Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя?

Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя?

У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим іншим, байкою, що складає як на ході, казочкою для провінціалів-роззяв. Розуміємо багато в чому завдяки застереженням, які час від часу дозволяє собі робити сам горі-“автор”.

Хлестаков

боїться, що міські влада викинуть його з готелю як злісного неплатника або, ще гірше, посадять у в’язницю. Настільки похмура перспектива, розпач, викликаний постійним недоїданням, крайньої потрібної (яка, у свою чергу, є наслідком карткового програшу) і необхідністю зустрічі з батьком, змушує легковажного Хлестакова в момент зустрічі з городничим виявити несподівану сміливість, що переходить у нахабність (адже йому однаково втрачати вже нема чого).

Як не дивно, саме таке поводження очікується від нього з боку городничего і його “сподвижників”, які приймають злиденного

й погрязшего в боргах мандрівника за ревізора. Нічого не розуміючи, Хлестаков проте не втрачає цілковитого самовладання й властивої йому тямущості й “спритності”. Він швидко міркує, що раз його ситно годують, створюють для нього самі комфортні умови, оточують увагою й турботою, виходить, так і повинне бути

Після того як голод і страх за власну долю безвісти зникають, у героя виникає бажання “поспілкуватися”, благо що слухачів навколо цілком достатньо, і серед них – дві більш-менш привабливі жінки, місцеві законодавиці мод і розповсюджувачки всіх пліток. Поступово “світська бесіда” з дамами переходить у захоплений монолог, що представляє собою суміш наївної вигадки, явного брехні з відвертою нісенітницею. З нього ми довідаємося, що Іван Олександрович Хлестаков дружний з Пушкіним, майже не уступає йому в популярності й популярності (приміром, його, Хлестакова, роман “Юрій Милославський” люблять навіть напівутворені провінціали); що в нього “перший у Петербурзі будинок”, куди він з радістю запрошує потерявших дарунок мовлення городничего, дам, Бобчинского з Добчинским, Землянику й т. д.; що “суп у каструльці” з Парижа й “у сімсот рублів кавун” становлять для нього звичне меню й багато інших цікавих фактів з фантастичного життя невдачливого “ревізора”.

Захоплений вихром фантазії, Хлестаков непомітно для себе, як, втім, і для навколишніх, проговорюється. Проговорюється про те, що насправді він всього-на-всього дрібний петербурзький чиновник, переписувач, “отакий пацюк”, що кожний може сказати: “Це от так, це от так”. Ми розуміємо, що живе він зовсім не в бельетажі, а чи ледве не на горищі, постійно має потребу в грошах і навкруги повинен. Однак жалюгідний у своєму прагненні бути богаче, значніше, именитее Хлестаков не перестає мріяти про краще життя. Звідси його патологічна облудність; його віра у власну неправду

