Ще раз про любов
Нет огня – огня любви чудесней. М. Горький Говорять, що світ існує завдяки любові, що саме любов спонукує чинити добрі справи, надихає творців, змінює саму людину: піднімає її душу, робить її гарнішою, сильнішою, добрішою. Дійсно, любов – це велика сила, перемогти яку ніхто і ніколи не зможе.
Кожному закоханому здається, що до нього ніхто так не любив, що його любов особлива, найбільша, найщиріша і на все життя. Це справедливо, тому що любов – це дуже особисте, вона в кожного своя. Віддавна поруч з любов’ю йде розлука. “Две верных подруги;
Іноді закоханим доводиться розлучатися на час. І тоді летять листи зі словами кохання, вірності, ніжності: “Жди меня, и я вернусь. Только очень жди”. Боєць у мокрому холодному окопі вірив, що кохання його подруги, дружини врятує від ворожої кулі. З такою вірою легше було підніматися в атаку, легше перемагати ворога і переносити тяготи війни. А потім разом святкувати перемогу і торжество кохання над смертю:
Не понять не ждавшим, им, Как среди огня Ожиданием своим Ты спасла меня. Как я выжил, будем знать Только мы с тобой. Просто ты умела ждать, Как никто другой. (К. Симонов. “Жди меня”)
Кохання завжди тріумфує перемогу, навіть якщо кохання трагічне. Ромео і Джульетта загинули, але їхнє кохання і їхня загибель принесли довгоочікуваний мир Вероні. Чи це не перемога кохання? Занадто прямолінійно описав М. Горький торжество кохання над смертю в поетичній казці “Дівчина і Смерть”. У художньому плані це не “мій”, якщо можна так висловитися, твір: нічого між рядків, що треба додумувати. Але сама суть чудова: Смерть відступає, бачачи любовний запал і трепет, розуміючи, що Дівчина готова лягти в могилу, а коханого просить довше зберегти. І Смерть вирішує:
– Что ж, – сказала Смерть, – пусть будет чудо! Разрешаю я тебе – живи! Только я с тобою рядом буду, Вечно буду около любви! Мої ровесники зараз у тій порі, коли от-от прийде велике і справжнє кохання. Воно прийде, якщо вірити в його існування, незважаючи на нинішні розмови, що сучасна молодь не здатна на справжні почуття. Нехай базікають циніки! Я ж буду вірити, що мене знайде кохання. І воно не буде схоже ні на яке інше. Тому що це буде моє кохання.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)