Сенс авторського задуму Булгакова “Майстер і Маргарита”
В його творах вияви містичного досить різноманітні: від змалювання образів представників демонічного світу до символічних сновидінь героїв, від фантастичних елементів і неймовірних подорожей у минуле та майбутнє – до фантасмагоричних картин і вертепу, феєрії, фарсу. Містика Булгакова насичена філософською проблематикою. Роман, у якому наявні філософські проблеми, ідеї: наприклад, яке призначення людини у цьому світі? Яке її ставлення до світу? Що таке буття і що таке пізнання? Які закони природи рухають світ? Але розглядаються ці питання
У романі ці світи не існують ізольовано. Вони постійно перетинаються, взаємодіють, вони просякнуті спільними мотивами і темами, герої мандрують ними, обростаючи супутниками-двійника-ми. Так, наприклад, образу ієшуа Га-Ноцрі відповідає образ самого Майстра, Іуді – образи барона Майгеля І журналіста-донощика Алоїзія Могарича,
Обговорюючи це важливе питання, учні виходять на зв’язки твору Булгакова з авторитетними пам’ятками світової літератури, теми і цитати яких імпліцитно присутні в тексті роману: твори Е. Гофмана, Данте Аліг’єрі, М. Гоголя, Й. Гете, А. Чехова, О. Пушкіна, Ф. До-стоєвського та ін. Можливо, більше зв’язків учні знайдуть в паралелях Булгаков – Гофман (головний конфлікт – протистояння митців та філістерів; потворність суспільства, в якому кар’єру роблять такі, як бездара Цахес; гротеск, іронія, фантастичні перетворення простору і часу; осміяння і покарання тих, хто позбавлений творчої уяви і фантазії. Наприклад, за що жорстоко постраждав від “нечистоїсили” фіндиректор вар’єте Римський, якому свита Воланда влаштувала таку ніч жахів, що він перетворився на сивого старого? А він належав до тієї категорії людей, які намагалися вигадувати “обикновенние обьяснения явлений необикновенних”), або в паралелях Булгаков – Гете (назва роману, епіграф, тема Пілата (Фауст перекладає німецькою Новий Заповіт і саме розділи, присвячені Понтію Пілату), спір між Мефістофелем і Фаустом про призначення людини на землі і про те, хто керує життям людини і що таке істина, який продовжується потім у романі “Майстер і Маргарита” між, наприклад, Воландом і Берліозом.
Але паралель Булгаков – Данте найстрашнішим гріхом людини для Данте є зрада, для Булгакова – боягузтво; обидва відштовхувалися від Біблії, у Данте – пекло у потойбічному світі, у Булгакова – уся земля перетворюється на пекло: людині не треба помирати, вона й так живе у пеклі тоталітарного режиму та ін.
Чому письменник сприйняв роман “Майстер і Маргарита” як свій мистецький заповіт? По-перше, Булгаков працював над романом до останніх тижнів свого життя. Вже смертельно хворий, він вносив у текст правки, шліфував стиль. Його роман – це не лише заповіт людству про пріоритети вічних цінностей у житті, а й попередження про те, що очікуватиме людство, якщо воно і далі порушуватиме закони буття.