Сатирико – метафоричний зміст твору “Крихітка Цахес”. Іронія та гротеск у творі як важливі риси індивідуального стилю Гофмана

Урок зарубіжної літератури 9 клас

УРОК №32

Тема. Сатирико – метафоричний зміст твору “Крихітка Цахес”. Іронія та гротеск у творі як важливі риси індивідуального стилю Гофмана.

Мета: навчити учнів визначати у творі наявність іронії та гротеску; розвивати навички аналізу художнього твору; виховувати найкращі риси людського характеру.

Обладнання: аркуші із запитаннями для “Каруселі”.

Тип уроку: урок – дослідження; комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Експрес – опитування “Продовжити

речення”

– Гофман народився… .

– Закінчив… факультет університету.

– Перший літературний твір – … .

– Фантастичні повісті – казки – … .

– 1819 року написана повість – казка… .

– 3 1814 року до… Гофман живе в Берліні.

– Улюблене заняття Гофмана – … .

2. Перевірка складених кросвордів

(2 – 3 на дошці або взаємоперевірка сусідів по парті)

1. Ім’я карлика – потвори. Щахес)

2. Друг і однодумець Балтазара. (Фабіан)

3. Ім’я князя, який запровадив “освіту”. (Пафнутій)

4. Кохана Балтазара. (Кандіда)5. Ім’я

феї, яка зробила “подарунок” малюку. (Рожа)

6. Ім’я поета – мрійника, що викрив малюка. (Балтазар)

7. Назва князівства, у якому відбувалися описані події. (Керепес)

8. Ім’я мага, який розкрив таємницю малюка. (Проспер) Ключове слово: прізвисько малюка – потвори. (Ціннобер)

II. Робота над темою уроку

1. Робота над теорією літератури Бесіда

– Що таке алегорія? Як її використовує Гофман? (Алегорія. – інакомовлення, у якому конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття. Суть алегорії становить внутрішнє порівняння певного явища з іншим. Складніший вид алегорії – наділення істот, предметів рисами людського характеру. Алегоричні образи завжди можна розкрити аналітично, наприклад, у байках і сатиричних творах. У творі Гофмана алегоричними є образи фей, головних, прямо протилежних літературних героїв, золотих волосинок тощо.)

– Що таке “сатира”? Чим вона відрізняється від “гумору”? (Сатира – різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного – суспільних явищ, людських вад тощо. На відміну від гумору сатира має гострий, непримиренний характер.)

– У чому виявляється сатирична спрямованість повісті – казки? (Сатирична спрямованість твору полягає, перш за все, у зма-люванні звичаїв; що панують у князівстві, зображенні порядків у політиці та системі освіти, чинопочитання та. самозасліпленості філістерів тощо.)

– Що таке “гротеск”? Знайдіть елементи гротеску на сторінках твору. (Гротеск – вид художньої образності, для якого характерними є фантастична основа, тяжіння до особливих, незвичайних, ексцентричних, спотворених форм, поєднання в одному предметі або явищі несумісних, контрастних якостей (комічного з трагічним, реального з фантастичним тощо), що веде до абсурду; заперечення усталених художніх і літературних форм. Гротеск відкрито й свідомо створює особливий надприродний, химерний, дивний світ: саме таким демонструє його читачеві автор. Прикладом гротескного зображення є образ Цахеса.)

– Що таке “іронія”? Чи присутня іронія в повісті – казці? (Іронія – негативна оцінка предмета чи явища через його висміювання. В іронічному висловлюванні комічний ефект досягається завдяки тому, що справжній смисл висловлювання замас-кований: говориться прямо протилежне тому, що потрібно розуміти. У літературному творі іронія може мати й більш широкий і значущий смисл: вона надає художньому зображенню особливої тональності, своєрідно розкриваючи незадоволеність автора оточуючим світом. Іронія стає художнім принципом, який використовує письменник у відображенні життя. Мета іронії – не викликати сміх, не розважати, а підкреслювати всю серйозність, навіть трагічність ситуації. У повісті-казці з великою іронією, наприклад, відображається самозасліпленість оточення Цахеса і його відчуття значущості та величності.)

2. Індивідуальна робота

Завдання: знайти і зачитати епізод, який містить опис уведення освіти; прокоментувати його.

Очікувана відповідь

Події казки відбуваються у вигаданому князівстві Керепес, де колись заходами князя Пафнутія Великого було запроваджено “освіту”. Сплинули роки, а плоди “освіти” наочні: у місцевому університеті пояснюють природу за допомогою фізичних дослідів, роблять дивовижні відкриття на зразок: “темнота походить від нестачі світла”. Серед молоді поширене чинопочитання, прагнення зробити службову кар’єру та збагатитися.

