Щастя – в коханні (за оповіданням А. П. Чехова “Дама з собачкою”)
Антон Павлович Чехов увійшов в історію російської та світової літератури як найвидатніший майстер короткого оповідання. На його думку, одна з найважливіших проблем людського суспільства – проблема щастя людей. Чехов ставить питання про необхідність зміни суспільства, в якому порядні люди не можуть бути щасливими.
В оповіданні “Дама з собачкою” щастя – це любов. Герої оповідання, що покохали один одного, одружені, мають сім’ї, тому вони не можуть зустрічатись відкрито. Але на своєму шляху до щастя вони мають намір подолати
Герой оповідання, Гуров, одружився дуже рано, мав трьох дітей, жінку свою не любив, постійно зраджував її. І тому до жінок ставився як до осіб “нижчої раси”. Ганна Сергіївна не те щоб не кохала свого чоловіка, вона навіть не поважала його, вважала лакеєм. Існування цих двох людей до зустрічі було безцільним, бездуховним, одноманітним.
Ганна Сергіївна та Гуров, покохавши одне одного, вступають у суперечність із суспільством, яке спонукає їх приховувати своє кохання, вони відчувають гнітючий тягар світу вульгарності. Цей світ пригноблює людину, душить її прагнення до іншого, прекрасного
Зустріч у Ялті. Легка іронічна бесіда. Близькість. Спокійне ставлення Гурова до того, що сталося. Каяття Ганни Сергіївни. Кінець пригоди став початком кохання. Маленька, нічим не примітна жінка, що він її побачив у театрі, заполонила все життя Дмитра Дмитровича, була його горем, радістю, єдиним щастям. Та хоча “обом було зрозуміло, що до кінця ще ген як далеко і що найскладніше і найтрудніше тільки ще починається”, все ж вони вірять, що “рішення буде знайдено, і тоді почнеться нове чудове життя”.
Ця спрямованість у майбутнє, упевненість героїв, що найголовніше та найцікавіше ще попереду, – характерна риса для багатьох оповідань А. П. Чехова. Автор стверджує красу не якихось особливих людей – він весь час нагадує, що перед читачем проста, звичайна людина. “Дама з собачкою” присвячена історії одного кохання, та оповідання це незмірно багатше та ширше. Це оповідання про те, як кохання змінило героїв, зробило їх вищими, чистішими, людянішими, закликало до справжнього життя.