Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Селянська тематика в п’єсах Миколи Куліша

Селянська тематика в п’єсах Миколи Куліша

Якщо ви хочете дихати свіжим повітрям, поспішаєте в село, де зустрінетеся з героями Миколи Кулиша. У цьому розділі ми з вами знову виявилися в селі. Але зараз ми його побачимо в часи Радянської влади. А нашим гідом буде Микола Кулиш. Поглибимося небагато в біографію Миколи Кулиша. Народився він в 1892 році на Херсонщині. Уже п’ять років відправили його пастушкувати, так ще й нянькою довелося йому бути. Тому Микола скоріше пішов учитися: спочатку в народної школи, а потім в училище. Але відтіля його виключили за симпатії до поглядів РСДРП. Кулиш

надходить в Олеша-ская земської гімназії. Але її раптом закрили. Мріючи одержати атестат зрілості, він екстерном здає іспити за гімназичний курс. В 1914 році його бажання здійснилося. Микола мріє про університет. Але почалася світова війна. Що поробиш, треба було йти в Одеської школи прапорщиків, а згодом їхати на фронт. Замість університетських знань довелося здобувати військових. В 1919 році він формує Дніпровський селянський полк, сам стає начальником штабу. Цікаво те, що Микола Кулиш послужив прототипом образа Данили Чабана з роману Ю. Яновского “Вершники”.

Після закінчення війни редагує газету, завідує

повітовим відділом народного утворення, що дало йому можливість часто їздити по селах, вивчати життя селян. Працював він і в органах народного утворення Одеси й Харкова, у редакції журналів “Политфронт”, “Червоний шлях”, якийсь час очолював письменницьку організацію ВАПЛИТЕ. У часи сталінського беззаконня М. Кулиш був репресований, а в листопаді 1942 року його життя обірвалося в неволі. Дотепер невідомо, де його могила. Щоб написати твір на тему “Українське село 20-х років у п’єсах Кулиша”, нам треба розглянути п’єси “97”, “Комуна в степах” те “Прощай, сіло”. Про що ж у них розповідається? У драмі “97” М. Кулиш звертається до трагічного років голоду на Україні. В основу добутку драматург поклав факти, про які навіть тоді намагалися не говорити вголос: голод, насильницьке вилучення церковних цінностей, людожерство. Невже це відбувалося в українському селі? Більше схоже на картину з фільму жахів

На початку першої дії довідаємося, що на Рибальчанську слобідку насувається жах голоду. Дружина Івана Стоножки Ганна запалила в печі й, схилившись на піч, нудьгує й нудиться, що нічого варити: “Такого наробили, що й варити нема чого. Слобода! .. “Радувалася б, навпаки, небагато відпочине від” готування “- а те плаче. Революція всіх звільнила: всіх селян від можливості мати їжу, а жінок – ще й від її готування. Тому зі злістю й кидає Ганна в особу синові Васі й сусідові Мусій Копистци, що сиділи за книгою, такі слова: “Ой лишенько! Отож що слобода наробила!.

Однак це ще не все. У кімнаті з’являються дві шпигунки, переодягнені июняицями, яких послали багатіями з метою викликати в селян невдоволення й збурювання нібито “антигромадськими” діями комунарів. Сюжет – немов у класичному детективі. Мусій Копистка виконує роль детектива й ловить черниць на неправді. Далі вже Вася бере на себе обов’язку шпигуна, однак уже з іншої сторони. А потім сюжет розвертається ще цікавіше. Додому Івана Стоножки із пляшкою горілки заходить Панько – Змій-спокусник – і переконує Мусія Копистку, що ніякої провокації не варто боятися, ні “ніякої військової небезпеки”. Але це зовсім не так, просто цього Панька завербував до себе Гиря – кулак – за допомогою своєї дочки. Панька відразу розкусили: “Іуд-зрадників! Хабарник! Гад! .. “Залишається тільки шкодувати, що це був не 37-й рік – Паньку б навіть і цих слів не говорили