Гофман висміює псевдопрограму освіти, де корисне змішане з безглуздим, важливе – з дурницею. Освітою керує колишній лакей, який спромігся стати міністром. Ось які новації в галузі освіти пропонує цей невіглас князеві: “Вирубати ліси, зробити річку судноплавною, розвести картоплю, покращити сільські школи, насадити акацій і тополь, навчити юнацтво співати на два голоси ранкові й вечірні молитви, прокласти шосейні дороги і привити віспу”. Автор включає в цей перелік те, що дійсно робилось у Прусії на межі століть. Гофман створив чудову пародію на так звану філософію здорового глузду і тверезих міркувань, яка визначала суть суспільного життя тогочасної Німеччини.

Запитання до класу

– Чого автор досягає, використовуючи у творі іронію та гротеск? (Автор із сумом констатує непереборну владу реальності, яка поглинає романтичні мрії.)

3. Слово вчителя

– Як ви знаєте, казка має щасливий кінець. У реальному житті нами управляють Цахеси, і нікому вирвати ті три золоті волосинки. Лише деякі Балтазари розуміють реальний стан речей – та й то через те, що особисто зазнали утисків. Щоправда, у казці з’являється добрий Проспер Альпанус, але в житті таких чаклунів немає, і Ціннобери одружуються з прекрасними Кандідами, вони – при владі, доля ж ентузіастів – вигнання, приручення, а то й в’язниця. Гофман висміює не стільки “пасинка природи” – маленького Цахеса, нікчемного і безпомічного обранця феї, скільки середовище, що сприяє процвітанню Ціннобера, суспільство, яке схильне бачити у виродку красеня, у бездарності талант;, в абсолютній тупості мудрість, у недолюдку “окрасу суспільства”. Цахеси народжуються, Цахеси живуть і процвітають, ніби говорить Гофман своєю казкою, лише завдяки нікчемності, вульгарності середовища, що їх породило. І вже не дивує те, що в такій країні знецінюються таланти, знання, моральні якості, навіть любов. Але сам автор, дуже точно показавши симптоми хвороби суспільства, не дає прямолінійних, раціональних пояснень її причин, а тим більше способів її лікування. У “Крихітці Цахесі” зроблено декілька припущень про джерела виникнення Цінноберів. Це – влада грошей, людське божевілля, різні прояви чарівних сил. Кожне з них залишається недоведеною гіпотезою. Романтичне щастя за Гофманом – лише казка, фікція, поетична фантазія.

Завдяки особливостям своєї уяви Гофман умів писати про нереальне так переконливо, що його фантазії здавались реальнішими за дійсність. Він був не байдужим спостерігачем, а дотепним іронічним критиком тих жалюгідних або відразливих явищ, з якими стикався щодня. Як справжній романтик, Гофман протиставляв ницому світу, бездуховному існуванню черні постать талановитого митця, який уособлював для нього ідеал чистої, безкорисливої творчої людини. Його проза напрочуд поетична, образний світ настільки багатий, барвистий, музичний, що він бере читача в полон, зачаровує, впливає на всі його почуття – зір, слух, дотик.

III. Рефлексія

1. Робота в групах. “Карусель”

Клас об’єднується в 5 груп.

Запитання для “Каруселі” 1) Наскільки гуманним був подарунок феї Рожі Гожої?2) Чи лише волосини затьмарили розум обивателям суспільства?

Поясніть думку.

3) Чи міг би Балтазар перемогти Цахеса без допомоги чаклуна?

Поясніть думку.

4) Чому наречена Балтазара Кандіда також не бачила справжньої

Сутності Цахеса?

5) Чи заслуговує Цахес на співчуття? Поясніть думку.

Методичний коментар

“Карусель”. Ця методика дає можливість за короткий проміжок часу провести опитування цілого класу та підбити підсумки вивчення теми.

Клас об’єднується в таку кількість груп, скільки запитань учитель планує дати для опрацювання (необхідно врахувати те, що більша кількість груп потребує більше часу).

Кожна група отримує аркуш із запитанням. Після обговорення в групі учні обирають “писаря”, який занотовує відповідь групи (якщо думка одного із членів групи відрізняється від думки всієї групи, записується і вона). На цю роботу виділяється фіксований час (1-2 хв.).

Аркуші із запитаннями почергово передаються в інші групи, кожна з яких перечитує запитання та відповіді на нього, формулює та записує свої доповнення (протягом того ж фіксованого часу). Необхідно, щоб кожен аркуш побував у всіх групах.

Коли аркуш повертається до групи, яка давала відповідь першою, вона знову зачитує запитання і всі варіанти відповідей, які підсумовуються, і формулюється остаточна чітка і стисла відповідь.

По завершенню роботи всі запитання та остаточні відповіді зачитують вголос.

Примітка. Стратегію можна використовувати двома способами: можна передавати аркуші від однієї групи до іншої; рухомими можуть бути групи, які переходитимуть від одного стола до іншого, а аркуші залишаються на місцях.

2. “Мікрофон”

Однією фразою учні по черзі підбивають підсумок уроку.

V. Домашнє завдання

Підготуватись до написання твору “Над якими проблемами життя спонукала мене задуматись повість – казка “Крихітка Цахес””, склавши тезисний план.