Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ “Що буде з нами?”(за мотивами роману “Собор” Олеся Гончара)

“Що буде з нами?”(за мотивами роману “Собор” Олеся Гончара)

“Що буде з нами? З людьми, з заводами, з соборами? Що буде з тобою, рудий молочаю?” – такі запитання ставить у романі мисляча людина Микола Баглай. Владолюбство, батькопродавство таких, як Лобода і тих, хто не руйнує сам, але до всього байдужий, створить пустелю. Духовність, національна свідомість, гідність, совість, честь, справжня культура – все це зникає. Бо після розмивання моралі від людини (а отже, й людства) нічого людського на землі не залишається. Тому тривога автора “Собору” набуває планетарного масштабу.

Хтось має протистояти

таким, як Лобода, що носять у собі “некеровану реакцію розпаду, опошлення, охамлення всього, що має духовний смислі виразну індивідуальність” (Є. Сверстюк). Серед тих, хто може протистояти духовним покидькам, не тільки Микола Баглай. Це й красуня Єлька, на яку “отой острівець собору вгорі навіював чистоту спокути, відчуття провини і подмух якихось неявних надій…”. Це професор Яворницький, дослідник і історик запорозької минувшини. Не роздумуючи, ледь не поплатившись за це життям, він виганяє з собору п’яну компанію, що “опоганювала його душу, його прекрасну поему…”.

Це, звичайно,

Ізот Лобода, якого син відправив у будинок ветеранів, або у богадільню, як каже старий. Батько розкусив Володьку і проклинає його: “Він вам не один собор знесе, не одне смердюче море збудує, що й ради потім не дасте”. Це Ягор Катратий, хата якого схожа на “ще запорозьких часів зимівник”. Це металург Іван Баглай, який розмірковує, чому така “патологія” як бажання образити, принизити людину, свого ближнього дуже поширена. Це старше покоління, що вже стоїть перед останньою межею і не може змиритися з тим, на що пішла їхня праця і їхнє життя.

Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної думки, так Олесь Гончар постукав у серця сучасників. Нагадуючи їм про родовід, про прадавню історію, про духовний зв’язок між поколіннями, про існування спільності, що відома в світі як українська нація. Кожна людина має залишити свій слід на землі. Гірко думати, що таким слідом може стати нищення прадідівського краю. Значно краще було б, якби про велич людського роду, про силу й красу його духу свідчили Собори, нетлінні храми, що давали б наснагу й гордість за своїх предків новим поколінням.

Кажучи про національний сенс творчості Олеся Гончара, можна стверджувати, що письменник став однією з опор українського національного відродження. Але художники такого широкого гуманістичного діапазону – надбання не лише своєї нації, а й усього людства.