А отут приходить такий час, що є зовсім нічого. Що ще робити, як не обмінювати церковні коштовності на хліб? За це речення виступають 97 бідняків з 189 селян. Бідняки перемагають, хоча ця перемога й тимчасова. Триває настання голоду, більшість людей умирає, з’являються на селі людожери, а багатії намагаються захопити владу у свої руки. Сцена самосуду над ревкомом і іншими селянами – кульмінація драми. Розв’язка відбувається, коли приїжджає Сергій Смик і продармиець із рушницею, які обміняли церковне золото на 97 пудів хліба. Страшна “казочка” закінчується добре, хоча повинна була закінчитися трагічно за задумом М. Кулиша. Треба було показати, що жебрака посміхнулася доля. Революція! Земля стала їх. Адже Копистци коли “і на землю забороняли сісти, а тепер і на плисові крісла саджають, рада по них радять…”

Отже, у своєму творі ви повинні зобразити й перекручення, які робилися в суспільстві при Радянській владі й одночасно те, що безземельні селяни нарешті одержали те, про що мріялося століттями, – землю. Треба охарактеризувати образ Мусія Копистки, адже він є представником цього “безземельного селянства. Мусій щиро піклувався об бідноту, хотів для неї кращого життя, поважав працюючої людини. Він очолював комітет бідноти. Це підсилювало в ньому почуття відповідальності, причетності до всього що відбувається. Мусій – людина великої сили волі, зібраності, внутрішнього самоконтролю. Коли юрба загрожує розправою, він не тікає за порадою дружини, а бере на себе керівництво, організовуючи “ревком”, оголосивши себе його головою, а підлітка Васю – секретарем: “Тут і не требуеться вибирати. Тут так: з’явився – і шабаш. Тільки за бідний клас стояв. Такий совицький закон є

Своєрідним продовженням п’єси “97” є п’єса “Комуна в степах”. Цей добуток присвячений складним взаєминам у селі в часи непу. І знову тут бачимо боротьбу багатіїв з активістами або навпаки. Учорашні бідняки будують собі комуну, а багатії – сільськогосподарську артіль. Нічого, щоправда, із цієї комуни поки не вийшло. Убивають навіть її “серце” – дівчину Химу. Але вбивцю Вишиваного ловлять і відправляють у район. Хима гине саме тоді, коли самоучк-винахідник Яків Мовчан відремонтував зруйнованого млина. Перестало битися Химине серце – пролунав гудок. Здригнувся, побіг пас. “Машина заробила, начебто на зміну людському серцю. Можливо, Кулиш і вірив у цю комуну, але один раз зі смутком, тому що навіть Яків говорив про неї: “Не сад соціалізму, а сад сухих гніву”. І наприкінці колишній батрак Лавро говорить: “Комуну ми побудуємо! Час, життя й справа наше ще тільки починаються… “У своєму добутку раз можете зобразити протиріччя між голосними гаслами й дійсністю

Тема нового села завершується п’єсою “Прощай, сіло”. Ми бачимо настрою селян часів колективізації, їхньої надії й сумніви, суперечки й конфлікти й, як завжди, класову боротьбу. У п’єсі розповідається про сім’ю колишнього бідняка Романа, якому добре при Радянській владі, а вступати в колгосп йому поки робко, не хоче й втратити землю й уже добутого благополуччя. “Більшого мені й не потрібно, – говорить він. – І влада треба мною задоволена і я із влади… і зірку червону п’ятикутну онукові зробив, щоб по-новому різдво розумів “. А старшому синові Романа не по душі вже ні середняцтва, ні колгосп. Його мрія – якомога швидше розбагатіти, зате молодший вертається в село як 25-тисячник. У такий спосіб відбувається соціальне розшарування села

У своєму добутку вам належить розповісти про зубожіння села, про створення колгоспів, про боротьбу з багатіями. Все це зв’язати власними думками. Не обов’язково дотримуватися тільки тих тез, представлені в підручнику. Знайте, у різних підручниках вони можуть бути зовсім протилежними: з однієї точки зору Кулиш підтримував революцію й викачування хліба з українських сіл, а з іншого боку – навпаки. Але подумайте, загинув би тоді М. Кулиш у неволі, якби приймав на “Гура” всі вказівки Радянської влади?

