Даніель Дефо. Письменник, ім’я якого добре знають як дорослі, так і діти. Світова його слава тримається перш за все на його романі “Пригоди Робінзона Крузо”. Роман, який ось уже більше двох століть читають у всьому світі. Він передається з покоління в покоління, і онуки читають його з не меншим захопленням, ніж батьки й дідусі. Чим же так приваблює читачів герой роману Робінзон Крузо? Що особисто мені подобається в ньому? А те, що він великий трудівник, людина невтомної енергії, оптиміст. Інший на його місці загинув би, опинившись у таких
обставинах. Робінзон опинився сам на острові, йому протистояв світ, глибоко байдужий до нього, який навіть не знав про його існування. Море, вітер, дощі і цей острів з його дикою флорою і фауною – ось усе, що оточувало Робінзона. І варто було йому хоч на хвилину опустити руки, відмовитися від щохвилинної боротьби з грізними силами природи, цей острів, напевно, став би його могилою. Але він зумів напружити свій розум, силу волі, щоб у таких екстремальних умовах не тільки вижити, а й залишитися людиною. Для цього йому необхідно було оволодіти не тільки багатьма професіями (що він і зробив), а навіть законами оточуючого
світу. Не може не приваблювати в Робінзоні і наполегливість, цілеспрямованість. Він збудував собі житло-фортецю, зумів з кількох зерняток виростити врожай пшениці, перетворити диких кіз на свійських тварин, зростити виноградну лозу. А ще мені подобається в цьому герої те, що вже з перших днів перебування на острові він насаджує дерева, приручає тварин. Він ніколи не дає собі послаблення, чітко планує свій день: спочатку читає Священне Писання, далі – полювання, сортування, сушіння й приготування їжі, догляд за худобою, робота по господарству. Заповітною його мрією було збудувати човен і нарешті вибратися з цього острова. Він знайшов відповідне дерево, повалив його й кілька місяців видовбував з нього човен. Коли човен нарешті був готовий, Робінзон зрозумів, що спустити його на воду йому не вдасться: занадто важкий. Але він не втрачає сили духу, стійко переносить невдачу. Нарешті Робінзон знайшов собі товариша – П’ятницю, якого він навчив говорити, займається його вихованням, долаючи його дикарські звички. Немало ще випробувань довелося пережити Робінзону, доки він знову потрапив на свою батьківщину. Але вижити в екстремальних умовах і залишитися людиною йому допомогли сила волі, хоробрість, невтомна працелюбність, наполегливість і оптимізм. Цим і приваблює мене Робінзон Крузо. І такі риси характеру я б хотіла виховати в собі.