Твір по оповіданню Андрєєва “Губернатор”

На початку 1906 року у соціал-демократичному журналі “Правда” був надрукований оповідання Андрєєва “Губернатор”. Дія оповідання відбувається в провінції, але легко вгадується натяк на події 9 січня в Петербурзі. Центральний персонаж добутку винний у розстрілі робочої демонстрації. Однак автора цікавлять не події, а щиросердечний стан губернатора, що стратить себе внутрішнім судом. Болісний самоаналіз доводить його до того, що він сам відправляється назустріч смерті, на кулі терористів

Прогресивна критика (Горький, Луначарский),

високо в загальному оцінюючи оповідання, відзначала в ньому нарочитість деяких ситуацій (сон губернатора наяву), абстрактно-гуманістичний жаль до винуватця загибелі робітників, солодкуватість (образ гімназистки). Важко, однак, погодитися з тими критиками, які в слащавом листі гімназистки вбачають “авторське співчуття до раскаявшемуся грішника”.

Є в оповіданні й мотив усвідомлення губернатором невідворотності відплати, не випадковий добуток закінчується символічним образом “грізного Закону-Месника”. Це, мабуть, основне в оповіданні, хоча й виражено розпливчасто й смутно. Тема відплати царським

жандармам знайшла відбиття в багатьох добутках як росіянці, так і української літератури, і оповідання “Губернатор” займає щодо цього одне з помітних місць. Деякі дослідники вважають, що він у якімсь ступені з’явився поштовхом до створення етюду М. Коцюбинського “Невідомий”. Впадає в око спільність не тільки теми, але й художніх прийомів: розкриття психології людини перед стратою. Однак ці добутки й дуже істотно відрізняються одне від іншого: в Андрєєва показані переживання губернатора, присудженого терористами до розстрілу, у Коцюбинського – сповідь терориста напередодні вбивства царського сановника

Навряд чи коштує, однак, так різко протиставляти оповідання Андрєєва й етюд Коцюбинського, як це робить, приміром, П. Колісник. Адже якщо Невідомий, убиваючи губернатора, виконав волю народу, те й персонаж оповідання Андрєєва засуджений на смерть народом. Самими нещадними суддями губернатора були люди найбільш важкого життя – жінки, дружини й матері робітників із самої злиденної вулиці Канатної: “Бути може, саме в жіночій голові зародилася думка про те, що губернатор повинен бути вбитий”.

Рішення теми в Андрєєва й Коцюбинського по-різному, але обоє письменника нерідко прибігали до подібних прийомів. В “Губернаторі” і в таких творах Коцюбинського, як Невідомий”, “220”, “Сміх”, є елементи символізму й експресіонізму. Не завжди ми знайдемо в них чітке мотивування вчинків. Письменники прибігають до умовних прийомів, показуючи різкі, зовні не мотивовані зміни у свідомості героя. Так, пан Чубинский (“Сміх” Коцюбинського), придивившись до служниці Варварі, раптом зрозумів її важке життя й виправдав її ненависть до хазяїв. Так і андріївський губернатор раптом визнав, що стріляти в голодні не є державною необхідністю. І все-таки, при деякій подібності творчої манери, оповідання Коцюбинського полемічні стосовно андріївських, тому що в них насамперед підкреслена ідея справедливої помсти народу, тоді як для Андрєєва в першу чергу важливі психологічний момент, переживання людини взагалі, поза ним соціальних зв’язків


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір по оповіданню Андрєєва “Губернатор”

Categories: Шкільні твори

Links