Нині, коли гостро постало питання про збільшення внеску літератури у формування загальнолюдських цінностей, про необхідність розуміння єдності життя на Землі, про спільну загрозу для всього людства, творчість Олеся Гончара вагомо зміцнює престиж України та української літератури, знаходить жвавий відгук у народів світу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це Твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVIII ст. за наказом Катерини II російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне...
  2. Ідея духовного багатства людини у романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зіткнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку...
  3. Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми чуємо: зла, жорстока, продана дияволу душа. Про погану ж людину...
  4. Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ Володьки Лободи. У праці “Собор у риштованні”...
  5. Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Той будує, той руйнує… Т. Г. Шевченко “Сон” “Чи світ іде до того… що на арену виступають тільки двоє: Руйнач і Будівник…” – говорить професор Яворницький у романі О. Гончара “Собор”. Будівники зводять величні споруди, вирощують сади і хліб, творять красу, захищають добро, бережуть собори людських душ. Руйначі нищать природу,...
  6. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара У кожної людини слово “собор” викликає свої особливі асоціації. Комусь уявляється служба в храмі, комусь – блиск хрестів на башнях у надвечір’ї, комусь – велична панорама міста із злотоверхими церквами. Усі ці уявлення суто індивідуальні, але є між ними спільна риса – відчуття величі і неповторності. Недаремно ж у давнину...
  7. “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та...
  8. Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та...
  9. Твір за романом Олеся Гончара “Собор” От ми з вами і знову зустрілися, але не на полі бою, не у поході, а в… соборі. Давайте припинимо розмови і прислухаємося до тиші соборної. Хіба не чуєте ви, як до вас говорить історія? Адже все, що відбувалося на Україні, пам’ятають ці стіни. І не думайте, що вони німі...
  10. Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що Історія – “…це не тільки сива минувщина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію нинішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми поколіннями”. Опублікований уперше 1968 року...
  11. Духовна краса героїв роману О. Гончара “Собор” Найголовніше у світі – Людина. її руками створюються матеріальні й духовні цінності. У вірші “Напис на руїні” Леся Українка показує, як упродовж тисячоліть “кожна статуя, колона, мережечка, різьба і навіть цегла незримими устами промовляє: “Мене створив єгипетський народ”. А собор у творі О. Гончара – це пам’ятка легендарному козацтву, зразок...
  12. Краса духовного світу героїв роману “Собор” Олеся Гончара Олесь Гончар – один із найвидатніших українських письменників. У своїх творах він порушує пекучі проблеми життя, а найбільше – проблему духовності. Адже тільки тоді людина є людиною, коли вона любить свій край, почуває відповідальність за збереження природи, історичної та національної пам’яті, коли вона працьовита, добра і щедра, чутлива до краси....
  13. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Коштує собор, мовчить… Німий свідок історії? Ні, він свідок спустошення, падіння людських душ. Своїм мовчанням кидає людству докір. Кінець XX сторіччя – епоха економічного, “морального” прогресу. Не хочемо визнати, що деградує майже кожними, поглиненими власними проблемами. Тому актуально звучить тема, що піднімає в романі “Собор” Олесь Гончар, – відродження духовності,...
  14. Собор як символ духовної краси людини за романом Олеся Гончара Художній світ одного з найвизначніших письменників сучасності – Олеся Гончара – вражає глибоким проникненням у найживотрепетніші проблеми нашого часу, пристрасним бажанням, захистити людське в людині. Це – продовження гуманістичних традицій української літератури, в центрі уваги якої завжди був внутрішній світ особистості. Твори Олеся Гончара збагачують скарбницю духовного досвіду сучасників. Добро...
  15. Скорочено “Собор” Гончара Студент Микола Баглай іде вночі рідною Зачіплянкою і розмірковує над її долею. Тут він народився під час бою прямо в окопі. Тут він виріс, весь час бачачи над собою прекрасні бані собору. Він доходить до двору Віруньки, дружини свого старшого брата, і вмощується на лавці, яку поставив колись Іван. Вірунька...
  16. Проблема духовності людини у романі О. Гончара “Собор” Що ми вкладаємо в поняття “духовність”? Одразу не відповіси. Словники часто уникають давати визначення духовності: думаю, настільки це багатогранне, ємне і всеохопне слово, за яким приховуються такі якості людини (духовною може бути тільки вона!), як доброта, повага до людей, прагнення зберегти пам’ять роду і народу, вірність, високі моральні переконання, щирість,...
  17. Володька Лобода в наші дні (герой з роману О. Гончара “Собор”) 1968 року Олесь Гончар створив чудовий роман “Собор”. Одним із персонажів роману був молодий чоловік Володька Лобода. Цей персонаж автор ввів, мабуть, для того, щоб показати, настільки різні бувають люди. Для одних мораль і повага до минулого – це все, для інших – ніщо. Саме до людей, які не шанують...
  18. “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) На зламі епох, у критичні періоди історії, в українській літературі неодмінно з’являлися твори, які були етапними в розвитку літератури і глибоко впливали на подальший розвиток духовного життя суспільства, нації. Саме до таких творів належить “Собор” Олеся Гончара – роман, який було вилучено з літературного процесу на 18 років. Але й...
  19. Образи Ельки та Миколи Баглая (за романом Гончара “Собор”) Шлях Олеся Гончара в літературі – це шлях безперервних пошуків і творчих замахів. Саме таким успіхом є його славнозвісний “багатостраждальний” роман і обор”, який з’явився 1968 року. Автор присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і рідної мови. Він мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти...
  20. Бережіть собори душ своїх (за романом О. Гончара “Собор”) В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків....
“Що буде з нами?”(за мотивами роману “Собор” Олеся Гончара)
«
»