Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Шевченківський “Кобзар”

Шевченківський “Кобзар”

У мене в руках Шевченківський “Кобзар”. Дивишся на нього, і мимоволі спадає на думку, яке довголітнє і прекрасне його життя. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники великого “Кобзаря”, далі-їх діти, онуки і правнуки, тобто наші прадіди, діди і батьки, сьогодні в “Кобзар” вчитуємося ми. “Кобзар”, оця книга Правди, однаково дорогий усім поколінням. 85-річний колгоспник з Київщини сказав: “Кобзаря” я не проміняю ні на що. Він мені од матері дістався”.

“Кобзар”, за Франком, – це “епоха в історії духовного розвитку

цілого народу українського”.

“Кобзар” – поетична книжка, дивовижно багата на теми і ідеї, образи і жанри, ритми і віршові розміри, тропи і стилістичні фігури. Тут знайдемо ліричні та епічні вірші, громадські та інтимні твори, романтичні балади і різних жанрів поеми: ліро-епічні, сатиричні, драматичні, поетичні памфлети і епіграми, пейзажні зарисовки і жартівливі вішрі, послання і переспіви. У “Кобзарі” – минуле і сучасне українського народу, його історія і побут, філософія і мораль. У невеликих за обсягом творах Т. Шевченко зумів охопити питання, що хвилювали народи, а то й планету.

З

часу появи “Кобзаря” його назва стала другим прізвищем Шевченка. “Ся маленька книжечка, – писав Іван Франко, – відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла немов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову”.

Усі чесні люди того часу бачили кривду, заподіяну трудящому люду російським царатом і українськими панами. Але тільки один, до того ж молодий, Шевченко збагнув, як тяжко Україні:

Обідрана, сиротою Понад Дніпром плаче; Тяжко-важно сиротині, А ніхто не бачить… Тілько ворог, що сміється…

Проте поет не лише сумував і скорботно зітхав над долею рідного краю, а й застерігав гнобителів: Смійся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине…

Своїм “Кобзарем” молодий поет перший за всю історію України, пропонував задуматись над тим, “чия правда, чия кривда і чиї ми діти?”

Важливо підкреслити не стільки багатогранність творчості великого Кобзаря, скільки те, що його творчість пішла в найширші трудящі маси… відразу, і це тоді, коли не лише бунтарські Шевченківськи вірші, але й кожне українське друковане слово було заборонене, переслідуване й нищене царатом. Сільські дівчата, які, може, не читали жодної книжки, декламували Шевченківськи поеми. Старі селяни жили, мов зачаровані, дивним “Кобзарем”, що якось дістався до їх рук…

Причина цього, чи не єдиного явища в історії світової поезії, дуже проста: про що б не писав Шевченко, в центрі його уваги – знедолена, скривджена проста людина, найчастіше селянського стану. І народ на любов відповідав любов’ю. Ось лише кілька народних прислів’їв про творчість Шевченка: “Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі”. “Зі сторінок “Кобзаря” зійшла правди зоря”. “Шевченків “Кобзар” пік панів, як жар”. “Правду в “Кобзарі” шукай”.

Поезія для Шевченка дуже дорога – це квіти його душі, це рідні діти його серця. Як дбайливий садівник, він плекає, доглядає їх. Але його твори сумні. Причина їх суму – народне лихо. Не джерельна вода поливає його вірші-квіти, а сльози трударів і його особисті. Пише він для народу України, куди і посилає своїх “дітей”:

Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило, поливали сльози… Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав? Чи заплаче серце одно на всім світі, Як я з вами плакав?

Про роль поета в житті народу йдеться також і в інших ранніх творах: “Перебендя”, “На вічну пам’ять Котляревському”, “До Основ’яненка”, “Гайдамаки”. Перебендя-кобзар “все знає” і “все чує”, він весь час серед народу, грає й співає для нього, тому його “знають і дякують люди”. У другому вірші соловей-поет виспівує для сиріт, дівчат, і від його щебету “сохнуть дрібні сльози”. У третій поезії поет мріє писати так, щоб на “весь світ почули”. У “Гайдамаках” Кобзар співає в бойових лавах повстанців, надихає їх на визвольну боротьбу, його пісні ведуть народних месників уперед.

До цієї теми в своїй творчості Шевченко повертався не раз: і в “Тризні” та “Трьох літах”, і в поезіях періоду заслання, і в “Царях” та “Неофітах”, і в ряді інших творів. Лейтмотивом усіх цих творів є оці загальновідомі рядки:

…Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово.

