Що означає бути сучасним? (Замітка в газету)
Якби хтось схованою камерою зняв фільм про один день нашого класу, потім цей фільм розмістив би в Інтернеті, цікаво, змогли б користувачі Інтернету визначити, чи сучасні наші дівчини й хлопці, або вони з XX сторіччя? От я й подумав: що означає “бути сучасним”? По яких таких прикметах можна визначити, представниками якого часу є мої однокласники і я?
По-перше, почнемо із зовнішнього вигляду хлопців. У Руслана Бесєдіна, що сидить поруч із мною за партою, довгий волосся. Але такі зачіски мої ровесники носили й раніше, цим нікого не здивуєш.
По-друге, оборотна увага на деталі. Головне, майже в кожного є мобільний телефон. Кого зараз здивуєш дзвінком мобільного на уроці? Учителі, звичайно, забороняють користуватися телефоном під час уроку, і учні відключають телефони, і все-таки завжди хтось порушить замкне
По-третє, на зміні хтось слухає плейер, хтось списує завдання на урок, що буде – не встиг удома або не зміг зробити; хтось іде в їдальню. Тут, напевно, тільки плейер є ознакою нашого часу. Я, звичайно, міг би сказати ще про комп’ютер. Наша школа, підключена до Інтернету,
Що ж означає “бути сучасним”? Я вважаю, справа не в мобільному телефоні, і не в комп’ютері, а в тім, що, маючи все це, ми не втратили здатності співпереживати іншим людям, плакати над оповіданням И. С. Тургенєва “Муму”, бути чесними, уміти дружити, не віддавати товаришів, домагатися поставленої мети своєю наполегливою роботою. Такі якості були властиві людям, які жили й в XX, і в XIX сторіччях. А хіба створені старшим поколінням шедеври архітектури, музики, живопису, літератури не сучасні? Отже, дивлячись на екран комп’ютера, треба робити висновки про героїв і сюжет не по зовнішніх ознаках і навіть не за словами, а по их учинками