Ашни бідняки будують собі комуну, а багатії – сільськогосподарську артіль. Нічого, щоправда, із цієї комуни поки не вийшло. Убивають навіть її “серце” – дівчину Химу. Але вбивцю Вишиваного ловлять і відправляють у район. Хима гине саме тоді, коли самоучк-винахідник Яків Мовчан відремонтував зруйнованого млина. Перестало битися Химине серце – пролунав гудок. Здригнувся, побіг пас. “Машина заробила, начебто на зміну людському серцю. Можливо, Кулиш і вірив у цю комуну, але один раз зі смутком, тому що навіть Яків говорив про неї: “Не сад соціалізму, а сад сухих гніву”. І наприкінці колишній батрак Лавро говорить: “Комуну ми побудуємо! Час, життя й справа наше ще тільки починаються… “У своєму добутку раз можете зобразити протиріччя між голосними гаслами й дійсністю

Тема нового села завершується п’єсою “Прощай, сіло”. Ми бачимо настрою селян часів колективізації, їхньої надії й сумніви, суперечки й конфлікти й, як завжди, класову боротьбу. У п’єсі розповідається про сім’ю колишнього бідняка Романа, якому добре при Радянській владі, а вступати в колгосп йому поки робко, не хоче й втратити землю й уже добутого благополуччя. “Більшого мені й не потрібно, – говорить він. – І влада треба мною задоволена і я із влади… і зірку червону п’ятикутну онукові зробив, щоб по-новому різдво розумів “. А старшому синові Романа не по душі вже ні середняцтва, ні колгосп. Його мрія – якомога швидше розбагатіти, зате молодший вертається в село як 25-тисячник. У такий спосіб відбувається соціальне розшарування села