А слово своє поет безперервно удосконалював, прагнучи “огненно” писати,

Щоб слово пламенем взялось, Щоб людям серце розтопило…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Кобзар” у моєму житті Сімейна бібліотека є майже в кожній сім’ї, бо книга завжди супроводжувала наше життя: навчала, розважала, відкривала нові світи. Довгий час книга була найціннішим подарунком. Мабуть, тому в бібліотеці моєї бабусі є багато книжок, які вона передасть у спадщину мені, щоб я знала, які були мої предки, чим вони цікавилися, що...
  2. Твір-опис на тему: “Безсмерний Кобзар” Тарас Григорович Шевченко – Великий поет і художник. Його поезії відомі в усьому світі. Безсмертний “Заповіт”, перекладений на багато мов світу, користується шаленою популярністю не в одній країні, а сам Кобзар є геніальною постаттю в світовій літературі. В центрі нашого містечка знаходиться пам’ятник пророкові українського народу. Цей монумент споруджено 9...
  3. Т. Шевченко. “Кобзар” УРОК 25 Тема. ПЧ № 2. Т. Шевченко. “Кобзар”. Мета: повторити основні відомості про життя і творчість Т. Шевченка; ознайомити учнів із історією створення та виходу “Кобзаря допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст поезії Т. Шевченка; розвивати навички виразного читання віршів, висловлення власних суджень з приводу прочитаного; виховувати почуття патріотизму. Обладнання:...
  4. Знову відкриваю “Кобзар” Великий геній українського народу Т. Г. Шевченко знаменує своєю постаттю Воскресіння творчих сил трудящого люду після вікового сну, спричиненого гнітом. У чому ж виявляється тісний зв’язок поета з народом? Звичайно, це і зовнішні дані Шевченкової біографії, і нерозривний внутрішній зв’язок, що давав Шевченкові право назвати свій “Кобзар” “мужицькою книгою”. Томики...
  5. Прославлений кобзар Кобзарське ремесло України сягає своєю славою далеко за межі країни. Воно тісно пов’язане з історією рідного краю і відтворює героїчні сторінки минувшини нашого народу. Серед імен відомих майстрів кобзарської справи – Івана Стрічки, Андрія Шута, Івана Нетеси, Антіна Скоби – особливо вирізняється духовний наставник народу Остап Вересай. Народився музикант у...
  6. Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного...
  7. Із чим асоціюється у вас слово “кобзар”? Це щось таке з давнини, коли ще жив Шевченко, або коли ще козацька вольниця гуляла по Запоріжжі. А може це зображення на картині сліпого дідуся з кобзою в руках, а поруч із ним – хлопчика-поводиря. Якось ми з мамою гуляли в саду Шевченко й побачили юрбу людей біля крамниці на...
  8. Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка (За віршами “Сонце заходить, гори чорніють…” та “І виріс я на чужині…”) З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав...
  9. Особистість поета зі сторінок “Кобзаря” В історії світової літератури виділяються ті книги, які увібрали науку століть і мають для народу величезне значення. До таких книг ставиться й “Кобзар”, книга, що займає в українців перше місце. Долю “Кобзаря” можна вважати дивної, тому що вірші, які його становлять, писалися або в мандрах, або в казематах, у року...
  10. Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим,...
  11. Любов до Батьківщини в поезіях “Сонце заходить, гори чорніють…” та “І виріс я на чужині…” З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина він переймався нещастями покривджених. Ще юна Ком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко...
  12. Твір на тему Шевченко У кожного народу є свій герой-митець. Той, хто зміг прославити батьківщину серед інших народів, стати її символом та духовним наставником. Така постать є і в українців, це – великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко. Він став основоположником нової української літератури. Його художня спадщина увійшла в скарбницю світової літератури. За життя поет...
  13. Віра в щастя України (за віршем “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській і світовій літературі. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт небагатьох рядках я кого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу...
  14. Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої…”. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала літературне наймення поетові,...
  15. “Ми – нащадки Шевченка” Тарас Григорович Шевченко в усі часи вважався символом української державності. Він мав безліч талантів та реалізовував їх на користь України. Почавши свою діяльність в якості художника, він також пізніше займався поезією і громадською діяльністю. Найбільш відомою працею Тараса Шевченка є збірка поем “Кобзар”. Перше видання збірки містило вісім твори, але...
  16. Тарас Шевченко – вірний сни України Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка. Він уперше заявив про себе як поета, видавши невелику збірку поезій, що мала назву “Кобзар”, яка стала символічною і дала друге ім’я поетові. Із полум’яних творів Кобзаря...
  17. Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря – це твори на історичну тематику: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”, “Чигрине, Чигрине” та інші. У поемі “Іван Підкова” поет відтворив боротьбу...
  18. Твір на тему – Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка …А всім нам вкупі на землі Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Т. Шевченко Безсмертне ім’я та неповторні твори Тараса Григоровича Шевченка вже півтора століття живуть у серцях людей, у мріях і надіях нашого народу, пробуджуючи щирі й благородні почуття. Тарас вийшов із народу, на власні очі бачив його тяжке життя,...
  19. Образ народного співця в поезії Шевченка Заспіває, засміється, а на сльози зверне. Талант Шевченка багатогранний: він був і глибоким ліриком, і творцем безсмертних ліро-епічних та епічних поем. Шевченко є автором багатьох дорогоцінних перлин ліричної поезії. Багато його віршів пішли в народ, стали народними піснями. Свої вірші він називав “думами”, вказуючи цим словом на спорідненість їх з...
  20. Невмируще слово Шевченка В історії кожного народу є імена які становлять його гордість, славу і велич. Саме таким для України є безсмертний геній Тарас Григорович Шевченко – такий великий, що більше і бути не можна. До пророчих слів Шевченка так ніхто і не піднявся. Він борець за правду і свободу, він символ віри...
Шевченківський “Кобзар”
«
»