У сучасному світі практично всі діти в перші роки свого життя проживають виключно разом з батьками. Життя з батьками дозволяє людині зменшити відповідальність, яку вона несе на своїх плечах, мати менше турбот і більше вільного часу для розваг, адже більшість побутових питань та проблем вирішуються батьками. Але діти хочуть ставати більш дорослими, адже самостійне життя по-своєму цікаве і захоплююче.
Читаючи літературні твори, ми нерідко може спостерігати за сюжетом, що практично всі герої, які виростають, неодмінно знаходять собі пару,
покидають рідну домівку і починають вести цілком самостійне і незалежне життя. Опис таких випадків в літературі, особливо в українській літературі, налічує настільки багато випадків, що можна з упевненістю стверджувати, що тільки так у тодішній реальності і відбувалося. Дорослі та діти, що виросли, практично ніколи з батьками жити не продовжували, а залишали будинок своїх батьків і практично повністю концентрувалися на особистому житті.
Але сьогодні в багатьох розвинених країнах світу ми можемо спостерігати дещо іншу картину. Дійсно, людей, які теж залишають рідний дім і починають жити окремо з кимось
іншим, і сьогодні набагато більше, ніж тих, хто живе з батьками і після свого дорослішання. У той же час спостерігається тенденція того, що число чоловіків і жінок, які дорослішають, але залишаються жити з батькам, чомусь зростає. Думається, що в сучасному світі така позиція і така поведінка є виправданою як з духовної, так і з матеріальної точок зору. Причин тому є відразу декілька. По-перше, варто сказати, що сьогодні сімейні цінності не користуються особливою популярністю, люди не квапляться створювати сім’ї і заводити власних дітей. По-друге, важливо помітити, що найбільшою цінністю сьогодні визнається свобода, і це входить в протиріччя з відповідальністю, яку зазвичай доводиться нести за свою сім’ю при шлюбі. По-третє, можливість забезпечити місце для окремого життя сьогодні є далеко не у всіх, тому доводиться продовжувати жити з батьками. Втім, все це більшою мірою характерно для жителів інших країн, а не для українців, які все ще прагнуть влаштувати своє особисте життя будь-якою ціною.
Сьогодні ми живемо в демократичному суспільстві, де кожен має право сам визначати, де і з ким йому жити. Я думаю, що питання вибору місця проживання можна залишити кожній окремій людині. Доросла людина, якщо вона не хоче брати відповідальність за сім’ю лише на себе, цілком може не одружуватися і жити з батьками. Якщо ж вона цього дійсно бажає самостійності, то ніхто не може заборонити їй жити окремо.