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Система образів п’єси Миколи Куліша “97” Постать голови комнезаму Мусія Копистки – найколоритніша. Колишній наймит, перейнятий ідеєю побудови нової держави, він сліпо вірить новій владі, виявляє високу політичну свідомість, закликає селян до класової солідарності. Наполегливий і незламний у своїх переконаннях він приваблює читача своєю простотою. Він не позбавлений людських вад. За свідченням Миколи Куліша, Копистка був...
  2. Відповіді до теми: творчість Миколи Куліша 1. Які події особистого життя М. Куліша вплинули на творчість письменника і на вибір сюжету п “сси “97”? Миколу Куліша, як і багатьох його рювесників, захопила романтика революцій­них подій. У рідному містечку Олишки, куди він повернувся на початку 1918 року, Куліш приєднався до групи місцевих більшовиків, а на початку 1970...
  3. Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша Постать Миколи Куліша повеpнулася до нас із забуття. Лише заpаз ми відкpиваємо для себе спадщину письменника, який за тоталітаpного pежиму був викpеслений з національного і культуpного життя нашого наpоду. Саме сьогодні ми намагаємося віднайти пеpшопpичини його тpагедії та помилок, усвідомити сутність митця. Куліш був талановитим дpаматуpгом світового масштабу. За його...
  4. СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРУ Варіант 1 I. Оригінальність творчих пошуків Миколи Куліша. II. Драми М. Куліша – величезна панорама життя: 1. Багатогранність образів. 2. Глибина проблематики. III. Значення творчості М. Куліша для розвитку української драматургії. Варіант 2 I. Драматургічний талант М. Куліша. II. Модерний...
  5. Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою....
  6. Громадська і політична діяльність Миколи Куліша у 1917 – 1920 роках Визначна постать викликає інтерес завжди й в усіх своїх ракурсах – особистісному, побутовому, соціальному. Чим несподіванішим є ракурс – тим гострішим стає інтерес. Знаменита людина характеризується наявністю неушаблонених виявів, що й додають до її аури штрихи непересічності. Микола Куліш – один із найвизначніших українських драматургів (услід за Лесею Українкою та...
  7. “Доробок Миколи Куліша як видатне явище української літератури” Найскладніші, переломні моменти буття українського села драматург відтворив і в наступних п’єсах – “Комуна в степах” та “Прощай, село”. Куліш дорожив цими драмами як творами, у котрі вклав частину своєї душі, своєї любові до землі та її трудівників. “Без брехні і фальші даю – от що головне”, – писав він....
  8. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора й сьогодні У творі “Мина Мазайло” найвидатніший український драма­тург XX ст. Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що вона не втратила своєї актуальності, свого виховного значення й примушує нас смія­тися з комічних ситуацій, у...
  9. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У цьому творі найвидатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та...
  10. Виражальні засоби в “Патетичній сонаті” Миколи Куліша “Патетична соната” великою мірою ідейно випливає з “Народного Малахія”: Ілько, поет, який називає себе “Я” – наче продовження самого Малахія. “Проект негайної реформи людини” перетворюється в поетичну програму, щоб “над світом замаяв прапор “вічної любові”. Основні ідеї “Народного Малахія” просліджуються і в “Патетичній сонаті”. Поет нагадує листоношу. Провідною темою стає...
  11. Біографія Миколи Куліша Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині в бідній селянській родині. Початкову освіту М. Куліш здобув у школі того ж села в 1901 – 1905 роках. 1909 року він закінчив у містечку Олешки (тепер Цюрупинськ) училище та вступив до приватної гімназії. 1913 року в...
  12. “Трагедія Миколи Куліша “97” Одним з трагічних образів української літератури 20-30 років ХХ століття був Микола Куліш, який залишив після себе високовартісні твори як за своїм змістом, так і за формою. Одна із перших його п’єс – “97” – пройнята більшовицькими тенденціями і в певній мірі ідеалізує “комнезами”, які в дійсності відіграли дуже сумну...
  13. Суспільство і особистість у творчості Миколи Куліша Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті. П. Тичина Двадцяті роки в житті нашої держави були найтрагічнішими, що наклало свій відбиток і на розвиток новітньої української літератури. І не дивний той факт, що лише сьогодні ми відкриваємо для себе нові імена українських літераторів, яких було...
  14. “Мина Мазайло” Миколи Куліша – “філологічна п’єса” “Мина Мазайло” – це твір про трагікомічність життя, про людські характери і вподобання, про вічну силу кохання. Але найперше – це твір, у якому гостро стоїть проблема вибору: бути справжнім патріотом України чи перетворитися на людину без роду і племені, яка відмовляється від свого коріння, від рідної мови. Твір “Мина...
  15. “Особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло Любов’ю до України, свідомістю національної гідності пройнята п’єса Куліша “Мина Мазайло”. Політична комедія Миколи Куліша є нищівною сатирою на малоросійщину, російський великодержавний шовінізм, духовний інфантилізм. Цей твір називають “філологічним водевілем”, його складно перекласти на будь-яку іншу мову, оскільки сюжет п’єси побудований на грі двох мов – української та російської. Сам...
  16. Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) “Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів” (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) Микола Куліш жив і творив у добу великих соціальних перетворень. Він мріяв про такі часи, коли розквіту культури не буде заважати міщанство, коли свої власні автори будуть писати такі сатиричні творі, що можна буде говорить про...
  17. “Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша” “Він був такий, як його творчість, – багатогранний, єдиний у своїх полярностях, повно наділений рисами українського національного характеру, крізь які яскраво світилася сильна душа…”, – згадував М. Бажан. Микола Куліш належить до плеяди видатних українських письменників. Яким судилося жити й творити в заблокованому суспільстві, – суспільстві, що визначило особливі завдання...
  18. Характеристика образів комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Микола Гурович Куліш є творцем “модерної драми”. Його комедія “Мина Мазайло” змушує сучасних читачів замислюватися над тими проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле. Сюжет п’єси не новий. Він перегукується з творами Мольєра та Карпенка-Карого, але у переосмисленні Куліша знаходить нове, яскраве наповнення – письменник торкається “другорядності” української нації...
  19. Проблема українізації у драмі Миколи Куліша “Мина Мазайло” Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею...
  20. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин загубив почуття приналежності до своєї...
Селянська тематика в п’єсах Миколи Куліша
«
»