналогічно проводиться робота з питальними реченнями.)
– Знайдіть і продовжте речення.
Се так смішно подумати…
– Знайдіть і прочитайте, як задумалися діти. (Їх маленькі голівки працювали, оченята блищали, але думки не клеїлися докупи.)
8. Робота за малюнком (с. 62).
– Хто зображений на малюнку? (Лисиця.)
– До якої казки цей малюнок? (Лисичка кума.)
– Чи насправді у казці лисичка копала?
IV. Підсумок уроку.
– З яким новим жанром ми ознайомилися на уроці?
– Хто створює байки?
– Що таке байка?
– Що головне у байці?
Подумайте, котра неправда цікава.
V. Домашнє завдання.
Навчитися виразно читати в особах “Байку про байку” Івана Франка. Вивчити визначення байки. Переглянути збірку “Коли ще звірі говорили”. Додаткове завдання для двох учнів:
1 учень підготувати цікаву інформацію про біографію І. Франка.
2 учень – вікторину за казками із книжки “Коли ще звірі говорили”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)