Що мені подобається в образі Анни Кареніної?
Роман Толстого “Анна Кареніна” належить до найкращих творів письменника. Через трагедію Анни Кареніної автор зображує складнощі особистого та сімейного життя людей, що були тісно пов’язані з сучасним йому суспільним устроєм, з законами “вищого світу”.
Лев Толстой надав головній героїні свого твору жіночої привабливості та духовної краси. Гнучкий стан, вирізьблені плечі, темне волосся, граціозність рухів – все це надає Анні схожості з дочкою О. С. Пушкіна – Марією Олександрівною Гартунг, з якою Толстой був знайомий особисто.
Образ Анни Кареніної приваблює своєю драматичністю. Спочатку ніхто не здогадується, що ця зовнішньо спокійна жінка глибоко нещасна. Вона і сама розуміє це, тільки покохавши Вронського. Анна починає відчувати антипатію до свого чоловіка – Олексія Олександровича
Олексій Олександрович зображений Толстим досить непривабливим чоловіком: великі вуха, хирлявий стан, вихляста хода, мутні очі. До того ж цей “державний муж” позбавлений живих людських почуттів, сухою черствістю вбиває духовні поривання близьких йому людей.
Анна давно вже зрозуміла ницість інтересів свого чоловіка та зненавиділа його. Кинувши Олексія Олександровича, вона змушена була розлучитися із сином Сергієм, що їй, турботливій матері, було невимовно тяжко. Тільки кохання до Вронського, віра в його почуття надають їй сили, бажання жити та боротися за своє право На щастя. Але Вронський потихеньку повертається обличчям до знайомого йому світу, віддаляючись від Анни. Ревнощі та відчай закоханої жінки його не хвилюють. У коханні Анни цей молодий чоловік починає бачити перешкоду на шляху до веселого проведення часу з друзями. Вронський не створений для сім’ї, і з часом повертається до того порожнього існування, яким він жив до зустрічі з Анною.
Мені дуже сподобався роман Толстого “Анна Кареніна” саме образом головної героїні. Глибоко нещасна жінка була однією з небагатьох у ті часи, хто насмілився на відвертий розрив з людьми свого кола. Порожні зв’язки другорядних персонажів роману підкреслюють вищість Анни над світом лицемірства, фальші та зрадництва.