Як це ні соромно й ні сумно, але хлестаковское початок є в кожному з нас. Чи не всі ми схильні небагато прибрехати, коли мовлення заходить про наш престиж, авторитет. Отже, актуальність зображеного Гоголем у комедії “Ревізор” характеру залишається неминущої в усі часи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ Хлестакова в комедии Н. В. Гоголя “Ревизор” Гоголь не раз предупреждал: Хлестаков – самый трудный образ в пьесе. Посмотрим, что же представляет собой этот герой. Хлестаков – мелкий чиновник, человек ничтожный, всеми презираемый. Его не уважает даже собственный слуга Осип, может оттаскать за вихры отец. Он беден и не способен работать так, чтобы обеспечить себе хотя бы...
  2. Майстерність Н. В. Гоголя в зображенні персонажа (образ Хлестакова в комедії “Ревізор”) Є у світовій літературі художні образи, які приречені на безсмертя. При яскравої індивідуальності характерів вони через роки й сторіччя знаходять нове життя, свіже, несподіване прочитання. Тобто в них втілена сама сутність людини, що, у загальному-те, залишається незмінної, незважаючи на невблаганний хід історії, на постійно мінливі зовнішні атрибути епохи. Такі шекспірівські...
  3. Життя Єсеніна роман без брехні У житті Єсеніна в першій половині 1924 року відбувалися події – одне нерадісніше іншого. Скандальна популярність персонажа “справи чотирьох поетів” повзла по площах, вулицям і самим затишним завулкам. Поетичний образ хулігана намертво сросся в поданні багатьох з перекрученою інформацією а скандалі в кафі обростив самими фантастичними деталями й став свого...
  4. Звідки міг з’явиться образ Хлестакова? Доходи говорять про відсутність у місті якого-небудь виробництва, про вбогий масштаб торгівлі й всієї його хозяйственной життя. Самі значні витрати міста йшли на богоугодні заклади й на зміст поліції В архівних документах відбивається й боротьба, що постійно велася між поліцмейстером і міським головою: поліцмейстер і підлеглі йому особи – приватний...
  5. Сумне реальне життя латиноамериканських дітей в оповіданнях Хулиана Уаная Сумна реальне життя багатьох латиноамериканських дітей і підлітків, змушених з малого років працювати заради шматка хліба. Однак бажання показати, як пробуджується й росте в юних героях почуття власного достоїнства, як вони намагаються дозволити варті перед ними труднощі, для того щоб боротися з несправедливістю до переможного кінця, характерно для Творчості ряду...
  6. Що нового ми довідаємося про Пушкіна, читаючи повість “Дубровский” Вражає ще те, що начебто б попадаєш у гості до Пушкіна, у його улюблене Михайловское. В описі “бедного будинку батька” героя, Кистеневской гаї легко впізнаються пушкінські місця, знайомі по біографії поета. Стає дуже тепло на душі й від зустрічі з нянькою Дубровского – Орисею Єгорівною. Вона відразу ж нагадала всім...
  7. Хлестаков и хлестаковщина (по комедии Н. В. Гоголя “Ревизор”) Весной 1836 года – в дни появления “Ревизора” на сцене и в печати – русское общество переживало то приподнятое, волнующее чувство, которое обычно рождает встреча с великим произведением искусства. Прошло уже более полутора веков, а чувство это и у зрителей, и у читателей не проходит. Я думаю, это происходит потому,...
  8. Розкрийте особливості формування Дж. Байрона як поета, простежте еволюцію його світогляду. Виділіть основні етапи життя і творчості поета. Провідні мотиви його лірики Розкрийте особливості формування Дж. Байрона як поета, простежте еволюцію його світогляду. Виділіть основні етапи життя і творчості поета. Провідні мотиви його лірики. Джордж-Ноел-Гордон Ба́йрон, шостий барон Байрон (англ. George Noel Gordon Byron) (* 22 січня 1788, Лондон – † 19 квітня 1824, Месолонгіон, Греція) – англійський поет, який став символом...
  9. Печорін і Грушницкий в сцені дуелі Головною дійовою особою роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” є Печорін. Події, описані в творі, відбуваються на Кавказі. І це, ймовірно, не є випадковістю, тому що в той час сюди відправлялися люди, що переслідуються урядом. До їх числа належав і Печорін, засланий на Кавказ за якусь гучну в Петербурзі...
  10. Московське й петербурзьке дворянство в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Москва… як багато в цьому звуці Для серця російського злилося! Як багато в ньому відгукнулося! Гордість московського дворянства його соприкасаемостью з героїчними сторінками російської історії, вірність традиціям, стародавньому життєвому укладу викликають повага, співчуття поета. І навпаки – низовина рівня духовного розвитку, вульгарність звичок, обмежене й самовдоволене сприйняття викликають іронію й...
  11. Персоніфікація образів Печорина й Грушницкого в сцені дуелі Головною діючою особою роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” є Печорин. Події, описані в добутку, відбуваються на Кавказі. І це, імовірно, не є випадковістю, тому що в той час сюди відправлялися люди, переслідувані урядом. До їхнього числа належав і Печорин, засланий на Кавказ за якусь нашумілу в Петербурзі історію....
  12. Три світи (біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної “демоніади”) у творі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Три світи (біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної “демоніади”) у творі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” У романі “Майстер і Маргарита” автор поєднує, здавалося б, таке, що поєднати не можливо: історію і фантастику, реальність і міф, смішне й серйозне. Але читаючи роман, розумієш, що по-іншому написати його й неможливо, адже...
  13. Варіант роботи над епізодом під назвою “На сцені з’являється пан Тибурцій” Застосовуючи прийом евристичної бесіди, учитель ставить такі запитання: – Чому змінюються стосунки між Васею і Тибурцієм? – Прочитайте фрагмент тексту, в якому йдеться про те, як вечеряпи діти. Які ваші враження від прочитаного? – Знайдітьу тексті епітети, до яких вдається автор, описуючи зустріч Басі та батька. З якою метою їх...
  14. Три світи (біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної “демоніади”) у творі “Майстер і Маргарита” У романі ” Майстер і Маргарита ” автор поєднує, здавалося б, таке, що поєднати неможливо: історію і фантастику, реальність і міф, смішне й серйозне. Але, читаючи роман, розумієш, що по-іншому написати його й неможливо, адже ньому представлено три світи – біблійна давнина, сучасна Булгакову дійсність і фантастична реальність демоніади. Спочатку...
  15. Найголовніший твір Сент-Екзюпері – його життя Його повне ім’я Антуан Жан-Батист Марі Роже де Сент-Екзюпері. У дитинстві батьки звали його Тоніо. Коли виріс, товариші називали його Сент-Екс. Антуан ріс у спокійній атмосфері любові, затишку, доброзичливості. Він полюбляв бавитися серед зелені парків, залазити на віковічні дерева, грати в розбійників під стінами: старовинних замків. Дорослі не силували його...
  16. Що таке хлестаковщина? Твір По комедії М. В. Гоголя “Ревізор”. Поява комедії “Ревізор” в 1836 році викликало в суспільстві підняте хвилююче почуття. Весна цього року подарувала глядачам зустріч із теперішнім шедевром. Більше 160 років пройшло з тих пор, однак комедія “Ревізор” не втратила актуальності й свого звучання й сьогодні. Не потрібно далеко ходити...
  17. “Поет-це слово. Це його життя” (поезія М. Вінграновського) Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося...
  18. Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час спостерігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому,...
  19. Хто такий все ж Хлєстаков в комедії Гоголя “Ревізор” Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який...
  20. “Мої поради Печоріну, як змінити його життя” Григорій Печорін – вигаданий персонаж, головна дійова особа твору Михайла Лермонтова “Герой нашого часу”. Як відомо зі змісту самого твору, за час свого життя Григорій Печорін встиг почати зневажати суспільство, в якому жив, з певних причин, потім суспільство його відкинуло, приписавши йому негативні людські якості, яких він зовсім не мав....
Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя?
«
»